Постанова № 26536290, 03.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 р. Справа № 37576/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу прокурора Ратнівського району Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року у справі за позовом прокурора Ратнівського району Волинської області в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції до державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

прокурор Ратнівського району Волинської області в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» в якому просив стягнути з відповідача 508382,42 грн. податкового боргу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції прокурор Ратнівського району Волинської області оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом не з'ясовано той факт, що форма податкового повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб не передбачена наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 327 від 10.08.2005 року, крім того не з'ясовано, що відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Пунктом 8.1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що вказаний податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, а не на підставі поданого розрахунку 1-ДФ, тобто даний розрахунок не можна ототожнити з «декларацією» в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Виходячи з вище вказаного, податок з доходів фізичних осіб, який було утримано відповідачем з фізичних осіб - працівників, не може бути узгодженим самостійно (після подачі розрахунку). Відповідно п.1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення. В п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

В даному випадку контролюючий орган не може визначити суму податкового зобов'язання, сума утриманого податку з доходів фізичних осіб визначається працедавцем (ДП «Ратнівське ЛМГ») в процесі нарахування заробітної плати та регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» норми якого є нормами спеціального права, проте судом жодних посилань на вказаний Закон не зроблено та невірно витлумачено норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Факт наявності заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб з виплаченої заробітної плати, який він зобов'язаний нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету своєчасно та повному обсязі, встановлений актом перевірки від 08.07.2010 року, який був підписаний посадовими особами відповідача без заперечень. Виходячи з вищенаведеного, єдиним законним засобом стягнення не перерахованих до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних є звернення до суду з позовом до підприємства, на яке згідно із законами з питань оподаткування покладено обов'язок формувати (створювати) бюджетний фонд, а також нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Дана думка також зазначена і в листі ДПА України від 12.02.2010 року № 1476/5/17-0216. Верховний Суд України в постанові від 16.08.2005 року дійшов аналогічного висновку.

Крім того, судом неправильно застосовано норми процесуального права. В оскаржуваній постанові не зазначено, що відповідачем під час першого судового засідання було визнано позов повністю. Відповідно до ст. 136, п. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 169\23-00991503 від 08.07.2010 року, згідно якого станом на 01.04.2010 року підприємством не перерахований податок з доходів фізичних осіб, який було утримано у період з липня 2008 року по березень 2010 року в розмірі 508 382 грн. 42 коп.

Оскільки податкове повідомлення-рішення за результатами акту планової виїзної перевірки № 169\23-00991503 від 08.07.2010 року позивачем не виносилось, а для стягнення податкового боргу, в тому числі і у судовому порядку, необхідними передумовами є його виникнення та узгодження в порядку визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то суд першої інстанції вважав, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Однак, колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.

Згідно пункту 8.1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що вказаний податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, отже даний розрахунок не ототожнюється з поняттям «декларація» в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», бо відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), згідно п.1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом а відповідно до п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення. Згідно п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган З огляду на це податок з доходів фізичних осіб, який було утримано відповідачем з фізичних осіб - працівників, не потребує узгодження самостійно (після подачі розрахунку).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що форма податкового повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб не передбачена наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 327 від 10.08.2005 року.

В даній спірній ситуації контролюючий орган не може визначити суму податкового зобов'язання, сума утриманого податку з доходів фізичних осіб визначається працедавцем, відповідачем у справі, в процесі нарахування заробітної плати та регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» який є спеціальним в спірних правовідносинах.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 160, ст. 197, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Ратнівського району Волинської області - задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року у справі № 2а-2766/10/0370 - скасувати.

Позов прокурора Ратнівського району Волинської області в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, стягнути з державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» 508 382,42 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк