Ухвала суду № 26541853, 09.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/15055/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року

по справі №2а/0570/885/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд»(надалі -ТОВ «Донбасагротрейд»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька (надалі -ДПІ у Київському районі м.Донецька)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У січні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Київському районі м.Донецька від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, від 06.08.2010р. №0001762340/1-21123/10/23-313, від 15.10.2010р. №0001762340/2-26180/10/23-313, від 28.12.2010 №0001762340/3 337769/10/23-313.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Київському районі м.Донецька звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Київському районі м. Донецька була здійснена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдіас»за період: січень - листопад 2009р., за результатами якої складено акт №4793/23-3/33340543 від 13.07.2010р.

У згаданому акті відображено, що в порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач включив до податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Айдіас»за нікчемним правочином.

Також зазначено, що позивачем порушені ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним з постачальником ТОВ «Айдіас». Такий правочин не спричинив реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.08.2010р. №0001762340/1-21123/10/23-313, від 15.10.2010р. №0001762340/2-26180/10/23-313 та від 28.12.2010 №0001762340/3 337769/10/23-313 на спірну суму.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення -рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що між ТОВ «Айдіас»(Постачальник) та ТОВ «Донбасагротрейд» (Покупець) був укладений договір б/н від 01.01.2009р. Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується продавати Покупцю молоко-сировину, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити продукцію (п.п.1.1,2.1). Пунктом п.4.1 Договору встановлено, що постачання продукції Покупцю здійснюється транспортом Постачальника. При цьому транспортні витрати включаються у вартість відвантаженої продукції.

Договором також узгоджені інші обов'язки сторін, умови платежу, умови і строки постачання продукції, додаткові умови, відповідальність сторін, інше. Зокрема, постачальник щоквартально повинен надавати покупцю довідку від органів ветконтролю про ветеринарно-санітарний стан партії продуктів тваринного походження та сертифікат якості на поставлену продукцію про місткість в ній солей тяжким металів.

На підтвердження виконання даного договору та постачання продукції ТОВ «Айдіас»позивач надав копії наступних документів: видаткові накладні на загальну суму 4878672,38 грн., у тому числі ПДВ 813112,05 грн.; податкові накладні на загальну суму 4878672,38 грн., у тому числі ПДВ 813112,05 грн.; реєстри платіжних документів; зведені облікові документи; накладні.

Також, на підтвердження використання у господарській діяльності продукції, отриманої від ТОВ «Айдіс»за спірним договором, позивачем були надані: договір постачання молока цільного б/н від 01.01.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд»(постачальник) та АТЗТ «Донецький міський молокозавод №2»(покупець); договір №5 на закупівлю молока-сировини від 01.01.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд»(постачальник) та ТОВ «Продукти України»(покупець); договір № 166 від 01.06.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд»(постачальник) та ТОВ «Лактіс»(покупець); Договір №1 на закупівлю молока-сировини від 28.04.2008р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд»(Продавець) та ЗАТ «Єнакіївський гормолокозавод»(Покупець); договір купівлі-продажу №4 від 18.11.2009 р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд»(Продавець) та ПП «Мадеса»(Покупець); договір купівлі-продажу №5 від 01.11.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд»(Продавець) та ЗАТ «Лозівський молочний завод»та відповідні видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи, тощо.

У зв'язку з необхідністю дослідження наданих позивачем доказів по справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене експерту Волошиній Т.В.

Згідно з висновком судового експерта №138 від 01.12.2011р. документально підтверджено придбання ТОВ «Донбасагротрейд»у ТОВ «Айдіас»товару (молока) у кількості 2475552,44 кг. на спірну суму (у т.ч. ПДВ), його оприбуткування та подальше використання у господарській діяльності (реалізація стороннім організаціям: АТЗТ «Донецький міський молокозавод №2», ТОВ «Продукти України», ТОВ «Лактіс», ЗАТ «Єнакіївський гормолокозавод»(ТОВ «Донбас Мілк Груп»), ПП «Мадеса», ЗАТ «Лозівський молочний завод»). ТОВ «Донбасагротрейд»вартість придбаного у ТОВ «Айдіас»товару (молока) (суми ПДВ якого були у подальшому віднесені до складу податкового кредиту) у повному обсязі облікована та списана як активи, що витрачені у межах господарської діяльності, тобто реалізовані покупцям на підставі договорів купівлі-продажу, постачання, на закупівлю молока-сировини.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого вище Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податковим органом під час перевірки не було встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Айдіас»не мав статусу платника ПДВ.

Як вказують суди, причиною виникнення даного спору є не відсутність документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ, а їх оцінка відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними. Такого висновку відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст.216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочин між позивачем та ТОВ «Айдіс»є недійсним в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.

В підтвердження зазначеного податковий орган посилається на рішення господарського суду у справі №45/44 Б від 04.03.2010р., яким ТОВ «Айдіас»визнано банкрутом; відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності певного виду, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів, складських приміщень; недостатність загальної чисельності працюючих. Вказане на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Айдіас», їх спрямованість на порушення публічного порядку.

Спростовуючи наведене, суди правильно зазначили, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.02.11 серія АЕ №723467, відсутні відомості щодо ТОВ «Айдіас»на момент проведення господарських операцій (2009 рік) на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

Що стосується відсутності у ТОВ «Айдіас»основних засобів та виробничих потужностей, то судами зазначено, що спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Також податковим органом не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності більшої кількості працівників, ніж було у штаті контрагента позивача. Крім цього, відповідачем не встановлювалася відсутність укладених цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на постачання товарів або виконання робіт, пов'язаних зі спірними операціями. Отже, не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Айдіс»є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені положення законодавства та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ «Айдіас»не знайшли свого підтвердження.

Стосовно здійснення перевезення молочної продукції судами попередніх інстанції повно та всебічно досліджені фактичні обставини щодо перевезення продукції та її сертифікації у відповідності до Закону України «Про ветеринарну медицину»та наказу Державного комітету ветеринарної медицини від 13.04.2009р. №85 «Про затвердження порядку видачі ветеринарних документів».

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов