Ухвала суду № 26859532, 25.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 125354/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Обрізка І.М.,

Глушка І.В.

за участі секретаря судового засідання Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2012р. по справі № 2н-0770/285/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська купіль" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року по справі №2а-1254/08/0770.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим ,що - постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2008 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2008 року №289/35-00/01597841/9463/10/35-00, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 8 095 025,00 грн., у т.ч. 4 066 00,00 грн. -основного платежу та 4 029 025,00 грн. -штрафні санкції.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2008 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року постанову суду апеляційної інстанції - залишено без змін.

Відповідачем було подано касаційну скаргу на ухвалу Вищого адміністративного суду України в порядку провадження за винятковими обставинами до Верховного Суду України. 21 лютого 2012 року Верховний Суд України прийняв постанову, якою задоволено заяву відповідача та скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року із залишенням в силі постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2008 року.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 245 КАС України, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль", згідно з протоколом №3 зборів учасників товариства від 29 травня 2007 року, було предметом корпоративного спору, який розглядався Господарським судом Закарпатської області за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль""про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" видати учаснику свідоцтво товариства із зазначенням повного розмірі частки у статутному капіталі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 5 травня 2010 року позов ОСОБА_3 було задоволено. Рішенням господарського суду було встановлено, що грошовими коштами внесеними учасниками товариства за 9 місяців 2007 року на загальну суму 16 264 000,00 грн. поповнено статутний фонд товариства, з яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Хорс" внесено 9 854 00,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Хімопол" 6 810 000,00 грн., громадянином ОСОБА_3 внесено 2 300 000,00 грн., з компенсацією за здійснення внесків у вигляді корпоративних прав.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2008 року в межах юрисдикції адміністративного суду було вирішено спір, що виник з правовідносин, що виникли у зв'язку з проведенням перевірки та нарахуванням податкового зобов'язання Ужгородською міжрайонною державною податкової інспекцією у Закарпатській області.

Обставини справи постановою Закарпатського окружного адміністративного суду були встановлені виходячи з відомостей акту перевірки складеного відповідачем від 10 липня 2008 року №80/35-30/01597841.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 5 травня 2010 року, яким встановлено суттєві для даної адміністративної справи обставини прийнято після винесення постанови Львівським апеляційним адміністративним судом від 30 листопада 2009 року та постановленням ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2010 року.

А тому заявник вважаючи ,що відповідно до статті 246 та 247 КАС України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами про, що він і звернувся до суду 1 інстанції.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2012 року заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль"- задоволено.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2008 року по справі №2а-1254/08/0770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" до Ужгородської міжрайонної державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2008 року №289/35-00/01597841/94/10/35-00 -скасовано та прийнято нову постанову, якою:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2008 року №289/35-00/01597841/94/10/35-00 -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 18 липня 2008 року №289/35-00/01597841/94/10/35-00, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 8 095 025,00 грн., у т.ч. 4 066 000,00 грн. - основного платежу та 4 029 025,00 грн., - штрафних санкцій.

Не погодившись з таким рішенням суду 1 інстанції Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області оскаржила його в апеляційному порядку.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції від 05 травня 2012 року прийнята без врахування фактичних обставин справи та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а тому просить дану постанову суду скасувати, та винести нове рішення яким у заявлених вимогах відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2010 року по справі №15/65 за позовом громадянина України ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль"" третіх особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Хімопол", Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Хорс" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" видати ОСОБА_3 свідоцтво товариства із зазначенням повного розмірі частки в статутному капіталі у розмірі 2 080 000,00 грн. або 40% статутного капіталу товариства.

Вищевказаним рішенням Господарського суду Закарпатської області встановлено, що сума коштів, перерахованих ОСОБА_3 Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" на підставі рішення загальних зборів цього товариства від 08.02.2007 року та 29.05.2007 року слід вважати ні чим іншим, окрім як додатковими внесками до статутного капіталу товариства внесеними у відповідності з приписами чинного законодавства. Господарський суд Закарпатської області у рішенні від 05.05.2010 року зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» видати ОСОБА_3 свідоцтво товариства із зазначенням повного розміру частки у статутному капіталі у розмірі 2 080 000,00 грн., або 40% статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1, п. 1) ч. 2 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами; підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.

Колегія суддів вважає,що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що визнання рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2010 року корпоративного права ОСОБА_3 у розмірі 2 080 000,00 грн. у вигляді частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" є нововиявленою обставиною, яка не була і не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи та за якої суд переглядає рішення на підставі ч.1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з того, що господарським судом встановлено внесення учасниками саме додаткових внесків до статутного фонду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" правомірно отримавши пряму інвестицію в розумінні підпункту 1.28.2 пункту 1.28 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не віднесено до складу сукупного валового доходу суми коштів у розмірі 16 264 000,00 грн., отриманих в якості додаткових внесків до статутного фонду з дотриманням правила, передбаченого підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 ст. 4 цього ж Закону.

29 липня 2008 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати не чинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.07.2008 року №289/35-00/01597841/9463/10/35-00.

07.07.2008 року ревізорами Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області проведено невиїзну документальну перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток при одержані коштів в якості внеску до статутного капіталу без здійснення відповідної державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено Акт перевірки №80/35-30/01597841 від 10.07.2008 року.

Проведеною перевіркою з'ясовано, що згідно протоколу №3 від 29.05.2007 року зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу позивача до 50 000 000,00 грн.; на виконання цього рішення учасниками перераховано на банківський рахунок товариства грошові кошти як поповнення статутного фонду товариства на зальну суму 16 264 000,00 грн., наведені операції відображені підприємством по рахунку 40 "Статутний капітал", при цьому зміни до установчих документів не були зареєстровані.

Як вбачається з матеріалів справи ,що представник позивача стверджував, що податковим органом зроблено безпідставний висновок про те, що суми грошових внесків учасників товариства до його статутного фонду слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, оскільки наведені внески здійснені на підставі відповідного рішення учасників товариства про збільшення статутного фонду, останні відображені по бухгалтерському рахунку 40 "Статутного капіталу"; також відповідно до рішення засновників зміни до установчих документів про збільшення статутного фонду мають вноситися лише після повного здійснення внесків. Внески учасників товариства є прямими інвестиціями у корпоративні права, емітовані платником податків, а тому відповідно до пп. 4.2.5 п.4.2. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не входять до складу валових доходів платника.

Разом з тим, на думку представника позивача (заявника) податковим органом проведена неправомірна позапланова виїзна перевірка, оскільки підстав для проведення такої не було.

Наведені висновки були покладені податковим органом в основу винесення податкового повідомленні-рішення №289/35-00/01597841/9463/10/35-00 від 18.07.2008 року , яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 8 095 025,00 грн.. в тому числі за основним платежем 4 066 000,00 грн. і за штрафними санкціями 4 029 025,00 грн.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з відсутністю державної реєстрації змін до статутного фонду щодо збільшення його розміру сума перерахованих засновниками коштів на користь позивача відповідно до протоколів зборів учасників товариства не вважаються сумою поповнення (формування) статутного капіталу і відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " є безповоротною фінансовою допомогою. Податковим органом правомірно здійснено визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток і засновані штрафні (фінансові) санкції, відстав для скасування податкового повідомлення-рішення не має.

Колегія суддів вважає, що дане твердження Закарпатського окружного адміністративного суду у рішення від 07.10.2008 року є неправильним з наступних підстав.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" корпоративні права -це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Згідно з пп. 4.2.5 п.4.2 ст. 4 цього Закону не включається до складу валового доходу, зокрема суми коштів або вартості майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані позивачем від учасників товариства грошові кошти були спрямовані на поповнення його статутного капіталу і не являються безповоротною фінансовою допомогою.

Так, перерахуванню грошових коштів учасниками товариства передувало прийняття ними рішення про збільшення статутного фонду, яке оформлення протоколом зборів учасників №3 від 29.05.2007 року.

Вказані кошти поступили на банківських рахунок товариство з чітким призначенням платежу -внесок до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівстька Купіль" , що засвідчується представленими платіжними дорученнями.

Після надходження цих коштів підприємство відобразило операції по здійсненню внесків до статутного капіталу протягом 01.10.2004 року -30.09.2007 року по бухгалтерському рахунку 40 "Статутний капітал", який відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року, призначений для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємств.

Окрім цього, зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" (протокол №7 від 03.10.2008 року) прийнято рішення про припинення внесення додаткових внесків учасників товариства, затверджено статутний капітал на внесеному рівні 4 400 000,00 грн., а також зареєстровано у вставленому порядку нову редакцію статуту товариства (дата реєстрації 22.10.2008 року, номер запису 13201050011000009).

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що на рахунок позивача надходили кошти в якості додаткових внесків до статутного фонду товариства на підставі рішення учасників товариства, прийнятого в межах надати їм законом повноважень, а також у відповідності до положень Статуту підприємства, з компенсацією за здійснені внески у вигляді корпоративних прав.

А тому, отримавши пряму інвестицію в розумінні ч.2 пп. 1.28.2 п.1.28 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач правомірно не включив до складу сукупного валового доходу суму коштів у розмірі 16 264 000,00 грн., отриманих в якості додаткових внесків до статутного фонду з дотриманням правила, передбаченого пп. 4.2.5 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибуток підприємств".

При цьому суд також вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст. 1 Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога визначена як сума коштів, передана платником податків згідно з договором дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій), або без укладення таких угод.

За вищеописаних обставин на рахунок позивача надійшли кошти, підставою перерахування яких вказано "внесок в статутний фонд", тобто для перерахування вказаних коштів були зовсім інші підстави, ніж ті, які вказані в пп. 1.22.1 ст. 1 вказаного Закону.

Також оскільки основою віднесення такої операції до безповоротної фінансової допомоги є відсутність компенсації чи повернення таких коштів, то у даному випадку компенсацією виступає володіння учасниками товариства корпоративними правами, що засвідчуються також рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2010 року по справі №15/65.

Отже, обставини встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 5 травня 2010 року також обґрунтовують підстави позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль".

Доводи позивача про те, що стосовно додаткових внесків до статутного фонду, одержаних емітентом корпоративних прав до реєстрації змін до засновницьких документів, емітент не може застосовувати пільгу, передбачену пп. 4.2.5 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки відсутня державна реєстрація змін до установчих документів товариства, а корпоративні права -відсутніми, через що все одержане від учасників, що не відповідає установчим документам та перевищує заявлений розмір статутного фонду, повинно розцінюватися як фінансова допомога, спростовується наступним.

Відповідно до ч.5 ст. 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, -з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники на мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах з третіми особами, які діяли з урахуванням таких змін.

З наведеного слідує, що рішення учасників про збільшення статутного фонду набуло юридичної сили як для учасників, так і для товариства на момент його прийняття.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заява підлягає задоволенню, при цьому виходячи із передбаченого статтею 253 КАС України повноважень суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд вірно скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2008 року та постановив нове, яким вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" задоволено, а податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2008 року №289/35-00/01597841/94/10/35-00 Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області - визнав протиправним та скасував.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2012р. по справі № 2н-0770/285/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді І.М. Обрізко

І.В. Глушко