Рішення № 26787913, 07.08.2012, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

07.08.2012 07.08.2012 103/2940/12

Справа №103/2940/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 серпня 2012 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК, Бахчисарайського районного відділу земельних ресурсів про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідачів про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки за обставинами, зазначеними у позовній заяві. Вимоги мотивовані тим, що позивачу на підставі розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК від 5 квітня 2006 року за №260\1-р був виданий державний акт на право власності на земельні ділянки загальною площею 14,3434 га, що розташовані на території Голубинської сільської ради Бахчисарайської району АРК з цільовим призначенням для особистого селянського господарства. 5 серпня 2006 року між ним та зокрема - ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок відповідно до яких право власності на відповідні ділянки перейшло до вказаного відповідача. Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на земельні ділянки. Зазначене рішення суду було виконане, ОСОБА_2 отримав два державних акта на земельні ділянки: серії ЯД №570257 площею 1,2325 га с кадастровим номером 0120481900-11-001-0053; серії ЯД №570256 площею 0,4835 га с кадастровим номером 0120481900-11-001-0054. Проте, 10 червня 2009 року рішенням Апеляційного суду АРК рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року було скасоване, у позові про визнання права власності було відмовлено. Таким чином, позивач залишився власником земельних ділянок, проте у ОСОБА_2 на руках залишилися вищезазначені державні акти на право власності на земельні ділянки, у звязку із чим позивач не може отримати на вказані земельні ділянки державні акти на своє імя.

У судове засідання позивач не зявився, у позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, направив до суду відгук на позов про визнання позовних вимог, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представники Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК та Бахчисарайського районного відділу земельних ресурсів у судове засідання також не зявилися, про час та місце судового розгляду справи сповіщалися належним чином, будь-яких заперечень щодо позову до суду не направили.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, дослідивши в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права власності були задоволені, при цьому визнаний дійсним договір купівлі-продажу, укладений 5 серпня 2006 року між покупцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_1, земельних ділянок, розташованих на території Голубинської сільської ради Бахчисарайської району АРК, що належали ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯГ №093723 від 30 травня 2006 року на право власності на землю. За ОСОБА_2 визнано право власності на земельні ділянки загальною площею 5,9696 га: №1 кадастровий номер 0120481900-11-001-0057; №2 кадастровий номер 0120481900-11-001-0058; №3 кадастровий номер 0120481900-11-001-0056; №4 кадастровий номер 0120481900-11-001-0054; №5 кадастровий номер 0120481900-11-001-0053; №6 кадастровий номер 0120481900-11-001-0055. За ОСОБА_3 визнано право власності на земельні ділянки загальною площею 8,3738 га: №7 кадастровий номер 0120481900-11-001-0051; №8 кадастровий номер 0120481900-11-001-0052; №9 кадастровий номер 0120481900-11-001-0050; №10 кадастровий номер 0120481900-11-001-0049.

На підставі рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки від 23 листопада 2006 року.

Рішенням апеляційного суду АРК від 10 червня 2009 року рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року було скасоване. ОСОБА_3, ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права власності було відмовлено.

На підставі ст.126 Земельного Кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Визнання недійсним державного акта на право власності на землю, як самого по собі правовстановлюючого документа, не передбачено ні цією нормою, ні іншою нормою закону за наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа.

Проте, оскільки рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 2 жовтня 2006 року, яке надало ОСОБА_2 право на отримання державних актів на право власності на земельні ділянки скасоване, то отримані останнім державні акти підлягають визнанню недійсними. При цьому, суд застосовує положення п. «д» ч.3 ст.152 ЗК України, ч.1 ст.16 ЦК України, а саме застосування інших передбачених законом способів захисту прав громадян на земельні ділянки.

Крім того, відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 Постанови від 16 квітня 2004 року №7 «про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» убачається, що судам підсудні справи за заявами з приводу визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Суд також приймає до уваги те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи викладене в сукупності, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,197,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК, Бахчисарайського районного відділу земельних ресурсів про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати недійсними:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №570257 від 23 листопада 2006 року площею 1,2325 га на території Голубинської сільської ради Бахчисарайського району АРК для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0120481900-11-001-0053, виданий ОСОБА_2;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №570256 від 23 листопада 2006 року площею 0,4835 га на території Голубинської сільської ради Бахчисарайського району АРК для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0120481900-11-001-0054, виданий ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК протягом десяті днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: