Постанова № 2685490, 13.05.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-1844/08

ПОСТАНОВА

іменем України

13 травня 2008 року                                                                                       м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Зінченко А.В.

за участю секретаря – Пономарьової Ю.А., Ус Л.М., Король Д.О.

за участю представників позивача – Косиневського М.А., Севостьянова Є.В.

представників відповідача – Малахової Ю.А., Свидло І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Український Науково-Дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» до державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державне підприємство «Український Науково-Дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового Повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 29.11.2007 року  №0000882307/0 яким Позивачу було визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 2789740,00 грн., яке включає частину прибутку (доходу) державних підприємств, організацій, що вилучається до бюджету у розмірі 1396450,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 1393290,00 грн. Податкове Повідомлення – рішення від 29.11.2007 року №0000882307/0 складено Відповідачем на підставі акту №5266/23-322/00224975 від 20.11.2007р. про результати виїзної позапланової перевірки з питань нарахування та сплати частини прибутку (доходу), що сплачуються до держаного бюджету України суб’єктами господарювання, у статутному фонді, яких державі  належать частки (акції, паї) за результатами фінансово – господарської діяльності і нарахування та сплати авансових внесків з податку на прибуток згідно чинного законодавства за період з 01.04.2006р. по 01.07.2007р. 

Позивач вважає, що податкове Повідомлення – рішення  від 29.11.2007 року  №0000882307/0 складено Відповідачем с порушенням Законів України і за таких обставин є нечинним.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Надав до суду заперечення на позов в якому вказує, що ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питання нарахування та сплати частини прибутку (доходу), що сплачуються до Державного бюджету України суб’єктами господарювання, у статутному фонді яких, державі належать частки (акції, паї) за результатами фінансово-господарської діяльності і нарахування та сплати авансових внесків з податку на прибуток згідно чинного законодавства за період з 01.04.2005 року по 01.07.2007 року.

За результатами перевірки були встановлені наступні порушення:

- п. 7.8. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, чим занижено суму податку на прибуток у розмірі 349,1 тис.грн., у тому числі: за 2006 рік - 341,2 тис.грн., за 1 квартал 2007 року - 7,9 тис.грн.

- п.2 "Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фондудержавного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006році", затвердженого постановою КМУ від 17.05.2006р. № 678, внаслідок чого підприємством не нараховано частини прибутку (доходу), за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006році на суму 1396,45 тис.грн., у тому числі: за 3 квартал 2006 року - 1364,85 тис.грн., за 4 квартал 2006 року - 31,6 тис.грн.

Під час проведення перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлені наступні обставини:

Згідно договору купівлі-продажу від 21.06.2006 року, укладеного між ДП "УкрНДІЛивмаш", в особі керуючого санацією Сігалова Іллі Ізрайлевича, який діє на підставі Ухвал Господарського суду Харківської області по справі №Б-31/74-04 від 04.04.2005р., 23.08.2005р., 16.06.2006р. - "Продавець" та приватним підприємством "Орбіта

2010" (місцезнаходження: с. Комунар Харківського району Харківської області, вул. Миру, 1, ідентифікаційний код 33205575), в особі директора Лисиці Оксани Вікторівни, що мешкає в м. Харкові, вул. Маршала Жукова, 27, кв.59, ідентифікаційний номер 2720117544, яка діє на підставі Статуту, далі "Покупець", на підставі Протоколу №1 проведення відкритих торгів аукціону) від 19.06.2006 року Української універсальної біржі, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлову будівлю літ. "А-4", загальною площею 2061,7 кв.м, що знаходяться в м. Харкові, по вулиці Чернишевській, 66 та сплатити грошову суму, вказану у п.2.4 цього договору.

Згідно п.2.4 зазначеного договору продаж майна здійснюється за 4323000,00 грн., у тому числі ПДВ - 720500,00 грн., які Покупець зобов'язується сплатити Продавцю за згодою сторін на протязі 30 календарних днів з моменту укладення договору.

ПП "Орбіта 2010" сплатило суму, вказану в п. 2.4 Договору купівлі-продажу наступними платіжними дорученнями: №85 від 22.06.2006р. на суму 70000,0 грн., №1 від 12.07.2006р. на суму 4253000,0 грн., всього сплачено в сумі 4323000,0 грн.

Згідно акту від 13.07.2006р. приймання-передавання майна до договору купівлі-продажу від 21.06.2006р. Продавець ДП "УкрНДІЛивмаш" передав, а Покупець "ПП Орбіта 2010" прийняв нежитлову будівлю літ. "А-4" загальною площею 2061,7 кв.м, що знаходиться у м. Харкові по вул. Чернишевській, 66, а також усю необхідну технічну документацію.

ДП "УкрНДІЛивмаш" до складу інших доходів по Декларації від 07.11.2006 року вх. №127724 за 9 місяців 2006 року включено дохід від реалізації нежитлової будівлі в сумі 3551167,30 грн. (сума продажу 4323000грн. - ПДВ 720500грн. - залишкова вартість нежитлової будівлі 51332,70 грн. = 3551167,30 грн.).

Відповідно даних бухгалтерського обліку підприємства, картки по рахунку 681-1 "Розрахунки по отриманим авансам" (К-т) відображено та (Д-т) рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" отримання 31.07.2006р.оплати від ПП "Орбіта 2010" у сумі 4323000,00грн. В той же час підприємством зроблено запис у бухгалтерському обліку з занесенням на К-т рахунків 793 "Фінансовий результат іншої діяльності" суми 3602500,00грн. і 643 "Розрахунки по податкам і платежам"-702500,00 грн. відповідно Д-т рахунку 681-1 "Розрахунки по отриманим авансам".

За даними картки по рахунку 103 "Будівлі і споруди" підприємства в липні 2006р. проведено списання з балансу проданої будівлі, що знайшло відображення по кредиту зазначеного рахунку та дебету рахунків 131 "Знос основних засобів".

Однак при вибутті будівлі головного корпуса підприємства в липні 2006 р. сума до оцінки його залишкової вартості не була включена до нерозподіленого прибутку, що не відповідає вимогам п.21 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та п.1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від16.07.1999р. № 996-ХІУ. Зазначене призвело до викривлення фінансової звітності підприємства (Форма №1 Баланс"), що є порушенням п.4, 16 П (С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999р. № 87.

Відповідно до п.4 положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення

помилок і змін в фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від28.05.1999р. №137, виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів в попередніх роках, здійснюється шляхом коригування залишку нерозподіленого прибутку на початокзвітного періоду, коли такі помилки впливають на розмір нерозподіленого прибутку. Статтею 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року (крім частиниприбутку   (доходу),   сплаченої  відповідно  до   статті   65 Закону  України   "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006  році у  строки,  встановлені для  сплати податку на прибуток підприємств.

Також, вищезазначеним законом зазначено, що Порядок і норматив відрахування

частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім   порядку   і   нормативу   відрахування   частини   прибутку   (доходу)   господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Так,   Постановою   Кабінету   Міністрів   України   від   17.05.2006   року   «Питання відрахування  господарськими  організаціями  до  загального  фонду державного бюджету «частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської  діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році» зобов’язано Державну податкову адміністрацію здійснювати контроль за повнотою та своєчасністю сплати частини прибутку (доходу) господарськими організаціями згідно із затвердженими цією постановою Порядком і нормативами.

         Відповідно до п.2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до  

загального   фонду   державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності   у   2006році,   затвердженого Постановою КМУ від 17.05.2006р.   № 678", нарахування частини прибутку (доходу) здійснюється  державними, в тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб’єктами  господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх  дочірнім підприємствам - у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.10 Наказу ДПА України від 19.07.2006р. № 421 "Про затвердженняформи Розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2006 році та Порядку його складання", зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 03.08.2006р. за №929/12803 сума чистого прибутку (доходу), що зазначається у   рядках 07 та 11 розрахунку, розраховується в тому числі відповідно до такого показника позитивного значення рядка 190  "чистий прибуток  (збиток)"  Фінансового  звіту суб’єкта   малого підприємництва  (форма N 2-м) (додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382 /із змінами/)".

Відповідно до даних рядка 190 "чистий прибуток (збиток)" Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (форма N 2-м), наданого в ході перевірки ДП "УкрНДІЛивмаш", визначено наступні показники: І півріччя 2006 року - -131,5 тис.грн. 9 місяців 2006 року - -575,9 тис.грн.2006 рік - -512,7 тис.грн.

Враховуючи той факт, що підприємством під час визначення показників фінансової звітності сума дооцінки залишкової вартості реалізованої будівлі не була включена до нерозподіленого прибутку, підприємством було занижено показник рядка 190 "чистий прибуток (збиток)" на суму 3174137,39грн.

              Таким чином, враховуючи вищевикладене, в порушення п.2 "Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році", затвердженого постановою КМУ від 17.05.2006р. № 678, позивачем по справі не здійснено нарахування відрахувань частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 3 кварталі 2006 року у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у сумі 1364868,70 грн. (3174137,39грн.-444400,00грн=2729737,39х50%). Відповідно зазначені суми нарахувань частини прибутку підлягають до сплати ДП „УкрНДІ Ливмаш” до Державного бюджету України.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

21.06.2006 р. між ДП «УкрНДІЛивмаш» та ПП «Орбіта 2010» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розміщена в м. Харкові, по вул. Чернишевського, 66 та знаходилась на балансі позивача за ціною 4323000, 00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 720500,00 грн.

Купівля-продаж нежитлової будівлі у м. Харкові по вул. Чернишевського, 66 входила до плану санації Позивача, погодженого з Мінпромполітики України, затвердженого  ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2005 року у справі № Б-31/74-04. Ці обставини підтверджуються сторонами і не підлягають доказуванню відповідно ч. 3 ст. 72 КАС України.

В акті перевірки та в запереченні на позов Відповідач вказує, що Позивачем порушено п. 2 «Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», затвердженого Постановою КМУ від 17 травня 2006 р. N 678.

З цим висновком Відповідача суд не може погодитися, оскільки, п. 1 вказаного Порядку та ст. 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", на який посилається Відповідач в Акті перевірки передбачають, що частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства. Тобто реалізація нежитлової будівлі, що розміщена в м. Харкові, по вул. Чернишевського, 66, була здійснена Позивачем в процедурі санації Позивача. Таким чином, судом встановлено, що реалізація вказаної нежитлової будівлі відбулася не в процесі фінансово-господарської діяльності позивача, а під час провадження у справі про банкрутство Позивача у стадії санації ДП «УкрНДІЛивмаш».

Суд також звертає увагу на те, що у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. (з наступними змінами та доповненнями) санація це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника, а ст. 20 вказаного Закону передбачає, що продаж частини майна боржника у стадії санації здійснюється з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів, тобто законодавець чітко передбачає, що продаж частини майна в стадії санації боржника це спеціальна вимушена процедура, яка направлена на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а не процедура, що здійснюється з метою та в момент здійснення   фінансово-господарської діяльності боржника,що не було враховано Відповідачем під час складення акту перевірки та оскаржуваного повідомлення – рішення. 

Також, згідно Листа Міністерства промислової політики від 31.10.2005 року, центрального органу влади, який згідно Статуту Позивача уповноважений управляти майном Позивача, керуючого санацією на підставах визначених Законами України, вказаних вище, імперативно зобов’язали «кошти, отримані від реалізації, направити на виконання плану санації Позивача та погашення заборгованості з виплати заробітної плати».

 Суд погоджується з доводами Позивача про те, що фінансово – господарська діяльність це діяльність яка є регулярною, постійною та суттєвою, а не діяльність котра здійснюється в процедурі санації боржника, так як згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України N283/97-ВР від 22.05.97 Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Суд відзначає те, що Відповідач в акті перевірки (сторінка 8 акту перевірки) сам підтверджує факт реалізації нежитлової будівлі у стадії санації Позивача та що Відповідач ні в акті перевірки, ні в запереченні на позов не посилається на те, що реалізація нежитлової будівлі відбулася саме в процесі фінансово-господарської діяльності Позивача, та не стверджує цей факт, але ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було надано до суду доказів того, що реалізація нежитлової будівлі відбулася в процесі фінансово – господарської діяльності Позивача. Тому суд приходить до висновку, що в момент реалізації нежитлової будівлі у м. Харкові по вул. Чернишевського, 66 на Позивача не розповсюджувалися норми ст. 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п. 2 «Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», затвердженого Постановою КМУ від 17 травня 2006 р. N 678.

Також суд зазначає, що Податкові повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (п. 3.3. Наказу ДПА України N 253, від 21 червня 2001 року  «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій), а згідно з Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, тобто, Закон передбачає, що податкове зобов’язання може виникати тільки на підставах встановлених Законами України, але всупереч цьому в повідомленні-рішенні №0000882307/0 від 29.11.2007р. Відповідачем вказані порушення  п. 2 «Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», затвердженого Постановою КМУ від 17 травня 2006 р. N 678, а не порушення норм Законів України та законодавчих актів, що не відповідає вимогам вказаного Порядку ДПА України.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991року N 1251 ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Ні Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік, ні Постанова КМУ від 17 травня 2006 р. №678 не є Законами України про оподаткування, але в супереч цьому в повідомленні-рішенні №0000882307/0 від 29.11.2007р. Відповідач вказує порушення п. 2 «Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», затвердженого Постановою КМУ від 17 травня 2006 р. N 678, який не є Законом України про оподаткування. А згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України  органи державної влади, яким є і органи Державної податкової служби, та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином податкове повідомлення – рішення №0000882307/0 від 29.11.2007р. складено Відповідачем з перевищенням повноважень наданих Законами України, в зв’язку з  чим є нечинним.

Також судом встановлено, що Відповідачем в період з 04 червня 2007 року по 21 червеня 2007 року проводилась позапланова комплексна перевірка фінансово – господарської діяльності Позивача за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року про що був складений акт перевірки №2867/23-322/00224975 від 27 червня 2007 року та докази цього були надані Позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні та залучені судом до справи.

Порушення, які були викладені в Акті перевірки №5266/23-322/00224975 від 20.11.2007р. стосуються діяльності Позивача за 3, 4 квартали 2006 року та 1 кварталу 2007 року, тобто за період який вже перевірявся Відповідачем з 04 червня 2007 року по 21 червеня 2007 року при проведенні позапланової комплексної перевірки фінансово – господарської діяльності Позивача та про що був складений Акт перевірки №2867/23-322/00224975 від 27 червня 2007 року в якому порушення, вказані  в Акті перевірки №5266/23-322/00224975 від 20.11.2007р. не зазначаються.

Але, згідно п. п. 4, 8 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХIIповторна перевірка платника податків можливе лише за умовами, як що платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки та коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби призначає позапланову перевірку у випадку  коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Закон передбачає вичерпаний перелік випадків коли податковий орган має право проводити повторну перевірку платника податків за період який вже був перевірений податковим органом.

В судовому засіданні судом встановлено, що  Позивач не звертався  до Відповідача зі скаргою про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби (перевіряючими) під час проведення позапланової комплексної перевірки, що проводилися в період з 04 червня 2007 року по 21 червеня 2007 року та що відносно службових осіб Відповідача, котрі проводили позапланову комплексну перевірку в період з 04 червня 2007 року по 21 червеня 2007 року не розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Тобто у відповідача не було повноважень, передбачених Законом, на проведення повторної перевірки Позивача за вже перевірений Відповідачем період.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги документально та нормативно обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 160-163,167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позовДержавного підприємства «Український Науково-Дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» до державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовільнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від29.11.2007 року №0000882307/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19 травня 2008 року.

            Суддя                                                                                    А.В. Зінченко