Ухвала суду № 26825850, 29.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-6551/10/0670

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"29" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача: Барановська М.В.,

від відповідача: Лісовська Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" січня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв - Експрес " до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення від 29 липня 2010 року № 0000922304/0.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000922304/0 від 29 липня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 69968 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м. Житомирі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

В засіданні суду представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Працівниками ДПІ у м. Житомирі проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у березні 2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №4679/23-2/22053439 від 16 липня 2010 року (далі - акт перевірки).

Відповідно до зазначено акта перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ "Дейв Експрес" завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на 69968,00 грн. В акті зазначено, що основними постачальниками товарів (робіт, послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" є: ТОВ "Континент Нафто Трейд" та ТОВ "Дейв Експрес Сервіс". Від'ємне значення податку на додану вартість в квітні 2010 року виникло внаслідок надання транспортних послуг по перевезенню вантажів за межі митної території України (а.с.16).

Перевіркою встановлено, що відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України, ТОВ "Континент Нафто Трейд" є посередником, податковий кредит якого сформовано з ознаками сумнівності, а саме: ТОВ "Мегатранінвест", яким не задекларовані податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ "Континент Нафто Трейд". Також ТОВ "Дейв Експрес" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за послуги ремонту у ТОВ "Дейв Експрес Сервіс", податковий кредит якого сформовано з ознаками сумнівності, оскільки ТОВ "Дейв Експрес Сервіс" є посередником, основними постачальниками якого є ТОВ "Еліт-Україна", ТОВ "Івеко Україна", якими не задекларовані податкові зобов'язання, тощо.

Тобто, з акта перевірки вбачається, що постачальниками по ланцюгу не задекларовані податкові зобов'язання, а отже, у відповідності до п.п.7.2.3 п.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", продавець не мав правових підстав для виписки податкових накладних.

Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.

Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.

Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності підприємства, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.

За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Всупереч вказаним вимогам, податковий орган, описуючи встановлене порушення в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року, не обґрунтував наявність такого порушення даними бухгалтерського та податкового обліку (первинними документами, тощо).

На підставі акта перевірки ДПІ в м. Житомирі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000922304/0 від 29 липня2010 року, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 69968,00 грн.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.

Положення Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно - правових актів, прийнятих на його реалізацію, не містить випадку втрати права у платника податку виписки податкових накладних або їх недійсності у випадку не декларування своїх податкових зобов'язань продавцем.

Факт порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - збільшення валових витрат, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Однак таких доказів суду контролюючим органом надано не було і вказані факти не доведені.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим Законом. Порядок визначення бюджетного відшкодування встановлений п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вищевказаного Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Право на повернення цих сум з бюджету гарантоване також п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Даною нормою Закону встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої передплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу зазначених норм Закону, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п.1.8 ст. 1 даного Закону, вбачається, що умовою бюджетного відшкодування податку згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у Законі передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.

Представником податкового органу не оспорюється наявність податкових накладних, які по формі та змісту відповідають вимогам закону, та оплата позивачем коштів за поставлений товар.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що податковий орган в порушення діючого законодавства не здійснив заходи, направлені на встановлення дійсних обставин здійснення господарських операцій з контрагентами, не зібрав і не дослідив матеріали, що мають доказове значення при прийнятті рішення щодо визначення оскаржуваного податкового зобов'язання. Висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях перевіряючого інспектора і не обґрунтовуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ДПІ у м. Житомирі відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв - Експрес " вул.Київське шосе 143а, м.Житомир,10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2, м.Житомир, 10014