Ухвала суду № 26541845, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/80053/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат»Корецької райспоживспілки

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011р.

у справі №2а-569/10/1770

за позовом Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат»Корецької райспоживспілки (надалі -ПСК «Корецький хлібокомбінат»)

до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області (надалі -Гощанська МДПІ у Рівненській області)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Гощанської МДПІ у Рівненській області №0004162350/0 від 31.12.2009р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ у Рівненській області №0004162350/0 від 31.12.2009р. в частині визначення зобов'язання в сумі 21018,00грн. у т.ч. 14012,00грн. основного платежу та 7006,00грн. штрафних санкцій. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 1,70грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПСК «Корецький хлібокомбінат»за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., про що складено акт №457/23-50/00913048 від 22.12.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказано на те, що підприємство, при самостійній ліквідації основних засобів у серпні 2008р. не нарахувало податок на додану вартість на залишкову вартість основних фондів, яка обліковувалася на момент такої ліквідації, що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на залишкову вартість основних фондів в розмірі 14012 грн. Крім того, вказано на порушення п.п.7.3.1. п.7.3. та п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, в ході перевірки вказано, що відповідно до даних бухгалтерського обліку податкове зобов'язання з ПДВ за вересень становить 51363,78грн., а в декларації з податку на додану вартість за цей період позивачем визначено суму податкового зобов'язання на рівні 47665грн. Відповідно, різниця в розмірі 3699 грн. визначена, як сума заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ.

На підставі зазначених висновків прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004162350/0 від 31.12.2009р., яким позивачеві визначено суму зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 26566,50грн., в т.ч. 17711,00грн. за основним платежем та 8855,50грн. за штрафними санкціями.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини, що вплинули на прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

В ході розгляду справи встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ПСК «Корецький хлібокомбінат», відповідно до постанови районної спілки споживчих товариств №26 від 02.09.2008р. було списано продовольчий склад, який відноситься до неподільного майна первісною вартістю 76278грн. зі зносом 6217грн., що знаходиться по вул. Радянська,50 в м.Корець. Однак, на суму балансової вартості 70061грн. підприємство не нарахувало ПДВ. Оскільки в ході перевірки податковому органу не було надано документів, які б підтвердили, що знищення, розібрання або перетворення такого основного засобу унеможливлює використання об'єкта за первісним призначенням, податковий орган дійшлов висновку про відсутність підстав для звільнення вказаної операції від оподаткування ПДВ.

На підтвердження правомірності не нарахування ПДВ на суму балансової вартості продовольчого складу, що знаходиться по вул. Радянська,50 в м.Корець, позивач надав копію рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2005р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2006р. у справі №5/168. Зазначеним рішенням у справі №5/168 позов ПСК «Корецький хлібокомбінат»до Виконкому Корецької міської ради та ТОВ «Ольвія»про визнання незаконним рішення та недійсним договору купівлі-продажу відмовлено, тобто встановлено відсутність правових підстав у ПСК «Корецький хлібокомбінат» володіння та користування будівлею по вул. Радянська,50 в м.Корець. У зв'язку з цим, позивач звернувся до голови правління Рівненської облспоживспілки із заявою від 07.08.2008р. про надання дозволу на списання продовольчого складу, і постановою правління Рівненської облспоживспілки надано відповідний дозвіл №228 від 15.08.2008р. Крім того, постановою Корецької районної спілки споживчих товариств надано дозвіл на списання №26 від 02.09.2008р.

Згідно п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів, така ліквідація (безоплатна передача чи переведення) розглядаються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості. Між тим, правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі у випадку викрадення основних фондів. При цьому, платник податку має надати органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому за первісним призначенням.

Проте, під час перевірки податковому органу не було надано документів, які б підтвердили, знищення, розібрання або перетворення такого основного фонду, внаслідок чого такі основні фонди не можуть бути використані за первісним призначенням.

Отже, суд апеляційної інстанції правильно вказав, оскільки у разі неможливості використання зазначених основних фондів платник податку має підтвердити вказані обставини щодо неможливості використання даного об'єкту, виключення вказаного основного засобу з об'єкта оподаткування ПДВ з посиланням на винятки, обумовлені п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», є безпідставним.

В іншій частині нарахування зобов'язання з податку на додану вартість у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні щодо невідповідності даних бухгалтерського обліку, яке суди визнали правомірним, у касаційній скарзі позивачем не оскаржувалось.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат»Корецької райспоживспілки -залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко