Ухвала суду № 26828131, 24.10.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/761/12

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Войткової З.Г.

відповідача: Лочман Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби у Глибоцькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової служби у Глибоцькому районі Чернівецької області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Глибоччини" про нарахування та сплату податкових зобов'язань , -

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Глибоцькому районі звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ "Мрія Глибоччини" про нарахування та сплату податкових зобов'язань. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Мрія Глибоччини" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, про що складено акт №204/23/32626146 від 23.03.2011 року. В ході перевірки було виявлено, що 2010-2011 роках ТОВ "Мрія Глибоччини" без відповідного відображення у податковому обліку проводила видачу зерна орендодавцям - фізичним особам за орендовані земельні ділянки (паї). З метою підтвердження факту розрахунку із громадянами за надання в оренду земельних часток (паїв), було проведено опитування орендодавців щодо порядку виплати орендної плати. Опитані особи підтвердили розрахунок за оренду земельних паїв виключно зерном. Грошові кошти за договорами оренди не виплачувались. Однак, товариство в податковому обліку дані операції не відобразило, а саме дані виплати не зазначені в податкових розрахунках форми 1-ДФ за 3 квартал 2010 року та 3 квартал 2011 року, також, документи щодо них для перевірки не надані. У зв'язку із цим податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000071700/2602 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1040777,71 грн., та № 0000023500/2604 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 683462,50 грн., всього на загальну суму 1724240, 21 грн. Просили нарахувати та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Глибоччини" сплатити податкові зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін, згідно з вищенаведеними рішеннями.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року скасувати, а позов - задовольнити, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мрія Глибоччини" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009 року по 30.09.2011 року було складено акт від 06.02.2012 року №32/2300/35654747 (т. 1 а.с. 17-53). На підставі висновків акту позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000071700/2602 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1040777,71 грн. (за основним платежем - 832622,17 грн., за штрафними санкціями - 208 155,54 грн.); № 0000023500/2604 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 683462,50 ( за основним платежем - 546 770,00 грн., за штрафними санкціями - 136692,50 грн.) (т.1 а.с. 15-16).

В ході перевірки податковим органом виявлено порушення відповідачем п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України (в 2010 році); п.п. а) п. 185.1 ст. 185 ПКУ, який визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (в 2011 році).

Таким чином, на думку податкового органу, мала місце поставка товару, що, в свою чергу, передбачає проведення оподаткування даних операції ПДВ, виходячи з бази оподаткування, що мала розраховуватись відповідно до зазначених періодів на підставі п. 4.1 ст. 4 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», за яким база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни; п. 188.1 ст. 188 ПКУ, за яким база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, такі висновки спростовуються власне висновками перевірки самим податковим органом. Так, згідно з актом перевірки, висновки про порушення зроблені на підставі відібраних представниками податкової міліції пояснень фізичних осіб - орендодавців та отриманих довідок від селищних рад, відповідно до яких ТОВ «Мрія Глибоччини» в період з 01.10.2009 р. по 30.09.2011 р., за якими було проведено видачу зерна орендодавцям за орендовані земельні ділянки (паї) зерном в серпні 2010 року за 2010 рік та в серпні 2011 року за 2011 рік. Висновок про те, що дані операції не відображені в податковому обліку та документи щодо них для перевірки не надані, у зв'язку з чим, нарахована сума доходу встановлюється перевіркою з врахуванням звичайної ціни, діючої на момент такої виплати на пшеницю 3 класу, спростовуються змістом самого Акту (стор. 28, 35, 36). Зокрема, за змістом акту, у процесі перевірки з'ясовано обґрунтованість записів по бухгалтерському рахунку № 641/1, стосовно операцій пов'язаних з обчисленням податку з доходів фізичних осіб за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2011 року. Для цього використані розрахункові відомості, дані касових книг, банківські виписки з розрахункового рахунку, інші документи, які пов'язані з виплатою доходів громадянам (акти прийому передачі наданих послуг, договори на надання послуг, відомості про виплату орендної плати громадянам в 2009 р. та 2010 р.)

Для перевірки правильності нарахування, повноти утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з доходів отриманих громадянами за здані в оренду земельні ділянки (паї) ТОВ «Мрія Глибоччини» було надано відомості про суми нарахованого доходу, утриманого податку та виплаченого доходу даній категорії громадян за 2009 рік та 2010 рік. Загальна сума виплачених коштів громадянам за орендовані в них земельні ділянки (паї) згідно представлених для перевірки документів склала 2 572 639,99 грн. Сума утриманого податку з доходів фізичних осіб 454 051,23 грн. Отже, відповідачем документально підтверджено проведення розрахункових операцій з фізичними особами-орендодавцями за орендовані землі за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2011р.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що з пояснень фізичних осіб, зміст яких наведений в Акті, неможливо встановити ані точну кількість отриманої пшениці, ані періоду її отримання. За таких обставин необґрунтованим є визначення точної бази оподаткування та дати виникнення податкових зобов'язань.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що піддягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення. Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в частині того, що висновки податкової перевірки ґрунтувались на припущеннях та документах, які не відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і не являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, при визначені суми податкових зобов'язань податковим органом не було враховано вимоги п. 83.1 ст. 83 ПК України в частині того, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у Глибоцькому районі Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 жовтня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.