Рішення № 26679160, 17.09.2012, Марківський районний суд Луганської області

Марківський районний суд

Справа № 1216/69/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2012 року Марківський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Чернік А.П.

при секретарі Білянській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Марківці справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Продтоварів»про стягнення заборгованості ,

в с т а н о в и в:

23.02.2012 року позивач в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись у своїх вимогах на те, що 01.03.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Завод Продтоварів» був укладений Договір №1 на створення обладнання.

Згідно з умовами даного Договору позивач взяв на себе зобовязання в термін до 01 жовтня 2006 року надати Товариству у володіння 22000 доларів США, а відповідач в термін до 01 серпня 2006 року зобовязався на своїх площах організувати цех вироблення біопалива із рослинних олій.

10 жовтня 2006 року до Договору сторони підписали акт виконаних робіт, у відповідності до якого обопільні зобовязання виконані в повному обсязі.

17 березня 2008 року до Договору №1 був підписаний додаток, згідно якого сторони дійшли згоди:

- про недоцільність подальшої співпраці через зміну ціни на ринку олійних;

- вирішено реалізувати обладнання по виробництву біопалива;

- з отриманих коштів позивачу буде повернута сума інвестицій в розмірі 22000 доларів США;

- з 17 березня 2008 року та до моменту реалізації обладнання позивачу сплачується щорічно відсоток від інвестицій в розмірі 18% річних або 1,5% в місяць;

- виплату відсотків проводити два рази на рік -17 березня та 17 жовтня.

За період , починаючи з 17 березня 2008 року по теперішній час , відповідач сплатив лише 1000 доларів США.

Період прострочення виконання зобовязання з 17 березня 2008 року і по 27 січня 2012 року складає 1390 днів;

за один день відсотки становлять 11 доларів США (22000х18%= 3960 доларів США за 1 рік;

3960:360 днів =11 доларів США) .

Заборгованість складає:

1390х11= 15290-1000= 14290 доларів США= 114034 грн.

Також відповідач не повернув кошти, вкладені позивачем, в розмірі 22000 доларів США,що станом на 27.01.2012року становить 175560 гривень.

Оскільки дата виконання зобовязання не була визначена Договором , позивач 18 січня 2012 року звернувся до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків, але станом на теперішній час кошти на рахунок позивача не надходили .

Позивач просить стягнути зазначені суми в еквіваленті долара США до національної валюти за офіційним курсом НБУ на 27.01.2012 року та судові витрати в сумі 2896 грн. , всього 289594 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, просив розглянути справу за його відсутності .

Відповідач двічі (01.08.2012 року,12.09.2012 року) в судове засідання не зявився, про час і місце судових засіданнь повідомлявся належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення . Тому зі згоди представника позивача, який надав заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Відповідач, не визнаючи позов , в письмовому запереченні, яке надійшло до суду 10.05.2012 року ,зазначив , що дійсно 01 березня 2006 року між позивачем та ТОВ «Завод Продтоварів» був укладений Договір №1 про спільну діяльність,згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобовязання в термін до 01.10.2006 року надати Товариству у володіння 22000 доларів США , а ТОВ «Завод Продтоварів»в термін до 01 серпня 2006 року зобовязався на своїх площах організувати цех з виробництва біопалива із рослинних олій.

Відповідач просив суд відмовити в задоволені позову в звязку з тим, що позивачем не надані докази щодо надання спірної суми ТОВ «Завод продтоварів», і визначення грошової одиниці за договором в доларах США не відповідає вимогам закону.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1130,1131 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони( учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети ,що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі обєднання вкладів учасників (просте товариство) або без обєднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність , у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ , правовий статус виділеного для спільної діяльності, покриття витрат та збитків учасників,їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Судом встановлено, що 01.03.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Завод Продтоварів» був укладений Договір №1 про спільну діяльність , згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобовязання в термін до 01 жовтня 2006 року надати Товариству у володіння 22000 доларів США, а відповідач в термін до 01 серпня 2006 року зобовязався на своїх площах організувати цех виробництва біопалива із рослинних олій. Договір укладений в письмовій формі і відповідач не заперечує укладення договору на зазначених умовах.

10 жовтня 2006 року до Договору сторони підписали акт виконаних робіт, у відповідності до якого обопільні зобовязання виконані в повному обсязі,тобто позивач вклав 22000 доларів США, а відповідач організував цех по виробництву біопалива із рослиних олій.

17 березня 2008 року до Договору №1 сторонами був підписаний додаток ,згідно якого вони дійшли згоди:

- про недоцільність подальшої співпраці через зміну ціни на ринку олійних;

- вирішено реалізувати обладнання по виробництву біопалива;

- з отриманих коштів позивачу буде повернута сума інвестицій в розмірі 22000 доларів США;

- з 17 березня 2008 року та по момент реалізації обладнання позивачу сплачується щорічно відсоток від інвестицій в розмірі 18% річних або 1,5% в місяць;

- виплату відсотків проводити два рази на рік -17 березня та 17 жовтня.

Згода сторін,викладена в зазначеному додатку,не заперечується відповідачем і вона не суперечить Закону.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших ,що звичайно ставляться.

На виконання домовленості ,як зазначив позивач і ,знову ж таки ,не заперечив відповідач, останній після 17.03.2008 року сплатив 1000 доларів США в рахунок щорічних відсотків від вкладу позивача.

Період прострочення виконання зобовязання з 17 березня 2008 року по 27 січня 2012 року складає 1390 днів; відсотки за один день становлять 11 доларів США (22000 доларів США х18%= 3960 доларів США: 360 днів= 11 доларів США)

Всього відсотки від вкладу становлять:

1390 днів х11 доларів США= 15290 доларів США -1000 доларів США (сплачено позивачу) = 14290 доларів США.

Також відповідач не повернув кошти , вкладені позивачем , в розмірі 22000 доларів США.

Згідно ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях, а судове рішення у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»може бути виконано лише в національній валюті.

Станом на 27.01.2012 року еквівалент долара США до національної гривні за курсом НБУ складає 7,98 грн, в звязку з чим розмір відсотків від вкладу становить 114034 грн.( 14290 х 7,98= 114 034 грн),

розмір вкладу -175560 грн ( 22000х7,98=175560 грн).

Відповідач не виконав свої зобовязання ,тому ці суми підлягають стягненню з нього.

Суд ,задовольняючи вимоги позивача, крім зазначених підстав,врахував те,що ст.524 ЦК України передбачена можливість вираження зобовязання в іноземній валюті, в звязку з чим заперечення відповідача в цій частині не обгрунтоване , і допущене порушення сторонами при укладенні договору не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобовязань.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2896 грн. 00 коп., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст15,30,60,88,215-218,224 ЦПК України, ст. ст. 524,526,530,533,1130,1131 ЦК України.

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Продтоварів»(92400, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вул.Горького,35 р/р 26002115 в ЛОД АППБ «Аваль»м.Луганськ, МФО 304007, ЄДРПОУ 24199791) на користь ОСОБА_1 :

- 114034 ( сто чотирнадцять тисяч тридцять чотири ) гривні 00 коп.- відсотки від вкладу ;

-175560 ( сто сімдесят пять тисяч пятсот шістдесят ) гривень 00 коп.- суму вкладу ;

- судові витрати, судовий збір, в розмірі 2896(дві тисячі вісімсот девяносто шість) грн. 00 коп. , всього 292490 ( двісті девяносто дві тисячі чотириста девяносто ) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: А. П. Чернік