Ухвала суду № 26864965, 25.09.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4466/12 25.09.2012 25.09.2012 25.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 10/1490/288/2012 року Головуючий у 1 інстанції

Категорія:скарга на постанову Голубкін О.І.

про порушення Доповідач Куценко О.В.

кримінальної справи

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюка В.В.

суддів Куценко О.В., Олещук Т.Л.

за участю прокурора Лященка П.А.

захисника ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора відділу прокуратури Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2012 року, якою

задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Миколаївській області від 8 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно постанови суду, 31 серпня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Миколаївській області від 8 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У скарзі він просив дану постанову суду скасувати, оскільки, на його думку, вона винесена з порушенням кримінально - процесуального законодавства, не було достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2012 року скарга ОСОБА_3 задоволена, а постанова старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Миколаївській області від 8 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 скасована.

Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що рішення про порушення кримінальної справи прийняте поспішно, без проведення належної перевірки.

Як вбачається із посадової інструкції ОСОБА_3 в його обов'язки не входила перевірка походження продукції у постачальника, особисте спілкування з керівником підприємства. ОСОБА_3 за своєю посадою не мав відношення до виплати відповідних податків ТОВ «Сандора». Той факт, що податкові накладні, підписані не ОСОБА_5, а іншою особою, само по собі не може бути підставою для порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, без встановлення осіб, які підписали вказані документи.

Слідчим в постанові про порушення кримінальної справи не вказано, якими конкретно обов'язками чи правами, вказаними в посадовій інструкції, зловживав ОСОБА_3

В апеляції прокурор відділу прокуратури Миколаївської області просить постанову суду скасувати, повернути скаргу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесену з порушенням вимог кримінально - процесуального закону, невідповідністю висновків фактичним обставинам справи.

Вказує, що приводом для порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а підставами: акт документальної перевірки, первинні бухгалтерські документи ТОВ «Сандора», декларації з податку на додану вартість за липень-листопад 2008 року, протоколи допиту свідків.

Так, посилається на те, що судом в порушення вимог ст. 236-8 КПК України було надано оцінку доказам по справі.

В запереченнях на апеляцію, ОСОБА_3, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду, просить апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляції, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які заперечували проти апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину; законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Приводи та підстави до порушення кримінальної справи зазначені в ч.1, ч.2 ст. 94 КПК України.

Саме у сенсі виконання зазначених вимог кримінально-процесуального закону і розглянута скарга ОСОБА_3, а рішення суду ґрунтується на належній оцінці матеріалів справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 8 серпня 2012 року старшим слідчим СВ ДПС у Миколаївській області в рамках розслідування кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «Сандора» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

В постанові про порушення кримінальної справи слідчий вказав, що в ході розслідування кримінальної справи, встановлено, що ОСОБА_3, як службова особа ТОВ «Сандора», зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, та всупереч інтересам підприємства, організував поставку сільськогосподарської сировини від приватних осіб на ТОВ «Сандора» по документам ФОП ОСОБА_6 Знаючи, що документи по взаєморозрахункам з ФОП ОСОБА_6 не відображають фактично надані товари ( роботи, послуги) для ТОВ «Сандора», і є завідомо підробленими, ОСОБА_3, як начальник департаменту поставки сільськогосподарської сировини, в обов'язки якого, згідно посадової інструкції, входило погодження умов та прийняття участі в укладанні договорів, отримував у невстановлених осіб завідомо підроблені бухгалтерські та податкові документи ФОП ОСОБА_6, які в подальшому передавав до бухгалтерії. На підставі наданих ОСОБА_3 завідомо підроблених документів бухгалтер ТОВ «Сандора» складала завідомо неправдиві документи - податкові декларації з податку на прибуток та податок на додану вартість підприємства «ТОВ «Сандора», які в подальшому передала до ДПІ Жовтневого району. Що призвело до несплати ТОВ «Сандолра» податку на прибуток на суму 3 263 629 грн., та податку на додану вартість на загальну суму 2 587 687 грн.

Як підстави для порушення кримінальної справи слідчий зазначив: акт документальної перевірки № 974/23/22430008 від 14.09.2010 р., первинні бухгалтерські документи ТОВ «Сандора», посадову інструкцію начальника департаменту поставки сільськогосподарської сировини та виноматеріалів, декларації з податку на додану вартість за липень-листопад 2008 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Проте, із показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що поставка продукції з ФОП ОСОБА_6 відбувалась. Сировина на виробництво поступала і використовувалась для виготовлення продукції.

Згідно посадової інструкції начальника департаменту поставки сільськогосподарської сировини та виноматеріалів ОСОБА_3 не мав відношення до складання податкових декларацій та виплати податків ТОВ «Сандора», в його обов'язки не входила перевірка походження продукції у постачальника.

Сам по собі факт того, що податкові декларації надані ФОП ОСОБА_6 підписані не ОСОБА_6 а іншою особою, не може бути підставою для порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3

Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що слідчим при порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 не були дотриманні вимоги ст. 98 КК України, оскільки матеріали зазначені слідчим в якості підстав для порушення кримінальної справи, не містять в собі достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України в діях ОСОБА_3, і правомірно скасував постанову слідчого про порушення кримінальної справи.

Доводи апелянта про те, що суд в порушення вимог ст. 236-8 КПК України дав оцінку доказам по справі є необґрунтованими.

Слідчий при порушенні кримінальної справи, а також апелянт в своїй апеляції послався на акт документальної перевірки, первинні бухгалтерські документи ТОВ «Сандора», посадову інструкцію, декларації з податку на додану вартість за липень-листопад 2008 року, протоколи допиту свідків, як на підстави для порушення кримінальної справи.

Як зазначено в ч.3 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» підставою для порушення кримінальної справи згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Тому суд, давши аналіз цим матеріалам, діяв відповідно до вимог ст. ст. 236-8 КПК України з метою встановити достовірність даних викладених в постанові суду та законності джерел їх отримання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Миколаївській області від 8 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: