Ухвала суду № 26863563, 25.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"25" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/1706/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "Поліхім" до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішеннь ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліхім" (далі - ТОВ "Поліхім") звернулося до суду з вказаним позовом, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2012 року №000000282240 та №0000272240, якими Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі ОДПІ) зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 52208,00грн. та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 10 442,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2611,00 грн., всього на загальну суму 13 053,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Здолбунівська ОДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в порядку, передбаченому п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ-фірми "Поліхім" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Інтерагро 2007" за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 р., складено акт №148/22-23304346 від 18.04.2012 року, в якому зазначено, що позивачем неправомірно було сформовано в 3 кварталі 2011 року валові витрати в сумі 52 208,00,0 грн. та віднесено до складу податкового кредиту липня 2011 року ПДВ в сумі 10 442,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Інтерагро 2007", оскільки згідно з актом перевірки ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області від 15.02.2012 року № 98/231/36552068 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інтерагро 2007" з питань дотримання податкового та іншого законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р. та з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р." у ТОВ "Інтерагро 2007" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби і підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а тому операція проведена по бухгалтерському обліку, як придбання цукру мала нереальний характер, що на переконання податкового органу свідчить про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" та пунктів 198,2, 198,3, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України.

26 квітня 2012 року, на підставі вказаного акту, винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 000000282240 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 52 208,00 грн.

- № 0000272240 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 10 442,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2611,00 грн., всього на загальну суму 13053,00 грн.

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу валових витрат у 3 кварталі 2011 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2012 року по господарським операціям з ТОВ "Інтерагро 2007".

Зазначених висновків суд дійшов повно та всебічно перевіривши обставини справи та надавши належну оцінку наданим доказам.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 07.07.2011 року ТОВ "Інтерагро 2007" (Продавець) зобов'язалось передати у власність ТОВ "Поліхім" (Покупець) цукор білий кристалічний, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

На виконання умов договору, Продавець передав Покупцю цукор в кількості 7 тонн, про що свідчить, видаткова накладна № 168 від 07.07.2011 року, згідно з якою вартість цукру склала 62 550 грн., в тому числі ПДВ 10 441,67 грн. Вартість цукру покупцем оплачено в повному обсязі в безготівковому порядку.

ТОВ "Інтерагро 2007" виписано податкову накладну № 266 від 07.07.2011 року на суму 10 441,67 грн., яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту липня 2011 року.

Перевезення цукру здійснювалося авто-перевізником ФОП ОСОБА_5 за товарно-транспортною накладною № 07/07-1 від 07 липня 2011 року та з оформленням акту №ОУ-0000295 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.07.2011 року, в яких зазначався маршрут перевезення: с. Іваничі (Волинська обл..) -м. Здолбунів (Рівненська обл.).

Факт отримання позивачем цукру підтверджується карткою рахунку 631 за липень 20011 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 231 за липень 2011 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за липень 2011 року, калькуляцією собівартості продукцією.

Надані позивачем первинні документи за своїм змістом та формою відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 201 Податкового кодексу України та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Зауваження щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.

Отже, платником податку, первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі, видатковою та податковою накладними доведено, що виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарі (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7. цієї статті.

Не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Відповідно до підпункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.3. статті 198 цього Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при формуванні податкового кредиту, позивачем дотримано вимог п.198.3 ст.198 ПК України, що підтверджено належними доказами та не спростовано податковим органом у спосіб, визначений законом.

Так само, є обґрунтованими висновки суду щодо правомірного віднесення позивачем до витрат суму витрат у господарській операції з ТОВ "Інтерагро 2007".

Колегія суддів також, погоджується з висновком суду про те, що відповідач не надав жодних доказів, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Чинним законодавством України передбачено, що на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що фактичного здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом не було, а отже відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей валення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинними законодавством, не заслуговує на увагу, оскільки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належним і допустимими доказами.

Реальність проведення господарських операцій позивача з його контрагентом досліджена судом першої інстанції в повному обсязі шляхом огляду первинних документів, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податком на додану вартість та віднесення до витрат суму по господарській операції з ТОВ "Інтерагро 2007"

Враховуючи викладене, посилання податкового органу на нікчемність правочину не відповідає матеріалам справи та не узгоджується з приписами ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Окрім того, слід зазначити, що на час здійснення господарської операції відомості щодо ТОВ "Інтерагро 2007" внесені до Єдиного державного реєстру. Доказів про те, що ТОВ "Інтерагро 2007" не було спроможне здійснювати господарські операції з поставки товару відповідач не надав.

Також, ні установчі, ні статутні документи контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і докази про зворотнє в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:РП

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма "Поліхім" вул.Щепкіна,13,м.Здолбунів,Рівненська область,35700

3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705