Постанова № 26859562, 25.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8356/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Петроліум-Фаст»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач -Мале підприємство «Петроліум-Фаст» звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача:

- від 04.10.2010 року № 000093301/3, за яким МП «Петроліум-Фаст»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 297 047,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 133 786,20 грн.

- від 04.10.2010 року № 000092301/3, за яким МП «Петроліум-Фаст»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 208 063,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 104 031,50 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року адміністративний позов Малого підприємства «Петроліум-Фаст»задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Мале підприємство «Петроліум-Фаст»(далі по тексту - МП «Петроліум-Фаст») є юридичною особою, що зареєстроване Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області 18.06.1996 року.

З 20.06.1996 року позивач як платник податків перебуває на податковому обліку у Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області за № 472.

У січні 2010 року посадовими особами Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області була проведена планова виїзна перевірка МП «Петроліум-Фаст»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. (Акт перевірки від 01.02.2010 №14/2/2301-24215142).

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 297 047,00 грн.

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 208 063,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 23.02.2010 №000082301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 441 830,90 грн. (у тому числі 297 047,00 грн. - за основним платежем та 144 783,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 23.02.2010 №000092301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 312 094,50 грн., (у тому числі 208063,00 грн. - за основним платежем та 104 031,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було винесено рішення від 28.04.2010 № 2649/10/25-013/4-6, яким скаргу позивача задоволено частково, у зв'язку з цим зменшено розмір застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.02.2010 року №000082301/0, на суму 109 97,90 грн.

Внаслідок зміни розміру податкового зобов'язання з податку на прибуток, а також строку сплати визначених податкових зобов'язань і строку на оскарження прийнятих повідомлень-рішень, Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 28.04.2010 №0000932301/1, за яким МП «Петроліум-Фаст»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 430 833,20 грн., (у тому числі 297 047,00 грн. - за основним платежем та 133 786,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 28.04.2010 №000092301/1, за яким МП «Петроліум-Фаст»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 312 094,50 грн., (у тому числі 208 063,00 грн. - за основним платежем та 104 031,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За результатом послідуючого оскарження новоприйнятих податкових повідомлень-рішень, Державною податковою адміністрацією в Київській області та Державною податковою адміністрацією України були прийняті рішення, якими скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 28.04.2010 №0000932301/1 та від 28.04.2010 №000092301/1- без змін.

У зв'язку зі зміною строку сплати визначених податкових зобов'язань і строків на оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області були прийняті податкові повідомлення рішення від 14.07.2010 №0000932301/2 та №000092201/2, а також від 04.10.2010 №0000932301/3 та №000092301/3, які повністю дублювали попередні.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно визначення, наведеного в пункті 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Положенням підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

В свою чергу, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку -дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2008 року між МП «Петроліум-Фаст» та нерезидентом - фірмою "С. Spaarmann International GmbH»було укладено договір №01/01/2008FU, за умовами якого позивач на замовлення нерезидента здійснював автомобільні транспортні перевезення за маршрутом Німеччина-Україна.

У ІІІ-му кварталі 2008 року позивач надав нерезиденту транспортні послуги по перевезенню для фірми "С. Spaarmann International GmbH" (Экспедитор), Німеччина на загальну суму 147 872,15 грн. (надання послуг підтверджується актами виконаних робіт від 07.07.08р. на суму 20 479,29 грн., від 14.07.08р. на суму 23 002,40 грн., від 22.07.08р. на суму 23 025,82 грн., від 31.07.08р. на суму 22 659,08 грн., від 15.08.08р. на суму 21 662,85 грн., від 10.09.08р. на суму 20 585,46 грн., від 29.09.08р. на суму 16 457,25 грн.), однак не включив зазначену суму у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року до складу валового доходу, що в послідуючому призвело до заниження позивачем податку на прибуток у ІІІ-му кварталі 2008 року на суму 36 968,00 грн. Згодом позивачем були внесені виправлення по усуненню виявленої помилки, шляхом включення суми 147 872,15грн. до складу валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) (рядок 01.1 Декларації за 2008 рік). У зв'язку з цим позивач, з урахуванням внесених ним виправлень, визначив розмір податкового зобовязання за вказаним платежем, сплатив суму податку до бюджету та задекларував сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 251,00 грн.

Однак, виправляючи помилку щодо сум, не включених до складу валового доходу у попередньому звітному періоді, позивач припустився іншої помилки щодо порядку заповнення декларації, адже самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів мають декларуватися у рядку 02.2 декларації і також відображатися у розділі 5 «Коригування валових витрат», рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»Декларації з податку на прибуток.

З наявних у справі доказів, а саме декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІІ-ІV квартали 2008 року та І-ІІІ квартали 2009 року зокрема вбачається, що позивачем в колонці (код рядку 02.1 «коригування валових доходів») не було визначено зміну суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) за відповідні періоди, що є порушенням вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, згідно підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З наведених норм випливає, що відображення показників господарської операції в податковому обліку з податку на прибуток є наслідком здійснення такої господарської операції в господарській діяльності платника податку. За відсутності самої господарської операції, відсутні підстави для відображення показників цієї господарської операції в податковому обліку. При цьому, всі доходи повинні бути підтверджені відповідними документами, з урахуванням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Як вбачається з висновків акту перевірки від 01.02.2010 №14/2/2301-24215142, позивач при оприбуткуванні у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО та відображенні виручки по РРО у звітних документах, не задекларував валовий дохід за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, чим порушив вимоги підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, позивачем не було віднесено до складу валових доходів грошові кошти від реалізації паливно-мастильних матеріалів в загальній сумі 1 040 316,00 грн., а саме:

- за 3 квартал 2008 року на суму 265 532,00 грн.;

- за 4 квартал 2008 року на суму 256 384,00 грн.;

- за 1 квартал 2009 року на суму 180 540,00 грн.;

- за 2 квартал 2009 року на суму 191 224,00 грн.;

- за 3 квартал 2009 року на суму 146 636,00 грн., що відповідно призвело до заниження ним податку на прибуток в 3 кварталі 2008 року в сумі 66 383,00 грн., в 4 кварталі 2008 року в сумі 64 096,00 грн., в 1 кварталі 2009 року в сумі 45 135,00 грн., в 2 кварталі 2009 року в сумі 47 806,00 грн. в 3 кварталі 2009 року в сумі 36 659,00 грн.

Що стосується висновку акта перевірки в частині порушення позивачем вимог підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів виходить з наступного.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997

№168/97-ВР «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, у разі використання підприємством безготівкової форми розрахунків з оплатою нафтопродуктів авансом, дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства вважається датою збільшення валового доходу та датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Так, у відповідності до звітів РРО, позивач не включив до бази оподаткування податком на додану вартість суми розрахунків по здійсненню роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами, що подавалися ним до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.

Крім цього, позивачем не було включено до бази оподаткування податком на додану вартість та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 96 804,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16134,00 грн., за серпень 2008 року на суму 117 252,00 грн., у т.ч. ПДВ -19 542,00 грн., за вересень 2008 року на суму 104 280,00 грн., у т.ч. ПДВ -17 380,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 162 510,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27 085,00 грн., за листопад 2008 року на суму 69 108,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 518,00 грн., за грудень 2008 року на суму 92 142,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15 357,00 грн., за січень 2009 року на суму 100 314,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 719,00 грн., за лютий 2009 року на суму 60 198,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10 033,00 грн., за березень 2009 року на суму 56 136,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 356,00 грн., за квітень 2009 року на суму 56 598,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 433,00 грн., за травень 2009 року на суму 97 422,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 237,00 грн., за червень 2009 року на суму 75 450,00 грн., у т.ч. ПДВ -12 575,00 грн., за липень 2009 року на суму 63 792,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10632,00 грн., за серпень 2009 року на суму 76 512,00 грн., у т.ч. ПДВ - 12752,00 грн., за вересень 2009 року на суму 42 060,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7010,00 грн.. Зазначені суми підприємство не включило до реєстру виданих податкових накладних.

Разом з тим, МП «Петроліум-Фаст»занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 211 763,00 грн., в тому числі за липень 2008 року на суму 16 134,00 грн., за серпень 2008 року на суму 19 542,00 грн., за вересень 2008 року на суму 17 380,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 27 085,00 грн., за листопад 2008 року на суму 11 518,00 грн., за грудень 2008 року на суму 15 357,00 грн., за січень 2009 року на суму 16 719,00 грн., за лютий 2009 року на суму 10 033,00 грн., за березень 2009 року на суму 9 356,00 грн., за квітень 2009 року на суму 9 433,00 грн., за травень 2009 року на суму 16 237,00 грн., за червень 2009 року на суму 12 575,00 грн., за липень 2009 року на суму 10 632,00 грн., за серпень 2009 року на суму 12 752,00 грн., за вересень 2009 року на суму 7 010,00 грн.

Таким чином, наявність вищевказаних порушень свідчить про правомірність дій відповідача в частині винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 04.10.2010 року № 000093301/3 та від 04.10.2010 року № 000092301/3, які повністю узгоджуються з нормами діючого законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Малого підприємства «Петроліум-Фаст»слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Малого підприємства «Петроліум-Фаст»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.