Ухвала суду № 26812580, 07.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1612/12/0170/4

07.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

Заступник прокурора м.Керчі, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-1612/12/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 26.03.12

за позовом Заступника прокурора м.Керчі (вул. Радянська, буд.12, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

в інтересах Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, буд.40, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, буд.16, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.12 у справі № 2а-1612/12/0170/4 в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора м.Керчі в інтересах Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" про стягнення відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, позивач - Державна податкова інспекція у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

Представники сторін у судове засідання 7 серпня 2012 року не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача - Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Заступник прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" про стягнення 43494,05 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 20676633), є платником податків та зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим були подані податкові декларації з плати за землю №2626 від 26.02.11 та №2624 від 16.02.12.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.58.3. статті 58 ПК України).

Позивачем 01.12.11 складені податкові повідомлення-рішення №0003311503 про сплату штрафу у розмірі 2224,30 грн., №0003301503 про сплату штрафу у розмірі 6234,39 грн., №0003291503 про сплату штрафу у розмірі 1456,00 грн., №0003281503 про сплату штрафу у розмірі 398,47 грн., №0003271503 про сплату штрафу у розмірі 2376,31 грн., №0003261503 про сплату штрафу у розмірі 769,24 грн.

Зазначені рішення з листом за вих.№24445/10/15-3 від 02.12.11 направлені на адресу відповідача, яки були отримані 05.12.11, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем, тому є узгодженою сумою грошового зобов'язання у розумінні Податкового кодексу України.

Також, матеріалами справи встановлено, що відносно відповідача була нарахована пеня на загальну суму 4292,20 грн.

Відповідно п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем не надано доказів винесення та направлення податкових вимог про погашення суми грошового зобов'язання, про стягнення якого заявлені позовні вимоги, в порядку встановленому Податкового кодексу України.

Судова колегія погоджується з думкою суду, що додана до позовної заяви вимога про сплату боргу від 26.01.11 №1 не може вважатись належним доказом дотримання приписів статті 95 Податкового кодексу України, оскільки вона виставлена до направлення податкових повідомлень-рішень від 01.12.11 №0003291503, №0003301503, №0003311503, №0003261503, №0003271503, №0003281503; в ній зазначено про сплату боргу, який виник за інший період (зобов'язання станом на 26.01.11, до подання податкових декларацій за 2011 рік) та за іншими підставами (стягнення тільки за основним платежем), ніж борг, про стягнення якого заявлено позов.

Таким чином, адміністративний позов заявлено передчасно, без дотримання встановленого порядку дій органів державної податкової служби щодо стягнення заборгованості.

Крім того, згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, пунктом 87.11. статті 87 Податкового кодексу України передбачено право органу стягнення, яким є позивач як орган податкової служби, звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу лише платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду при цьому здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У даному випадку позов про стягнення подано саме до юридичної особи, тобто не в той спосіб та не в межах повноважень позивача, що наданий йому як суб'єкту владних повноважень відповідно до діючого законодавства.

Приймаючи до уваги те, що податковий борг відповідача, про стягнення якого заявлені вимоги, є узгодженою сумою грошового зобов'язання (у розумінні ПК України), позивач, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України має право звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку, що не є тотожним заявленим вимогам про стягнення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.12 у справі № 2а-1612/12/0170/4 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.12 у справі № 2а-1612/12/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 серпня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко