Ухвала суду № 26536990, 11.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 57165/09/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроготель» до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Євроготель» 03.09.2008 року звернулося в суд з позовом до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова, на даний час державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000612320/0/5234 від 05.03.2008 року на суму 26718 грн. 60 коп. та № 0000622320/0/5235 від 05.03.2008 року на суму 7771 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем неправомірно донараховано суму податкового боргу, а винесені на підставі Акту від 21.02.2008 року № 65/23-2/23273232 «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства» податкові повідомлення-рішення є протиправними. Твердження відповідача про безпідставність віднесення до валових витрати ТзОВ «Євроготель» витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівників обслуговуючого персоналу, а також витрат на придбання та прання постільної білизни, є безпідставними, так як даними договорами оренди приміщення було встановлено обов'язок орендодавця забезпечити безперебійну роботу готелю за рахунок праці всього штату персоналу готелю та укомплектування його всім необхідним для надання готельних послуг, а також своїм коштом забезпечувати дотримання санітарних норм при експлуатації готелю, виконувати роботи з експлуатації готельних номерів до заселення клієнтами готелю, в тому числі - прати постільну білизну та рушники, прибирати готельні номери відповідно до п. 6.14, 6.15 Договорів оренди №1 та №2. Відповідно до Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено заборони включення до валових витрат платника, а ні нарахувань по заробітній платі, а ні обмежень щодо внесення туди ж витрат по закупівлі засобів виробництва (як в даному випадку постільна білизна) та їх експлуатаційних затрат, у зв'язку з передачею в оренду основного засобу - приміщення готелю.

Крім цього, вважає, що контролюючим органом констатовано нібито безпідставне віднесення до податкового кредиту, ПДВ з отриманих у зазначеному періоді послуг з прання білизни, а також з придбання постільної білизни та рушників, що суперечить ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», де зазначено право платника податку збільшити суму податкового кредиту з моменту отримання платником податку податкової накладної, яка засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року задоволено позов. Суд виходив з того, що втрати позивача на придбання постільної білизни, її прання, як і нарахування та оплата праці працівникам є затратами платника, які пов'язані з господарською діяльність і в силу закону включаються до валових витрат у відповідних періодах. Факт понесених витрат підтверджено матеріалами справи.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В основному покликається на те, що ТзОВ «Євроготель» в перевірений період не отримувало доходу від надання готельних послуг, а лише від надання послуг по оренді приміщення.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.01.2008 року відповідачем було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТзОВ «Євроготель» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2007 року, про що було складено Акт №65/23-2/23273232 «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроготель».

Із даного акту вбачається, що у третьому кварталі 2005 року, в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем до складу валового доходу не віднесене дохід, отриманий від надання послуг по проживанню, на суму 1658 грн., що призвело до заниження валового доходу на цю суму. Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення валових витрат на суму 70769 грн., заниження податку на прибуток в сумі 18108 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 5181 грн., а відтак перевірко було встановлені порушення під.4.1.1 п.4.1. ст.4, під.5.2.1., п.5.2. ст.5, під. 11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вимог під.3.1.1. п.3.1. ст.3 під.7.3.1. п.7.3. ст.7 під.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова було винесено податкове повідомлення - рішення від 20.05.2008 року №0000612320/1/10898, на суму податкового зобов'язання в розмірі 26718 грн. 60 коп. за платежем податок на прибуток приватних підприємств та податкове повідомлення - рішення від 20.05.2008 року №0000622320/1/10899, на суму податкового зобов'язання в розмірі 7771 грн. 50 коп. за платежем податок на додану вартість.

Слід зазначити, що між ТзОВ «Готель «Незалежність» та ПП ОСОБА_1 було укладено договір оренди приміщення № 1 від 17.09.2006 року, в якому зазначається, що орендодавець - ТзОВ «Готель «Незалежність» передає, а орендар - ПП ОСОБА_1 приймає в тимчасове платне користування, приміщення готелю «Незалежність», також п.6.14 та п.6.15 додатку до договору оренди передбачений обов'язок орендодавця по забезпеченню безперебійної роботи готелю, за рахунок праці всього штату персоналу готелю та укомплектування всім необхідним для надання готельних послуг, а також забезпечення дотримання санітарних норм при експлуатації готелю, у тому числі виконувати роботи з підготовки готельних номерів до заселення клієнтами готелю, враховуючи прання постільної білизни, рушників та прибирання готельних номерів.

Аналогічний договір був укладений 01.01.2007 року між ТзОВ «Готель «Незалежність» та ПП ОСОБА_2 в якому зазначається, що орендодавець - ТзОВ «Готель «Незалежність» передає, а орендар - ПП ОСОБА_2 приймає в тимчасове платне користування приміщення готелю «Незалежність», також п.6.14 та п.6.15 додатку №2 до договору оренди, передбачений обов'язок орендодавця по забезпеченню безперебійної роботи готелю за рахунок праці всього штату персоналу готелю та укомплектування всім необхідним для надання готельних послуг, а також забезпечення дотримання санітарних норм при експлуатації готелю, у тому числі виконувати роботи з підготовки готельних номерів до заселення клієнтами готелю, враховуючи прання постільної білизни, рушників та прибирання готельних номерів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Нормами ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці; тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що витрати ТзОВ «Євроготель» на придбання постільної білизни, на її прання, як і нарахування та оплаті праці працівникам позивача слід віднести до затрат платника, які пов'язані з господарською діяльністю (беручи до уваги наведені вище договірні стосунки) і в силу закону включаються до валових витрат у відповідних періодах.

Слід зазначити, що факти понесених позивачем витрат на прання білизни, відображені в рахунках, наявних в матеріалах справи, зокрема рахунком-фактурою № Н-1109/1 від 25.12.2006 року на суму 13376 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ -2229 грн. 34 коп., що підтверджує факт придбання постільної білизни та рушників ТзОВ «Євроготель» у ТзОВ «Незалежна Текстильна компанія - Львів». Податок на додану вартість у сумі 2239 грн. 34 коп. підприємством було включено до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2006 року та відображено у складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року.

Виходячи з норми ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Крім того, відповідно ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку збільшити суму податкового кредиту виникає в момент отримання платником податків накладної, яка засвідчує факт придбання робіт (товарів, послуг).

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року по справі № 2а-2507/08/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик