ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 жовтня 2012 р.
Справа № 2-а-12804/09/1570
Категорія: 8.2.1
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом підприємства житлово-комунального господарства м. Рені в Одеській області до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення та їх скасування, –
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року підприємства житлово-комунального господарства м. Рені в Одеській області звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.
З урахуванням уточнених позовних вимог підприємство просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі м. Рені Одеської області №0008962301/0 від 15.06.2009 року, №0008962301/1 від 30.06.2009 року, №0008962301/2 від 08.09.2009 року, №0008962301/3 від 10.11.2009 року, зазначивши, що з 21.04.2009 року по 02.06.2009 року ДПІ у Ренійському районі було проведено планову виїзну перевірку підприємства ЖКГ м. Рені. Згідно з актом перевірки, на думку відповідача підприємство порушило п.4.1 ст.4, пп.7.2.6 п.7.2., пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5. ст.7, пп.11.1.1 п.11.1 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.3. розділу І «Податкові зобов'язання» Порядку заповнення та подачі податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 в редакції наказу №213 від 15.06.2005 року. На підставі цього ДПІ у Ренійському районі було складено податкові повідомлення-рішення №0008962301/0 від 15.06.2009 року, №0008962301/1 від 30.06.2009 року, №0008962301/2 від 08.09.2009 року, №0008962301/3 від 10.11.2009 року. У 2008 році між підприємством та Ренійським міським виконавчим комітетом не укладався договір про надання послуг з утримання міста, у зв'язку з тим, що Ренійською міською радою не затверджувалась програма з благоустрою міста. Ренійською міською радою було прийнято рішення про здійснення бюджетних асигнувань по КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» на рахунки, відкриті в органах державного казначейства відповідно до Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України №330 від 08.12.2006 року. До цієї категорії відносяться всі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються лише на поточні цілі одержувача бюджетних коштів. Згідно з кошторисом, затвердженим міськвиконкомом, Підприємство ЖКГ профінансовано за 2007 рік по КЕКВ 1310;1110;1120 у сумі 389,9 тис. грн., за 2008 рік - у сумі 877,5 тис. грн. Відповідно до п.3.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з виплат у грошовій формі заробітної плати, а також пенсії, стипендії, субсидії, дотації за рахунок бюджетів. Для нарахування ПДВ з коштів перерахованими міськвиконкомом та підприємством житлово-комунального господарства були договірні відносини на виконання тих чи інших робіт ,а також акти на виконання робіт. У даному випадку ці договірні відносини відсутні, кошти які надійшли до підприємства з місцевого бюджету перераховувалися, в тому числі по КЕКВ 1110, 1120 на заробітну плату та нарахування на заробітну плату. Виходячи з вищенаведеного, представник позивача просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення..
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі м. Рені Одеської області №0008962301/0 від 15.06.2009 року, №0008962301/1 від 30.06.2009 року, №0008962301/2 від 08.09.2009 року, №0008962301/3 від 10.11.2009 року.
В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ренійському районі проведена планова виїзна перевірка підприємства Житлово-комунального господарства м. Рені з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за цей період, за результатами якої складений акт №437/23-03350284 від 10.06.2009 року.
Перевіркою встановлені порушення, зокрема: 1) п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.5. п.5.2, п.п.5.4.8 п.5.4, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.3, п.п 11.2.1, 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.19994; п.3.1 розділу 3 Порядку складання Декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.03 р, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 67380 грн., 2) п.4.1. ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 , п 7.5 ст.7 , п.11.11 п.11 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.3. розділу І «Податкові зобов'язання» Порядку заповнення та подачі податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р №166 в редакції наказу від 15.06.2005 року №213, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на 195090 грн., 3) абз. «е» п.п. 6.3.3. п.6.3. ст.6 та абз. «а» п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб - 2561,9 грн., 4) ст.5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року, в результаті чого донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 642,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 437/23-03350284 та встановлених порушень, ДПІ у Ренійському районі м. Рені було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008962301/0 від 15.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 195090 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 106717 грн.
З вищезазначеним рішенням та актом Підприємство не було згодне, а тому подало скарги до ДПІ у Ренійському районі, ДПА в Одеські області та ДПА України, рішеннями яких в задоволенні вимог підприємства було відмовлено та залишено податкові повідомлення-рішення без змін. На підставі цього, ДПІ у Ренійському районі м. Рені Одеської області прийняла податкові повідомлення-рішення №0008962301/1 від 30.06.2009 року (а.с.9), № 0008962301/2 від 08.09.2009 року (а.с.10) та № 0008962301/3 від 10.11.2009 року (а.с.11), які також оскаржені в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що Ренійський міськвиконком на виконання своїх завдань, визначених діючим законодавством, щорічно затверджує бюджетну програму благоустрою міста, яка включає перелік заходів, які необхідно виконати та передбачає бюджеті кошти на виконання цих програм з відповідними статтями видатків.
Відповідно до Наказу Державного казначейства України "Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" від 08.12.2006 № 330, під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.
Грошові кошти надійшли на рахунок Підприємства житлово-комунального господарства м. Рені згідно виписок банку.
Як вбачається з планів використання бюджетних коштів за 2008, 2009 роки, що наявні в матеріалах справи, кошти проведені за кодом економічної класифікації видатків - 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються прийняті рішення про застосування штрафних санкцій.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) БОНІ: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до зазначеного Наказу Державного казначейства України від 08.12.2006 № 330, код 1310 - субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) - це поточні платежі юридичним особам, які включають субсидії госпрозрахунковим підприємствам, установам та організаціям; субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства; субсидії на покриття збитків підприємств; державна підтримка підприємств; приріст обігових коштів (в т. ч. шляхом внесків у статутні фонди); державна підтримка громадських організацій інші субсидії. За зазначеним кодом одержувачі бюджетних коштів здійснюють тільки поточні видатки, а капітальні видатки - за кодом 2410. Бюджетні установи не можуть отримувати трансфертні платежі.
Надання трансфертних платежів іншим підприємствам є виконанням державних соціально-економічних програм, та за своєю економічною сутністю є різновидом бюджетних дотацій і субсидій.
З наведеного виходить, що отримання підприємством ЖКГ м. Рені коштів з міського бюджету на виконання програми благоустрою міста має бути визначено як субсидія.
Згідно з підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема виплата у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також субсидій, дотацій, за рахунок бюджетів.
Таким чином, отримання підприємством житлово-комунального господарства м. Рені коштів з міського бюджету на виконання соціально-економічної програми з благоустрою міста, а також заробітної плати та нарахувань не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що обумовлює безпідставність визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 195090 грн.
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Безпідставність донарахування податку на додану вартість обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з спірними податковими повідомленнями-рішеннями у сумі 106717 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».
Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0008962301/0 від 15.06.2009 року, №0008962301/1 від 30.06.2009 року, №0008962301/2 від 08.09.2009 року, №0008962301/3 від 10.11.2009 року, у зв’язку із чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у справі № 2-а-12804/09/1570 – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Судове рішення № 26535939, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-12804/09/1570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: