Ухвала суду № 26863414, 29.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"29" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/3127/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАІНА" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2012 року №0000262351, №0000272351.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі №0000262351 від 27.03.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 26913,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ДПІ у Рівненському районі Рівненської області просило скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що позивач мав взаєморозрахунки з ТОВ «Лінда Стар». Органом державної податкової служби встановлено, що аналіз фінансово-господарської діяльності вказаного товариства свідчить про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для господарської діяльності. Тому взаємовідносини з ТОВ «Лінда Стар» здійснені без мети реального настання правових наслідків, а лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.02.2012 року по 05.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Лінда Стар» (код ЄДРПОУ 37363810) за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої складено акт від 14.03.2012 року №152/27/23-141/31960438.

На підставі висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у Рівненському районі прийнято податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження:

№0000262351 від 27.03.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 26913,00 грн. (а.с.33, т.І);

№0000272351 від 27.03.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 23405,00 грн., в тому числі, 23403 грн. за основним платежем, 2 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.34, т.І).

Контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- ст. 198 п. 198.6 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на суму 23403 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за травень 2011 року у сумі 12095 грн., за червень 2011 року у сумі 11308 грн.

- ст. 138 п. 138.2 Податкового кодексу України - завищено витрати на суму 117013 грн., що призвело до не сплати податку на прибуток підприємства в сумі 26913 грн. за ІІ квартал 2011 року.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у Рівненській області від 05.04.2012 р. №133/2012 (а.с.38-40, т.І).

За результатами розгляду, рішенням про результати розгляду скарги за № 90114/10-210/112 від 25.05.2012 р. ДПС у Рівненській області: залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівненському районі за № 0000262351від 27.03.2012 р., скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівненському районі за №0000272351 від 27.03.2012 р. в частині 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі рішення ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги ДПІ у Рівненському районі прийнято нове податкове повідомлення-рішення за № 0001162351 від 27.06.2012 р., яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 23403,00 грн. та нараховано штраф у сумі 1,00 грн., що в загальному складає 23404,00 грн. (а.с.227, т.І).

Не погодившись з рішенням ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги за позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України від 05.06.2012 р. №154/2012 (а.с.47-50, т.І).

Рішенням про результати розгляду скарги за № 11638/6/10-2/15 від 27.06.2012 р. ДПС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі за № 0000262351 від 27.03.2012 року, 0000272351 від 27.03.2012 року з урахуванням рішення ДПС у Рівненській області за № 90114/10-210/112 від 25.05.2012 р. р., прийнятого за розглядом первинної скарги (а.с.51-55, т.І).

Такі висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на твердженнях про безтоварність та фіктивність господарських операцій, здійснених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінда Стар".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи та висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо наявності підстав для визначення податкових зобов'язань по вказаних господарських операціях, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах, а на припущеннях відповідача.

З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.04.2011 року між позивачем та ТОВ "Лінда Стар" укладено Договір поставки (надалі Договір поставки), предметом якого стало поставка поліграфічної продукції позивачу -бланків МД-2, МД-3, МД-6, МД-8, бланків ПІН-конвертів (а.с.120-123, т.І).

На виконання умов Договору поставки ТОВ "Лінда Стар" у власність позивача передано поліграфічні продукцію на загальну суму 140414,50 грн., що підтверджується видатковими накладними від 19.59.2011 року за №172, виписаної на суму 27435 грн., в тому числі ПДВ у сумі 4572,50 грн. (а.с.124), від 30.05.2012 року №250 виписаної на суму 45135 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7522,50 грн. (а.с.127), від 02.06.2012 року №130 виписаної на суму 40710 грн., в тому числі ПДВ у сумі 6785 грн. (а.с.130), від 16.06.2012 року №325 виписаної на суму 27135 грн., в тому числі ПДВ у сумі 4522,50 грн. (а.с.133).

Вартість вказаної поліграфічної продукції оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" в повному обсязі відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 82-85).

Витрати по придбанню поліграфічної продукції у загальній сумі 117013 грн. включено позивачем до складу валових витрат товариства.

ТОВ "Лінда Стар" надано для позивача податкові накладні за №172 від 19.05.2011 року на суму 27435,00 грн., №250 від 30.05.2011 року на суму 45135,00 грн., №130 від 02.06.2011 року на суму 40710 грн., №325 від 16.06.2011 року на суму 27135грн. (а.с.126, 129, 132, 135). Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАЇНА" у травні, червні 2011 року сформовано податковий кредит у сумі 94250 грн., де 23403 грн. сформовано за наслідками вказаних податкових накладних (в т.ч. 12095 грн. за травень 2011 року, 11308 грн. за червень 2011 року) що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року (а.с. 86-116).

Подальша реалізація товарів, отриманих від контрагента ТОВ «Лінда Стар»підтверджується наявними у справі доказами - (а.с.44-222, т.ІІ, а.с.1-80, т.ІІІ).

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Лінда Стар" та їх подальшої реалізації є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат, вартості прийнятих робіт, отриманих товарів та послуг.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідні податкові періоди на підставі податкових накладних, які виписані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. Зауваження до форми і змісту накладних у акті перевірки відсутні. Органом державної податкової служби і в акті перевірки, і в судових засіданнях не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ТОВ "Лінда Стар" було включено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстрованим платником податку на додану вартість, тому на законних підставах видало податкові накладні.

Посилання апелянта в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лінда Стар" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Стаття 234 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином.

В силу положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, фіктивний правочин є оспорюваним, тобто таким, який може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними правочинів позивача з ПП "Лінда Стар".

За таких обставин апелянт безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані позивачем, які підтверджують вчинення господарських операцій з ПП "Лінда Стар".

Щодо твердження апелянта про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Лінда Стар" у зв'язку з відсутністю у вказаного контрагента необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, здійснення взаємовідносин ТОВ "Лінда Стар" з постачальниками лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, то колегія слід зазначає наступне.

Вказані обставини не можуть бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лінда Стар" та підставою для збільшення податкового зобов'язання позивача. Законодавство не ставить право платника податку на включення сум до валових витрат та податкового кредиту в залежність від господарських та виробничих можливостей своїх постачальників, від належного виконання всіма учасниками ланцюга постачання своїх податкових зобов'язань.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних, подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення як на підставу для не прийняття сформованих позивачем валових витрат та податкового кредиту судом не беруться до уваги, так як відповідачем не було досліджено договірних умов по поставці товару. Відповідно до наданих пояснень представниками позивача, відповідно до умов Договору поставки (п.4.1.) товар доставлявся ТОВ "Лінда Стар" самостійно на склад позивача в м. Рівне, вул. Біла, 83. До того ж слід зазначити, що вказані документи не являються первинними в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. по відношенню до сформованих валових витрат та не є обов'язковими для формування податкового кредиту.

Дослідженими судом першої інстанції доказами підтверджується фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів між позивачем та контрагентом ТОВ «Ліна Стар».

Окрім того, колегія суддів зазначає, що з акту перевірки від 14.03.2012 року №152/27/23-141/31960438 вбачається, що в основу висновків органу державної податкової служби про те, що ТОВ «Лінда Стар» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб покладено покликання на встановлені ДПІ у Червонозаводському р-ні м.Харкова у акті перевірки №3903/182/37363810 від 15.09.2011 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Лінда Стар» з питання правильності відображення даних декларацій з ПДВ за період з 01.05.211 року по 30.06.2011 року обставини (а.с.13-18, т.І). Однак, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року у справі №2-а-13040/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2012 року визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінда Стар» з питання правильності відображення даних декларацій з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої було складено акт №3903/182/37363810 від 15.09.2011 року (а.с.230-238, т.ІІ).

Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року у справі №2-а-13040/11/2070 набрала законної сили, покликання в акті перевірки від 14.03.2012 року №152/27/23-141/31960438 на зазначені вище обставини, як на встановлені, є помилковим.

За наведених обставин, висновки Державної податкової інспекції в Рівненському районі про заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 26913,00 грн. судом першої інстанції вірно визнані необґрунтованими.

Постанова суду є законною та обгрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" вересня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Повний текст Ухвали виготовлений "29" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТІС УКРАІНА" вул.Індустріальна,6,смт.Квасилів,Рівненський район, Рівненська область,35350

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023