Ухвала суду № 26825842, 22.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/2011/11

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"22" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача: Шадура М.П.,

від відповідача: Бруякова О.Ю., Гданська Н.І.

розглянувши апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" травня 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства "ОвручГазАвто" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2011 року Приватне підприємство "ОвручГазАвто" звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної податкової інспекції №0001071601/0 від 22.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 19826,40 грн. При цьому посилається на те, що з урахуванням положень абз. 9 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинних на час прийняття оскаржуваного рішення), п.56.21 ст.56 гл.4 розд.2 Податкового кодексу України, оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 22.12.2010 року №0001071601/0.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Овруцька МДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що ПП "ОвручГазАвто" не заперечує факту заповнення декларації всупереч вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" однак, посилається на абзац 9 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" та зазначає, що зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України з питань оподаткування в частині надання пільг, зміни податків, зборів механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початковим нового бюджетного року. Посилається на те, що відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Відповідно до висновку акту від 14.12.2010 року № 469/16-0-32906984 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року позивачу, на підставі підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами), пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 20 травня 2010 року № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами), збільшена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету - 18024,00 грн.

Як зазначено в акті, "у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року до рядка 23.2 включено значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року в частині сум не сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ), що призвело до завищення ряд.23.2 на суму 20307 грн. та недоплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 18024 грн.".

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001071601/0 від 22.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 19826,40 грн. (основний платіж -18024,00 грн., штрафні санкції -1802,40 грн.).

Відповідно до п.п. "б" п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким керувався позивач, якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Законом України від 20 травня 2010 року № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", до вказаної норми були внесені зміни, яки набрали чинності з 01.07.2010 року, і відповідно до яких, якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Позивач же включив до податкового кредиту суми податку, яки не були фактично сплачені постачальникам товарів (послуг), і це не суперечило законодавству, яке діяло до 16.06.2010 року.

Згідно абз. 9 ст.1 Закону України "Про систему оподаткування", зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Тобто, виходячи з вимог Закону України "Про систему оподаткування", зміни до п.п."б" п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внесені Законом України від 20 травня 2010 року № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яки стосуються механізму сплати податку, повинні були набрати чинності не раніше 01.01.2011 року, однак навпаки, вони з цієї дати втратили чинність.

Відповідно до п.п.4.4.1 п. 4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, враховуючи що норми Законів України "Про систему оподаткування" та від 20 травня 2010 року №2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в частині податку на додану вартість, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, суд, згідно із п.п.4.4.1 п.4.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", приймає рішення на користь позивача.

Отже, після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 р. № 2275-VІ, яким тимчасово (до 1 січня 2011 р.) змінено порядок обрахування сум податку на додану вартість, які підлягають сплаті у звітному податковому періоді, починаючи з податкового періоду за червень 2010 р., національне законодавство України перестало відповідати вимогам чіткості та узгодженості і, таким чином, не відповідало вимозі "якості" закону та не забезпечувало адекватність захисту від втручання у майнові права позивача ПП "ОвручГазАвто", через внесення зазначених змін до Закону України "Про податок на додану вартість" всупереч вимогам абз.9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХП. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щоткін проти України" від 14.10.2010 року).

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Овруцької МДПІ відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство " ОвручГазАвто " вул.М.Ващука 4, м.Овруч, Овруцький район, Житомирська область,11106

3- відповідачу Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція вул. Сабурова,20/1, м.Овруч, Овруцький район, Житомирська область,11100