Ухвала суду № 26860112, 24.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 33496/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Савицької Н.В.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у справі за позовом Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий кредит на підставі якого виникло бюджетне відшкодування, сформовано у відповідності до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у зв'язку з придбанням товарів, робіт та послуг, які в наступному використовувалися ним в рамках господарської діяльності. Вказує, що податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що ним було дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року адміністративний позов Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №0000142340/2 від 25.05.2010 року, №0000142340/3 від 30.07.2010 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що у відповідності до вимог пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на отримання бюджетного відшкодування виникає лише в разі сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. Зазначає, що в результаті перевірки правомірності заявлення до бюджетного відшкодування позивача, не можливо підтвердити факт надходження коштів до Державного бюджету України.

У ході апеляційного розгляду позивач та представник позивача Овдійчук О.О. надали пояснення та просять відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення господарських операцій із вищезазначеними підприємствами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки.

Із первинних документів вбачається, що підприємство отримувало від контрагента м'ясо та використовувало його для переробки та виробництва м'ясопродукції.

Крім того, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт доставки продукції. Позивачем також надано копії ветеринарних свідоцтв згідно яких вбачається, що ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» відправляло м'ясопродукцію до ЗВП «Таврида» м.Сарни автомобільним транспортом - шляхом Кнїв-Сарни. Згідно даних свідоцтв м'ясопродукція направлена до ЗВП «Таврида» для переробки. Дані свідоцтва підписані офіційним лікарем ветеринарної медицини.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Сарненською МДПІ проведена перевірка Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» з дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного та податкового законодавства за вказаний період.

За підсумками проведеної перевірки Сарненською МДПІ було складено Акт №42/23/30460836 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматичного співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. У висновках акту перевірки зазначається про порушення ЗВП «Таврида» пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 25752,00 грн., в тому числі за квітень 2008 року в сумі 19247,00 грн., за травень 2008 року в сумі 6505,00 грн.

На підставі Акту перевірки №42/23/30460836 від 10.02.2010 року начальником Сарненської МДШ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142340/0 від 19.02.2010 року.

В процесі адміністративного оскарження до Сарненської МДШ, ДПА у Рівненській області, ДПА України прийняті податкові повідомлення-рішення №0000142340/1 від 22.03.2010 року, №0000142340/2 від 25.05.2010 року, №0000142340/3 від 30.07.2010 року.

Відповідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що станом на дату написання акта перевірки за періоди квітень-травень 2008 року ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» не включено до додатку №5 до декларації з ПДВ і до податкових зобов'язань відповідних періодів з ЗВП «Таврида».

Сарненською МДПІ направлено запит від 20.01.2010 року №587/23-103 до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва щодо проведення зустрічної перевірки по ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД».

Із ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 10.02.2010 року Сарненською МДПІ отримано відповідь, згідно якої стан ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» -8- «до ЄДР внесено запис про відсутність зі місцем знаходження», кількість працюючих - 1 особа.

Також, згідно отриманої відповіді, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» анульоване 17.07.2009 року.

Враховуючи вищезазначені обставини посадові особи Сарненської МДПІ дійшли висновку, що ЗВП «Таврида» віднесло до складу податкового кредиту протягом квітня та травня 2008 року суми ПДВ, які не сплачено до Державного бюджету України.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вчинення господарських операцій із вищезазначеними підприємствами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки. Із первинних документів вбачається, що підприємство отримувало від контрагента м'ясо та використовувало його для переробки та виробництва м'ясопродукції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у справі №2а-3834/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 29.10.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

Н.В.Савицька