Ухвала суду № 26536806, 10.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 7016/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в якому просило, з урахуванням уточнень (а.с.99) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 21894/10/23-410 від 26.11.2008 року та від 15.09.2008 року №22215/10/23-410 від 26.11.2008 року та від 18.08.2008 року, зобов' язати ДПІ у Франківському районі м.Львова та Головне управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити дії, передбачені частиною 2 пункту 7.7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по відшкодуванню з бюджету сплаченого податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова № 21894/10/23-410 від 26.11.2008 року, № 21894/10/23-410 від 15.09.2008 року, №22215/10/23-410 від 26.11.2008 року, №22215/10/23-410 від 18.08.2008 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» та державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова оскаржили його в апеляційному порядку, вважають що постанова винесена з порушенням норм діючого законодавства.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із придбанням товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, право платника податків на податковий кредит, а відтак і на бюджетне відшкодування, обумовлюється такою обов'язковою умовою як придбання платником податку товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що в свою чергу передбачає реальність поставки товарів (робіт, послуг).

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення цих витрат до податкового кредиту.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою ддля її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст. 215 Цивіл кодексу України). Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин якщо недійсність встановлена законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.09.2008 року № 21894/10/23-410, яким не підтверджено задеклароване платником до відшкодування ПДВ у розмірі 93 087,47 грн. є той факт, що податковим органом за результатами перевірки та вжиття заходів щодо дослідження факту поставки встановлено, що ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» придбало обладнання (котли і насоси іноземного виробництва) згідно податкової накладної від 17.07.07 № 51 та видаткової накладної від 21.08.07 № П-4 у ТзОВ «'Енергетичні інвестори», яке в свою чергу його придбало у ПП «Торгово-Промисловий Альянс XXI» згідно податкових накладних від 20.07.07 р. № 200701, від 25.07.07 р. № 250701 та накладної від 25.07.07 №250701. Взаєморозрахунки ТзОВ «Енергетичні інвестори» та ПП «Торгово-Промисловий Альянс ХХІ» шляхом проведення перевірки підтвердити неможливо у зв'язку з визнанням останнього банкрутом за рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2007р. у справі № 2/165-07- 5828, а 19.11,2007 р державним реєстратором внесено запис за №15561170004022632 про припинення державної реєстрації ПП «Торгово-Промисловий Альянс XXI».

З метою дослідження факту проведення господарських операцій між названими суб'єктами господарювання ДПІ у Франківському районі м.Львова скеровано ряд запитів та отримано відповідь з податкового орану м. Одеси, в якому зазначено, що ПП «Торгово-Промисловий Альянс XXI» експортно-імпортних операцій за період 2006-2007 років не здійснювало, тобто не ввозило на митну територію України продукцію іноземного виробництва, яку б згодом могло продати іншим особам. Крім цього, отримано матеріали судової справи № 2/165-07-5828 про банкрутство ПП «Торгово-Промисловий Альянс XXI». При цьому, слід звернути увагу, що ліквідація підприємства проводилась в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка застосовується у разі відсутності у підприємства-боржника активів достатніх для погашення вимог кредиторів, безпосередньо за ініціативою самого підприємства. У постанові господарського суду Одеської області від 26.07.07 р. вказано, що боржник має кредиторську заборгованість перед ПП «Агропроф-К» в розмірі 210 471.96 грн. також, що ліквідатором підприємства підтверджено відсутність у боржника будь-яких активів.

Таким чином, зібрані податковим органом докази свідчать про те, що вже в червні 2007 р. у ПП «Торгово-Промисловий Альянс XXI» не було жодних активів, які згодом можна було б реалізувати іншим суб'єктам, в тому числі ТзОВ «Енергетичні інвестори» та ЗАТ «Комплекс водних видів спорту», відтак цілком безпідставним є декларування позивачем в якості бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 93 087,47 грн., оскільки господарські операції між названими суб'єктами господарювання щодо поставки товарів не відбувались.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.08.08 № 22215/10/23-410, яким зменшено задеклароване платником бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24 423,33 грн. є той факт, що податковим органом за результатами перевірки та вжитих заходів щодо дослідження факту поставки встановлено, що ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» на підставі договору від 27.07.09 р. № 27/07 та податкової накладної від 31.07.07 р. № 9 придбало пиломатеріали дубові обрізні у ПП «Септіма», яке в свою чергу згідно податкової накладної від 16.07.07 № 623 їх придбало у ТзОВ «Ламанта». Взаєморозрахунки ПП «Септіма» з ТзОВ «Ламанта» шляхом проведення перевірки підтвердити неможливо у зв'язку з визнанням останнього банкрутом за постановою господарського суду м. Києва від 26.12.07 у справі № 43/783.

Документів, які б свідчили про транспортування продукції платником податків не надано ні в судові засіданні на вимогу відповідача, ні під час проведення перевірки, що на думку податкового органу є підтвердженням відсутності господарської операції між ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» та ПП «Септіма».

Враховуючи викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою відмовити ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» у задоволенні позовних вимог.

ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» в апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Франківському районі м. Львова з 05.09.2008 р. по 11.09.2008 р. проводилась невиїзна документальна перевірка товариства з питань правових відносин з ТзОВ «Енергетичні інвестори» за липень 2007 р., за результатами якої складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» з питань правових відносин з ТзОВ «Енергетичні інвестори» № 3157/23-4/03564269 від 12.09.2008 р., та прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.09.2008 р. № 21894/10/23-410, яким повідомлено про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 93 087, 47 грн. Зазначене рішення було оскаржене у адміністративному порядку і за результатами розгляду скарги начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова повідомлення-рішення від 15.09.2008 р. № 21894/10/23-410 було залишене без змін та прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.11.2008 р. № 21894/10/23-410, яке було вручено товариству 03.12.2008 р. Товариство вважає таке рішення відповідача неправомірним.

Так результатами невиїзної документальної перевірки встановлено порушення п. п. 7.4.1., 7.7.1. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, у якості підстави для визначення нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ як порушення Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено перерваність ланцюгів постачання, під якою розуміється неможливість підтвердження взаєморозрахунків між ПП «Торгово - промисловий альянс XXI» (другий постачальник в ланцюгу постачання) та ТзОВ «Енергетичні інвестори» (перший постачальник в ланцюгу постачання) у зв'язку з визнанням ПП «Торгово - промисловий альянс XXI» банкрутом за рішенням суду від 20.09.2007 р.

ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» вважає таке рішення таким, що не відповідає вимогам закону з наступних положень. Реалізація котлів та насосів ТзОВ «Енергетичні інвестори» ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» відбулась 17.07.2007 р., тобто до рішення суду від 20.09.2007 р., яке, відповідно до ст. 85 ГПК України набуло законної сили не раніше 01.10.2007 р. До того-ж, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського кодексу України, визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом не визначає обов'язкову його ліквідацію, і не визнає укладені боржником договори недійсними. Тільки ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі (ч. 4 ст. 205 ГК України). Посилання Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на наказ ДПА України від 24.04.03 р. № 196/ДСК «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам» з подальшими змінами та доповненнями, апелянт вважає юридично некоректним, оскільки ст. 19 Конституції України зазначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений наказ ДПА України є відомчим наказом, який регулює внутрішню діяльність ДПС і не поширює свою чинність на платників податків, і в такому сенсі актом законодавства України за Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 по справі N 17/81-97 (справа про тлумачення терміну «законодавство») - не є. Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів ... та основних фондів ..., що підлягають амортизації, включаються до складу такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів... (п.7.4.1 п.7.4), Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається згідно п.п.7.5.1 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів..., або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів... . При цьому зазначений Закон не ставить виникнення права платника податку на податковий кредит в залежність від проведення зустрічних перевірок основних постачальників до виробника чи імпортера товарів, робіт, послуг, а вимагає здійснення першої з подій: або списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Податкова накладна за № 51 виписана продавцем - ТзОВ «Енергетичні інвестори» ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» 17.07.2007 р. і отже, заявлення зазначеної суми до бюджетного відшкодування є правомірним.

Крім того Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язку чи права одного платника податків контролювати показники податкової звітності щодо ПДВ іншого платника податків.

Зважаючи на вище наведене просить змінити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» та стягнути з ДПІ у Франківському районі м. Львова через Головне відділення Державного казначейства України у Львівській області суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 93087,47 грн. на розрахунковий рахунок ЗАТ «Комплекс водних видів спорту».

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки, проведеної ДПІ у Франківському районі м.Львова складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» з питань правових відносин з ТзОВ «Енергетичні інвестори» за липень 2007 року № 3157/23-4/03564269 від 12.09.2008 р., згідно якого встановлено порушення п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.09.2008 р. №21894/10/23-410. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 93 087,47 грн.В вище вказаному акті зазначено, що по заявленій декларації з ПДВ за серпень 2007 року сумі бюджетного відшкодування, поданої ДПІ у Франківському районі м.Львова 19.09.2007 року №72079 проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2007 року, за результатами проведеної перевірки складено акт № 3873/23- 4/03564269 від 18.10.2007 року. У висновках даного акту зазначено, що остаточні висновки по заявлених до відшкодування сумах податку на додану вартість за серпень 2007 року будуть зроблені після отримання матеріалів зустрічних перевірок по питанню отримання товару від постачальників та правомірності включення сум ПДВ в податковий кредит. Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТзОВ «Енергетичні інвестори» за липень 2007 року встановлено, що ТзОВ «Енергетичні інвестори» здійснило реалізацію(продаж) котлів, насосів за липень 2007 року для позивача згідно поданої накладної №51 від 17.07.2007 року. Дана накладна відображена у реєстрі накладних та включена до складу податкового кредиту за липень 2007 року. ДПІ у Малинівському районі м.Одеси проведено зустрічну перевірку, якою встановлено, що ТзОВ «Енергетичні інвестори» є посередником, а реалізовану продукцію отримано у ТзОВ «Грундфос» та ПП «Торгово-промисловий Альянс XXI». ДПІ у Приморському районі м.Одеси підтвердити взаєморозрахунки між ПП «Торгово-промисловий Альянс XXI» та ТзОВ «Енергетичні системи» не знайшла можливості, так як ПП «Торгово-промисловий Альянс XXI» визнано банкрутом за рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2007 року. Так як. ланцюги постачання перервано ДПІ вважає, що не можливо встановити виробника товару та підтвердити факт сплати задекларованої суми ПДВ до бюджету. Довідкою від 15.10.2007 року №33743/23-710 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Енергетичні інвестори» з питань правових відносин з ЗАТ «Комплекс водних видів спорту», складеною ДПІ у Малинівському районі м.Одеси встановлено, ТзОВ «Енергетичні інвестори» укладено угоду з ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» №11/07 від 11.07.2007 року, на виконання якої поставлено товари та виконано роботи, на що виписано податкову накладну №51 від 17.07.2007 року. Фактичне відвантаження котлів, насосів підтверджується видатковими накладними від 21.08.2007 року №П-4. Транспортування товару проводилось СПД Савинов за рахунок ТзОВ «Енергетичні інвестори». Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 17.07.2007 року та 03.09.2007 року. ТзОВ «Енергетичні інвестори» є посередником. Постачальником реалізованої продукції є ТзОВ «Грундфос Україна», на поставлені товари виписано податкові накладні від 21.03.2007 р. та 16.07.2007 р., отримання товару підтверджується накладними, виписаними постачальником. Постачальником реалізованої продукції є ПП «Торгово-промисловий Альянс XXI». Згідно листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси №10166/7/290 від 28.02.2008 року 19.11.2007 року припинена державна реєстрація ПП «Торгово-промисловий Альянс XXI» у зв'"язку з визнанням банкрутом за рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2007 року. За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.09.2008 р. № 21894/10/23-410 прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.11.2008 р. №21894/10/23-410.

За результатами невиїзної документальної перевірки, проведеної ДПІ у Франківському районі м.Львова складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» з питань правових відносин з ПП «Септіма» за липень 2007 року № 3197/23-4/03564269 від 17.09.2008 р. яким встановлено порушення п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та прийняте податкове повідомлення-рішення від №22215/10/23-410 від 18.08.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24423,33 грн. В даному повідомленні-рішенні зазначено, що воно прийнято на підставі вищевказаного акту перевірки. В акті перевірки зазначено, що зустрічною перевіркою ПП «Септіма», проведеною Тернопільською ОДПІ, з питань взаєморозрахунків з ЗАТ «Комплекс водних видів спорту» за липень 2007 рік встановлено, що ПП «Септіма» є посередником, а реалізовану продукцію отримано у ТзОВ «Ламанта», ДП «Тернопільське лісове господарство». ДПІ у Печерському районі м.Києва підтвердити взаєморозрахунки між ТзОВ «Ламанта» та ПП «Септіма» не змогли, так як ТзОВ «Ламанта» визнано банкрутом. Так як, ланцюги постачання перервано податковий орган вважає, що не можливо встановити виробника товару та підтвердити факт сплати задекларованої суми ПДВ до бюджету. Згідно листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 30 квітня 2009 року № 10412/7/10210 постановою господарського суду м.Києва від 26.12.2007 року ТзОВ «Ламанта» визнана банкрутом.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно врахував, що п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом. Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Відповідно до п. 1.8 ст. 1 цього ж Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом. Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари(послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) патником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного вище Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Суд першої інстанції правильно вважав, що податкові накладні № 51 від 17.07.2007 року та № 9 від 31.07.2007 року підтверджують дотримання позивачем вимог наведеного вище законодавства.

Крім того правильним є висновок суду першої інстанції, що позиція податкового органу про те, що позивачем суму податкового кредиту завищено, оскільки зустрічною перевіркою не підтверджено чи була проведена сплата ПДВ за продану продукцію до бюджету контрагентом позивача по ланцюгу до виробника не заслуговує на увагу, бо відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України, платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» п. 10.1 ст. 10 зазначеного Закону відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону). Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З врахуванням викладеного суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовна вимога про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м.Львова № 21894/10/23-410 від 26.11.2008 року, № 21894/10/23-410 від 15.09.2008 року та №22215/10/23-410 від 26.11.2008 року, №22215/10/23-410 від 18.08.2008 року підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов' язання ДПІ у Франківському районі м.Львова та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити дії, передбачені частиною 2 пункту 7.7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по відшкодуванню з бюджету сплаченого податку на додану вартість, то суд першої інстанцій вірно вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Встановити чи буде відповідачами порушено законодавство з приводу бюджетного відшкодування позивачу у майбутньому є неможливим.

Тому з огляду на викладене суд першої інстанції підставно позовні вимоги задовольнив частково.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі № 2а-9789/08 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2012 року