Ухвала суду № 26862080, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-7605/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-7605/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомленя-рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФО-П ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в кому просив скасувати податкове повідомлення -рішення від 12.06.12 року № 0003561740.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 12.06.12р. № 0003561740.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 198.6 ст. 198, п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме: податкової декларації з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за лютий 2012 року.

За результатами якої складено Акт перевірки № 542/1740/НОМЕР_2 від 19.04.12 (а.с. 3-6), згідно висновків якого, встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 7181,51 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за лютий 2012 року на суму 7181,51 грн. (а.с. 4-6).

На підставі Акту перевірки № 542/1740/НОМЕР_2 від 19.04.12 року, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0003561740 від 12.06.12 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10773,0 грн., з яких: 7182 грн. за основним платежем, та 3591 грн. за штрафними санкціями (а.с. 7).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку на додану вартість, зазначену в податкових накладних № 6 від 01.02.2012 р., № 126 від 13.02.2012 р., № 209 від 22.02.12 р., виданих ТОВ "Промтехноопт".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.06.2012 року № 0003551740 дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а тому наявність підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (постачальник) укладено договір поставки № 17 від 01.04.11 року, згідно умов якого, постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця запасні частини, вузли та агрегати до сільськогосподарської, автомобільної, шляхової та спецтехніки, інструмент для метало оброблювальних станків, заготовки для деталей сантехніки, електроустаткування для АТС та телефонних компаній, а покупець зобов'язувався прийняти вказаних товар та оплатити його вартість. (а.с. 42)

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ «Промтехноопт» поставлено позивачу вказані вище деталі та запасні частини до техніки, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних. (а.с. 46-48)

Вказані товари доставлено від постачальника силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 31, 52-54)

Оплата товару здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехноопт», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку. (а.с. 25-30).

Згідно податкових накладних № 6 від 01.02.12 року, № 126 від 13.02.12 року, № 209 від 22.02.12 року, виписаних ТОВ «Промтехноопт», позивачем включено суми податку на додану вартість у загальному розмірі 7181,51 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (лютий 2012 року) та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності товару, отриманого за договором поставки № 17 від 01.04.11 року, укладеним з ТОВ "Промтехноопт", підтверджується подальшою реалізацією позивачем продукції ТОВ "Техторг", ПП "Агропостач", ФОП ОСОБА_2, ПП "Тектор",ПрАТ "Агропромислова група", ТОВ "Магніт-Тех", ТОВ "Дизель-запчастина", ФО-П ОСОБА_3, ПП "Вінтехпостач", про що свідчать договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. (а.с. 73-114)

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами договору поставки № 17 від 01.04.11 року первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарські операції за договором поставки № 17 від 01.04.11 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Промтехноопт" повністю підтверджені відповідними первинними документами (податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копіями договорів поставки, платіжними дорученнями тощо).

При цьому, єдиною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу щодо анулювання у ТОВ "Промтехноопт" свідоцтва платника податку на додану вартість, та неправомірне, у зв'язку з цим, віднесення позивачем сум податку на додану вартість з цим контрагентом до податкового кредиту.

З цих підстав, на думку апелянта, податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт", не підлягають врахуванню при віднесення формуванні позивачем складу податкового.

Колегія суддів вважає такі доводи помилковими.

Встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 1/15-02-36 від 24.01.12 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Промтехноопт».

Вказане рішення було оскаржено ТОВ «Промтехноопт» до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року по справі № 2а-973/12/2070 адміністративний позов ТОВ "Промтехноопт" задоволено.

Визнано дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків на додатку на додану вартість № 100296388, дата початку дії 06.08.2010р. видане TOB "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) неправомірними.

Скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 24.01.2012р. за №1/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100296388, дата початку дії свідоцтва 06.08.2010р. видане TOB "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055).

Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації TOB "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації, тобто з 24 січня 2012 року.

Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) платником податку на додану вартість з 24 січня 2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012р. по справі № 2а-973/12/2070 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно п. 6.2 Наказу ДПА України № 978 від 22.12.2010 р., підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається протиправним з моменту його прийняття у разі набрання законної сили рішенням суду про його скасування, оскільки вино, таким чином, не створює будь-яких правових наслідків. У такому випадку безпідставно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" скасовано у судовому порядку, і Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова зобов'язано поновити таку реєстрацію шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації, податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності по відносинах позивача з контрагентом є належними доказами здійснення господарських операцій між господарюючими сторонами та підтвердження сплати позивачем ПДВ. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку на додану вартість, зазначену в податкових накладних № 6 від 01.02.12, № 126 від 13.02.12, № 209 від 22.02.12, виданих ТОВ «Промтехноопт».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 12.06.2012 року за № 0003561740 належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 року за № 0003561740, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-7605/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.