Ухвала суду № 26542593, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-13177/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Штульмана І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного податкового ревізора -інспектора сектору адміністрування платежів за землекористування Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова Фандієнко Оксани Іванівни про визнання дій протиправними, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного податкового ревізора -інспектора сектору адміністрування платежів за землекористування Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова Фандієнко Оксани Іванівни про визнання дій протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд у суд першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що квітні 2009 р. позивач отримав повістку про виклик його до Червонозаводського районного суду м. Харкова як правопорушника у справі про адміністративне правопорушення № 31885/03.

Під час ознайомлення з матеріалами цієї справи, позивач дізнався, що відповідачем було складено акт невиїзної перевірки від 07 квітня 2009 року № 1590/15-307/35970654 відносно кредитної спілки «Модис-кредит» про несплату комунального податку за 4 квартал 2008 р. Сам акт не був доданий до матеріалів, оскільки був направлений ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова до Червонозаводського районного суду м. Харкова для вирішення питання про стягнення з ОСОБА_3 адміністративного штрафу відповідно до ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року N 6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем по даній адміністративній справі є фізична особа ОСОБА_3, а оскаржуються ним дії Державного податкового ревізора інспектора сектору адміністрування платежів за землекористування Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова Фандієнко О. І. з приводу проведення невиїзної перевірки та складення акту перевірки були вчинені щодо юридичної особи Кредитної спілки «Модис центр».

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи зазначене, судами попередніх інстанцій було правомірно відмовлено позивачу у задоволенні його позову, оскільки невиїзна перевірка проводилася відносно юридичної особи, а не стосовно фізичної особи ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)