ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2012 року м. Київ К-18485/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року
у справі № 25/192-А (№ 22а-5647/08/9104 -номер справи у апеляційній інстанції)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»
до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд»(далі -позивач, ДП МОУ «Західвійськбуд») звернулось у червні 2007 року до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі -відповідач, ДПІ у Жовківському районі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі № 383/23-0-9517/24971665 від 27.07.2006 року, № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року та № 385/17-0-9528/24971665 від 27.07.2006 року.
Постановою Господарського суду Львівської області від 21.01.2008 року заявлений позов задоволено частково: визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі Львівської області № 383/23-0-9517/24971665 від 27.07.2006 року та № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 38 коп. судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року апеляційна скарга ДПІ у Жовківському районі задоволена частково. Постанова господарського суду Львівської області від 21.01.2008 року скасована та прийнята нова постанова, якою позов ДП МОУ «Західвійськбуд»задоволено частково: визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 595 630,90 гривень, з яких 426 905,25 гривень за основним платежем та 168 725,65 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ДП МОУ «Західвійськбуд»з Державного бюджету України 03 грн. 40 коп. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення касаційної скарги, просить змінити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі від 27.07.2006 року № 384/23-0/9518/24971665 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємства на суму 595 630,90 гривень та в цій же частині відмовити в задоволенні позовних вимог ДП МОУ «Західвійськбуд».
Позивач своїх заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що касатор-відповідач оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем дане рішення не оскаржено, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судового рішення, перевіряючи його законність та обґрунтованість.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 19.06.2006 року по 03.07.2006 року працівниками ДПІ у Жовківському районі проведено виїзну позапланову перевірку філії ДП МОУ «Західвійськбуд»20 «УНР»з питань перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 57/23-0/24971665 від 17.07.2006 року.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.4.3 п. 8.4, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в ІІ кварталі 2005 року на суму 2329 грн., в ІІІ кварталі 2005 року на суму 408 928 грн., в IV кварталі 2005 року на суму 8603 грн., в І кварталі 2006 року на суму 7045 грн. 25 коп. Також позивачем в порушення вимог пп. 7.4.4, 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зайво віднесено до складу податкового кредиту в червні 2005 року ПДВ в розмірі 8017 грн. 67 коп. від суми оплати за санаторно-курортне лікування; останнім також не враховано збільшення ставок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України», через що має місце заниження податку з власників транспортних засобів на суму 3276 грн. 75 коп.
На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 383/23-0-9517/24971665 від 27.07.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 026 грн. 51 коп., з яких 8017 грн. 67 коп. за основним платежем та 4008 грн. 84 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями);
- № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 595 630 грн. 90 коп., з яких 426 905 грн. 25 коп. за основним платежем та 168 725 грн. 65 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями);
- № 385/17-0-9528/24971665 від 27.07.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів на суму 4259 грн. 77 коп., з яких 3276 грн. 75 коп. за основним платежем та 983 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями).
За результатами розгляду повторної скарги філії ДП МОУ «Західвійськбуд»20 «УНР»ДПА у Львівській області рішенням № 20780/10/25-005/1232 від 14.12.2006 року донараховано штрафну (фінансову) санкцію по податку з власників транспортних засобів в сумі 655 грн. 36 коп., цим же рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року в частині 55 грн. 57 коп. штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток.
Задовольняючи заявлений позов в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 595 630,90 гривень, з яких 426 905,25 гривень за основним платежем та 168 725,65 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів.
Підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток і винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 384/23-0-9518/24971665 від 27.07.2006 року слугувало непідтвердження на момент перевірки балансової вартості будівлі адміністративного корпусу в сумі 1 499 853,00 грн. та цегляних гаражів в сумах 67 041,00 грн. та 34 112,00 грн.; позивачем не було надано для перевірки первинних документів щодо понесених витрат на придбання основних засобів, актів прийому-передачі, інвентарних карток, через що відповідачем балансова вартість названих об'єктів на час продажу визначена в сумі 0,00 грн.
Протягом перевіреного періоду позивач нараховував амортизаційні нарахування по бухгалтерському обліку згідно п. 26 Стандарту бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.
По податковому обліку амортизаційні відрахування нараховувалися згідно пп. 8.6.1 п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в розрахунку на податковий квартал.
На думку податкового органу, позивач безпідставно нараховував амортизаційні нарахування на основні засоби, які були отримані в господарське користування (безоплатно надані), та без підтверджуючих прихідних документів на них.
Між тим, для проведення перевірки позивачем були надані інвентарні картки основних засобів (ОЗ-6), в яких зазначено балансову вартість основних засобів; вказані документи є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; також типову форму ОЗ-1 відповідно до наказу Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку» визначено як акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, представлена для перевірки інвентарна картка є типовою формою ОЗ-6, в якій зазначається залишкова вартість основних засобів (т. 1 а.с. 86-94).
Також позивачем проведено інвентаризацію всіх груп основних засобів, по результатах якої складено Зведену відомість інвентаризації основних засобів станом на 01.11.2004 року, де вказано первісну та залишкову вартість адміністративного корпусу та гаражів, яка відповідає даним податкового обліку позивача (т. 1 а.с. 74-85).
Поряд з цим, в Акті перевірки не відображено, на які саме основні засоби зайво нараховані амортизаційні відрахування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що відповідачем не доведено отримання позивачем будь-яких основних засобів безоплатно, прийняття балансової вартості за 0,00 грн. не відповідає бухгалтерським документам позивача (т. 1 а.с. 166-171).
Також, суд апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, вважає хибним висновок відповідача про те, що отримання позивачем безоплатно наданої послуги у вигляді ремонту, зумовлена проведеним орендарем Консорціумом «Концесійні транспортні магістралі» капітальним ремонтом будівель на загальну суму 593 273 грн. 35 коп., яка підлягає оподаткуванню податком на прибуток згідно пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума від оподаткування яких входить в загальну суму доходу від продажу, з чим, також погоджується колегія суддів касаційної інстанціїї.
Між тим, матеріали зустрічної перевірки Консорціуму «Концесійні транспортні магістралі» не підтверджують того, що балансова вартість приміщення дорівнює 0,00 грн., основні засоби були набуті позивачем до перевіреного періоду, тому цією перевіркою не міг досліджуватися факт отримання основних засобів без понесення витрат (т. 1 а.с. 172-181).
Разом з тим, згідно актів приймання-передачі від філії ДП МОУ «Західвійськбуд»66 «УНР»до філії ДП МОУ «Західвійськбуд»20 «УНР»від 06.06.2001 року філією 20 УНР були передані будинок та цегляні гаражі по вул. Чайковського, 33 у м. Львові, балансова вартість яких відповідно складає 2 235 090 грн. 30 коп., 248 516 грн. 60 коп. та 99 820 грн. 61 коп. На момент їх продажу балансова вартість становила відповідно 1 499 853 грн., 67 041 грн. та 34 112 грн. Різниця між виручкою від продажу та балансовою вартістю була оподаткована податком на прибуток, різниця між балансовою вартістю при передачі та продажу виникла за рахунок амортизації цих основних засобів.
Крім цього, розмір залишкової вартості відчужених основних засобів відображений в матеріалах попередніх інвентаризацій станом на 01.01.2004 року та 01.11.2004 року, де вказано залишкову вартість основних засобів (т. 1 а.с. 74-85).
Таким чином, підставою для визначення об'єкта оподаткування вищевказаного нерухомого майна були дані актів внутрішнього переміщення, дані інвентарної картки, дані оборотно-сальдової відомості, які відповідають один одному (т. 1 а.с. 89-94).
Окрім цього, законність проведення оподаткування операції по реалізації майна підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи, що проводилася в межах порушеної СВ ПМ ДПА у Львівській області кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків службовими особами філії ДП МОУ «Західвійськбуд»20 «УНР»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.
Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи № 3898 від 12.12.2006 року експертом не підтверджується документальна обґрунтованість Акта перевірки № 57/23-0/24971665 від 17.07.2006 року в частині нарахування податку на прибуток за період ІІІ кварталу 2005 року в сумі 400 251 грн. 50 коп (т. 2 а.с. 28-30).
Також в процесі слідства було встановлено відсутність складу злочинів у діях посадових осіб філії ДП МОУ «Західвійськбуд»20 «УНР», через що кримінальна справа закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину, що засвідчується постановою слідчого від 25.12.2006 року (т. 2 а.с. 11-14).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, яка відхилила покликання відповідача на дані попередньої перевірки, згідно яких балансова вартість реалізованого майна дорівнює 0,00 грн., оскільки відповідно до письмових пояснень відповідача у відомості нарахування амортизації за І квартал 2005 року, долученій до Акта перевірки № 90/23-0/4971665 від 14.07.2005 року, вказана вартість майна для розрахунку податкової амортизації, що означає те, що відповідачем в окремих випадках для уникнення збитків в середині звітного року, або збільшення дохідності в цілях сплати податку на прибуток підприємством за окремі податкові періоди не включено в декларацію про прибуток певні суми амортизаційних нарахувань, оскільки сума амортизації зменшує отриманий дохід в цілях оподаткування (т. 2 а.с. 119-120).
Окрім цього, в деклараціях по прибутку за півріччя 2006 року чітко вказана вартість основних засобів по групам нарахування амортизації та балансову вартість, що й складає залишкову вартість. Також з декларацій вбачається, що вартість всіх груп основних засобів для нарахування амортизації є меншою, ніж балансова вартість всіх груп основних засобів для розрахунку норми амортизації (т. 1 а.с. 137-160).
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Також, аналогічна позиція була висловлена господарським судом в постанові суду від 21.01.2008 року.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області -відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року у справі № 25/192-А в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі від 27.07.2006 року № 384/23-0/9518/24971665 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з платку на прибуток підприємства на суму 595 630,90 гривень -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько
Судове рішення № 26540738, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-18485/09-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: