Ухвала суду № 26540888, 09.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/49379/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р.

у справі № 2-а-3639/08/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит»

до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит»(далі -позивач, ТОВ «Уніплит») звернулось до суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі -відповідач, Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області) про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р. позов задоволено. Скасовано рішення Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200/0 від 20.03.2008 р.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Уніплит», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не порушили норми матеріального та процесуального права, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області провела позапланову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Уніплит» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої було складено акт № 361/231-220/30905968 від 13.03.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», яке полягало у порушенні термінів декларування валютних цінностей та достовірності проведеного декларування і порушенні строку відстрочення поставки за імпортними операціями, здійсненими позивачем з проплатою нерезидентам авансових платежів по зовнішньоекономічним контрактам.

20.03.2008 р. Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області прийняла рішення № 0000042200/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 447 683,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач оскаржує штрафні (фінансові) санкції, які застосовані податковим органом, у розмірі 308 607,39 грн. за діяльність у зовнішньоекономічній сфері, яка здійснювалася з контрагентами по деяким операціям на підставі контрактів, а саме: «MAIER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GmbH»- контракт № 18012007 від 18.01.2007 р., PANELBOARD AB»- контракт № 10/04/07 від 10.04.2007 р. та № 120307 від 12.03.2007 р., SERVICE AB»- контракт № 01 від 11.04.2007 р., »lesno kemicna industrija d.o.o. -контракт № 30052007 від 30.05.2007 р., поставок Ravne»- контракт № 1 від 02.04.2007 р., motor»- контракт № 090507 від 09.05.2007 р., FABRYKA VASZYN »SPOLKA Z O.O.»- контракт № PL/531029024/07/0026 від 22.05.2007 р., DRESDEN GmbH»- контракт № 1 від 29.03.2007 р. та METALLEXTRAKTION AB»- контракт № 0509 від 05.09.2007 р.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт товарів -це купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекомічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України»визначено Митним кодексом України

Зокрема, пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (далі -МК України) передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України -це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 статті 1 МК України передбачено, що «переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях»визначається як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом.

Відповідно до статті 43 МК України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Моментом перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття «пропуск товарів через митний кордон України», яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК України).

Статтею 70 МК України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пункт 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, визначає вантажну митну декларацію як письмову заяву встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Відтак, дані, які містяться у митних деклараціях із календарними штемпелями митниці, які підтверджують перебування товару під митним контролем, спростовують висновок відповідача, викладений в акті перевірки щодо ненадходження у встановлені законодавством терміни товару по контрактам з іноземними контрагентами та свідчать про відсутність порушень позивачем приписів статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов