Ухвала суду № 26861999, 11.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р.Справа № 1570/892/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Жука С.І.,

судді - Шевчук О.А.

при секретарі - Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2012 року № 0000092350.

Свої позовні вимоги ТОВ «Спецелеваторбуд» обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 23 січня 2012 року № 0000092350.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2003 р. позивача зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи -32190411, місцезнаходження юридичної особи: 65063, Одеська область, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 00, № 260861 (том І аркуш справи 19).

Статутом позивача (у нові редакції) передбачено, що метою діяльності товариства є отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності та реалізації на її основі інтересів учасників товариства (том І аркуші справи 21-36).

Відповідно до свідоцтва № 23190568 від 01.04.2003 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер № 321904115532 (том І аркуш справи 37).

11 січня 2012 року відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» , код ЄДРПОУ 35296418, за період квітень 2011 р. за результатами якої було складено акт № 97/23-5/32190411 від 11.01.2012 р. (аркуші справи 44-49 том І). На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092350 від 28.01.2012 р., яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем -164 593 грн. 80 коп., та за штрафними санкціями -1 грн. 00 коп. (том І аркуш справи 50).

Як зазначається в акті перевірки, податковий кредит сформований позивачем за квітень 2011 р. по господарським операціям із ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» на загальну суму 164 593 грн. 80 коп. Під час перевірки відповідачем зроблено висновок, що у правочинах позивача з ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» відсутній факт реального здійснення господарської діяльності, та як наслідок позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі -164 593 грн. 80 коп. по постачальнику ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2011 р. на суму -164 593 грн. 80 коп.

В ході перевірки по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» за квітень 2011 р. встановлено, що позивачем було укладено договори № 20/02-11 від 20.02.2011 р., №28/02-11 від 28.02.2011 р. на виконання будівельних субпідрядних робіт.

Як зазначається у вищевказаному акті перевірки за результатом аналізу господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» податковим органом, було використано Акт невиїзної документальної позапланової перевірки від 22.07.2011 року № 8192/23-01/35296418 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП»по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес стандарт Універсал» та ТОВ «ДК Трейдинг ЛТД». Перевіркою встановлено, що згідно бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та додатка №5 до Декларації по податку на додану вартість ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» було включено до складу податкового кредиту суми сплачені ТОВ «Бізнес стандарт Універсал» та ТОВ «ДК Трейдинг ЛТД» у розмірі 31 515 543,18 грн., за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р., в свою чергу ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» та ТОВ «ДК Трейдинг ЛТД» за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. не відображено вищезазначені суми в податкових зобов'язаннях з ПДВ, в наслідок чого ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» задекларовано завищену суму податкового кредиту по податку на додану вартість з 01.01.2011 по 01.04.2011 у сумі 31 515 543 грн. 18 коп.

Між позивачем та ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» було укладено договір № 20/02-11 від 20.02.2011 р., предметом якого є виконання ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» субпідрядних будівельних робіт по будівництву та ремонту перевантажувального комплексу на території Миколаївського Морського торгівельного порту, а саме: монтаж інженерних металоконструкцій силосів, монтажно-транспортерного обладнання, монтаж вагового обладнання, монтаж пристроїв контролю та освітлення, виготовлення та монтаж інженерних транспортних та допоміжних металоконструкцій. Згідно п. 3.1. зазначеного договору, вартість робіт є диференційованою та підлягає корегуванню по факту їх виконання та підписання представниками сторін відповідних актів виконаних робіт по формі КБ-2в (том І аркуші справи 51-54). Факт виконання субпідрядних будівельних робіт згідно вищевказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за квітень 2011 р. до Договору №20/02-11 від 20 квітня 2011 р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 р., податкова накладна № 31 від 05.04.2011 р. (том І аркуші справи 55, 56-60, 61).

Договір № 28/02-11 від 28.02.2011 р., предметом якого є виконання ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» субпідрядних будівельних робіт по монтажу технологічних металоконструкцій при будівництві сталеплавного цеху ТОВ «Дніпросталь». Згідно п. 3.1. зазначеного договору, вартість робіт є диференційованою та підлягає корегуванню по факту їх виконання та підписання представниками сторін відповідних актів виконаних робіт по формі КБ-2В (том І аркуші справи 62-65). Факт виконання субпідрядних будівельних робіт згідно вищевказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за квітень 2011 р. до Договору №28/02-11 від 28.02.2011 р., податкова накладна № 30 від 05.04.2011 р., акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2011 р. до Договору № 28/02-11 від 28.02.2011 р., податкова накладна № 32 від 05.04.2011 р. (том І аркуші справи 66, 67-70, 71, 72, 73-77, 78).

Між позивачем, ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» та ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» 10.04.2011 р. був укладений Договір доручення № 4/11 (по проведенню розрахункових операцій), відповідно до умов якого був змінений порядок розрахунку позивача з ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП», а саме ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» доручило здійснити оплату за надані будівельні послуги по Договору № 20/02-11 від 20.02.2011 р. та Договору № 28/02-11 від 28.02.2011 р. на поточний рахунок ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» (том І аркуші справи 79-81).

За виконані роботи згідно Договору доручення № 4/11 (по проведенню розрахункових операцій) від 10.04.2011 р., позивач перерахував за дорученням ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» на користь ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» грошові кошти в загальному розмірі 987 562 грн. 97 коп., у т.ч. ПДВ 164 593,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з поточного рахунку позивача №26002310728501 Акціонерного банку «Південний» (том І аркуш справи 82).

Під визначенням податковий кредит, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, слід розуміти суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Позивачем було надано реєстр виданих та отриманих податкових накладних за 04 місяць 2011 р., податкову декларацію з податку на додану вартість за 04 місяць 2011 р, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 04 місяць 2011 р., реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» за 04 місяць 2011 р., розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 04 місяць 2011 р. ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» (том І аркуші справи 85-110).

Виконані ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» роботи замовлялись позивачем з метою використання в подальшій господарській діяльності та були використані у своїй діяльності з метою виконання своїх зобов'язань перед наступними замовниками:

Метою використання будівельних послуг від ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» для позивача слугувало виконання своїх обов'язків перед наступними генпідрядниками. Використання послуг, отриманих від ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» по Договору №20/02-11 від 20.02.2011 р. за Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт та відповідною довідкою про вартість виконаних робіт для позивача, слугувало виконання своїх зобов'язань перед замовником ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС» за договором підряду №ГР-21/04-1 від 21.04.2010 р., предметом вказаного договору є розробка робочої документації та виконання будівельно-монтажних робіт по монтажу вузлів обладнання для технічного переоснащення комплексу по перевантаженню зернових вантажів ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС» на території ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» (том І аркуші справи 112-116).

Судом встановлено, що відповідно до вищевказаного договору підряду з замовником ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС» за Актами № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 за квітень 2011 р. приймання виконаних будівельних робіт та відповідними довідками про вартість виконаних робіт та податкових накладних № 3 від 07.04.2011 р., № 5 від 12.04.2011 р., № 6 від 12.04.2011 р., № 7 від 12.04.2011 р., № 8 від 12.04.2011 р., № 9 від 12.04.2011 р., № 10 від 12.04.2011 р., № 11 від 12.04.2011 р., № 12 від 12.04.2011 р., № 13 від 12.04.2011 р., № 14 від 12.04.2011 р., № 15 від 12.04.2011 р. частину будівельних робіт позивач виконав за рахунок власних сил та засобів, а частину -шляхом залучення ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» відповідно до зазначених договорів (том І аркуші справи 117-205).

Крім того, метою використання послуг, отриманих від ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» по Договору № 28/02-11 від 28.02.2011 р. за Актами № 1, 2 приймання виконаних будівельних робіт та відповідної довідками про вартість виконаних робіт для позивача слугувало виконання своїх зобов'язань перед замовником АТЗТ «ВП «ТЕХМАШ» за Субконтрактом № 03-СЕС від 01.02.2011 р. (аркуші справи 206-223 том І). Відповідно до Додатку № 4 до Субконтракту № 03-СЕС від 01.02.2011 р., предметом договору є надання позивачем будівельних послуг по монтажу обладнання та металоконструкцій електросталеплавного цеху в м. Дніпропетровськ (том І аркуш справи 224).

Відповідно до вищезазначеного Субконтракту з АТЗТ «ВП «ТЕХМАШ» за Актами № 1, 2 виконаних підрядних робіт та відповідною довідками про вартість виконаних робіт за квітень 2011 р., за травень 2011 р. та податковими накладними № 16 від 26.04.2011 р., № 5 від 10.03.2011 р., № 19 від 25.02.2011 р., таким чином частину будівельних робіт позивач виконав за рахунок власних сил та засобів, а частину - шляхом залучення ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» відповідно до зазначених договорів.

Зазначені факти повністю доводять встановлення зв'язку між фактом придбання будівельних послуг у ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» і господарською діяльністю позивача.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 р., затвердженого наказом Міністерства фінансів України і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 168/704 від 05.06.1995 р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 1 наказу Мінрегіонбуду № 554 від 04.12.2009 р. затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», а також запроваджено їх обов'язкове застосування у будівництві.

Надані позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» по наданим послугам.

Таким чином, надані представником позивача в якості доказів договори на виконання комплексу підрядних робіт підтверджують зв'язок між понесеними позивачем витратами та його господарською діяльністю, адже визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Цієї ж позиції дотримується Верховний суд України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

Позивачем цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 164593 грн. 80 коп., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідний період.

Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

За таких обставин, позивач, суворо дотримуючись приписів п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» підтверджену податковими накладними.

Крім того, як свідчать обставини справи при укладенні договорів які є фактично підставою для отримання будівельних послуг та переходу права власності на товарно-матеріальні цінності позивач одержав від ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» копію будівельної ліцензії Серії АВ № 118707 строк дії ліцензії з 03.09.2007 р. по 03.09.2012 р. видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, що свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності, що необхідна для здійснення певного виду господарської діяльності - будівельна діяльність, а також про те, що виконувані ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» роботи здійснювались останнім в межах його звичайної господарської діяльності (аркуш справи 42 том І). Крім того у судовому засіданні представник позивача зазначив, що на момент здійснення господарських операцій позивач перевірив на офіційному сайті Державної податкової служби дійсність свідоцтва платника ПДВ, і лише після підтвердження дійсності реєстрації ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» та дійсності свідоцтва платника ПДВ між позивачем та ТОВ «ЕН ВЕ КА ГРУП» були укладені договори відповідно вимог чинного законодавства.

Отже реальність операцій вчинених ТОВ «Спецелеваторбуд» та його контрагентом «ЕН ВЕ КА ГРУП» не викликає сумнівів, дії позивача свідчать про його добросовісність та відповідають вимогам для підтвердження права на податковий кредит, крім того в матеріалах справи наявні належним чином оформленні первині документи, зокрема податкові накладні.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2012 року № 0000092350 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 15 жовтня 2012 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/О.А. Шевчук/