Ухвала суду № 26542248, 16.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року м. Київ К-57072/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 2»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р.

у справі № 2-а-7966/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 2»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВА 2»(далі -позивач, ТОВ «АВА 2») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі -відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Поставною Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2008 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000592320/0 від 17.06.2008р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2008 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «АВА 2», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р. та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2008 р.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Вінниці провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «АВА 2»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 01.01.2008 р., за результатами якої складено акт № 1180/2320/34325311 від 04.06.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податку на прибуток за 2007 рік у сумі 1 339 038,00 грн.

Податковий орган вважав, що позивачем не включено суму кредиторської заборгованості до складу валового доходу, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007р.

17.06.2008 р. ДПІ у м. Вінниці прийняла податкове - повідомлення рішення № 0000592320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1 339 038,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 937 327,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що строк позовної давності по договору доручення не закінчився, а тому не було підстав для збільшення позивачем валових доходів на суму непогашеної заборгованості.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, мотивував своє рішення тим, що сума безповоротної фінансової допомоги, яка виникла за рахунок припинення державної реєстрації контрагента позивача, підлягає включенню до скоригованого валового доходу.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.10.2006р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «АВА 2»укладено договір доручення № 0110-05, за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати від імені та за рахунок підприємця наступні юридичні дії: забезпечити всіма видами матеріальних та нематеріальних ресурсів для організації розповсюдження енергозберігаючих технологій.

По бухгалтерському обліку ТОВ «АВА 2»станом на 01.01.2008 р. рахується кредиторська заборгованість у сумі 5 356 151,63 грн. перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, державна реєстрація якого припинена з 09.12.2007 р. згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі -Закон) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону передбачено, що безповоротна фінансова допомога - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до пункту 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відтак, враховуючи те, що у позивача була непогашена кредиторська заборгованість перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, державна реєстрація якого припинена, дана кредиторська заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою, а тому згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включається до скоригованого валового доходу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 2»відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов