Рішення № 2687946, 19.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.08 Справа № 15/209

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз», м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Мікрон», м. Луганськ

про стягнення 13616 грн. 36 грн.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,

За участю представників сторін:

від позивача –Лисенко Н.В. –юрисконсульт юридичного відділу по довіреності № 863-9 від 02.01.08.;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12597 грн. 61 коп., інфляційних втрат у сумі 814 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 204 грн. 74 коп. за переданий газ згідно накладних №59 від 25.01.2008р., №120 від 25.02.2008р., №262 від 25.03.2008р., №310 від 24.04.2008р., №419 від 26.05.2008р., №518 від 25.06.2008р.

Представник позивача у судовому засіданні позовну вимогу підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Підприємство позивача згідно накладних №59 від 25.01.2008р., №120 від 25.02.2008р., №262 від 25.03.2008р., №310 від 24.04.2008р., №419 від 26.05.2008р., №518 від 25.06.2008р. поставило відповідачу газ.

Відповідач направив позивачу гарантійний лист від 15.01.2008р. №2, яким зобов’язався здійснювати оплату до 10 числа кожного місяця наступного за розрахунковим.

Позивач неодноразово пред’являв відповідачу письмові вимоги претензіями про сплату коштів за одержаний згідно вказаних накладних газ. Направлення претензії підтверджується матеріалами справи.

Відповідач виконав зобов’язання частково. Розмір боргу при вирішенні спору у судовому порядку складає 12 597 грн. 61 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Так, між сторонами укладено письмові правочини, зміст яких зафіксований у накладних та гарантійному листі.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну товару; договором може бути передбачено розстрочення платежу.

Гарантійним листом від 15.01.2008р. №2 відповідач зобов’язався здійснювати оплату до 10 числа кожного місяця наступного за розрахунковим.

Також, позивачем було пред’явлено вимогу відповідачу з виконання зобов’язання по оплаті за договором.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу на день подачі позову до суду, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаної норми позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 814 грн. 01 коп. та 3% річних у сумі 204 грн. 74 коп.

Втрати від інфляції підлягають стягненню у сумі 606 грн. 42 коп., оскільки позивачем неправильно визначено період, за який нараховано інфляційні втрати.

Три відсотки річних підлягають стягненню у розмірі 196 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів виконання грошового зобов’язання у повному обсязі не надав.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 12 597 грн. 61 коп., інфляційні втрати у сумі 606 грн. 42 коп. та 3% річних у сумі 196 грн. 28 коп. (всього 13 400,31 грн.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 134 грн. 00 коп. державного мита, а також 116 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Мікрон», м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.107-к, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13392255, на користь Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз», м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05763797: борг у сумі 12 597 грн. 61 коп., інфляційні втрати у сумі 606 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 196 грн. 28 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 134 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 13 коп., наказ видати.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 22.12.2008 р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко