Ухвала суду № 26863516, 19.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"19" березня 2012 р. Справа № 0670/5521/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Котік Т.С.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" листопада 2011 р. у справі за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011 р. № 0001682301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1353973 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" реалізувало на експорт продукцію не властиву для основного виду діяльності підприємства, без мети отримання прибутку від господарської операції.

Апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.197 КАС України.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Житомирі проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань взаємовідносин з ТОВ "Грант" за лютий 2011 року, за наслідками якої складено акт від 29.04.11 року №2030/23-1/00375504/0100. В акті зазначено про порушення з боку позивача ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "ЖЛГЗ" при придбанні товарів від постачальника TOB "Грант". Товари по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 1353973 грн. за лютий 2011 року.

Податковим повідомленням - рішенням ДПІ в м.Житомирі від 20.05.11 року №0001682301 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1353973 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2005 року між Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант" укладено договір постачання товару №06/06/05 шкіряного напівфабрикату "Вет-блу", на виконання умов якого "Грант" передало у власність ДП "Житомирський ЛГЗ" шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" на загальну суму 8123835,36 грн., в т.ч. ПДВ -1353972 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 11.11.2010 року № 180; від 31.01.2011 року №7, №8; від 28.02.2011 року №17 (а.с.37, 42, 46, 51).

Відповідно до договору комісії від 31.05.2010 року №3, укладеного між ДП "Житомирський ЛГЗ" (комітент) та ТОВ "Хартманс" (комісіонер) комісіонер зобов'язується за дорученням і за рахунок Комітента за винагороду здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу на експорт товару комітента. Конкретні умови угоди, кількість та мінімальна ціна продажу, а також інші умови та вказівки комітенту наводяться у специфікаціях (додатках до цього договору), які є невід'ємною частиною дійсного договору.

Комітентом (ДП "Житомирський ЛГЗ") передано комісіонеру (TOB "Хартманс") несортований шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" для здійснення продажу на експорт.

Передача на комісію проведена в місцях отримання товару від постачальника (TOB "Грант") відповідно до актів приймання-передачі товару на комісію на підприємствах з переробки шкіри (з метою здешевлення ціни товару), що обґрунтовує відсутність товарно-транспортних накладних.

Виконуючи умови договору комісії, комісіонер (TOB "Хартманс") відправив шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" одержувачам: S.I. Arno 2007 S.R.L. Magazzini Generali, С.P. Pellami S.R.L., що підтверджується вантажно-митними деклараціями.

З довідки №04-958 від 11.10.2011р. вбачається, що ДП "Житомирський ЛГЗ" отримало від операцій з реалізації шкіряного напівфабрикату, ПДВ по придбанню яких віднесено до податкового кредиту лютого 2011 року, - 48831,63 грн. (а.с.147).

За перевіряємий період Комісіонер перерахував Комітенту 9343545,24 грн., про що свідчить картка клієнта TOB "Хартманс".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підтвердженням виконання укладених правочинів позивачем є зазначені копії договорів, видаткові та податкові накладні, акти приймання - передачі, оборотно сальдова відомість, вантажно-митні декларації, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не є підставою для однозначного висновку про нікчемність укладених між ДП "Житомирський ЛГЗ" та TOB "Грант" договорів.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Угоди, укладені між "Житомирський ЛГЗ" та TOB "Грант" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Від вказаних угод настали реальні правові наслідки, контрагент ТОВ "Грант" виконав зобов'язання із продажу шкіри, а в подальшому позивач через комісіонера реалізував зазначений товар іноземним контрагентам. Учасники господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат та сплатили податки.

Вважаючи угоди нікчемними, податковий орган не довів вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року слід зазначити наступне.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) „Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

За змістом п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначено в окремих рядках опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Обґрунтуванням для формування податкового кредиту ДП "Житомирський ЛГЗ" є належно оформлені податкові накладні та інші первинні документи, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Т.С. Котік Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вул. 1 Травня , 38,м.Житомир,10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014