Рішення № 26533409, 23.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12519-2012 23.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна»

до Дочірнього підприємства «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»

про стягнення 111 897,36 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Письменна Н.В. -довіреність б/н від 01.01.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»про стягнення 111 897,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за оренду нерухомого майна згідно Договору оренди нерухомого майна № 10/О від 01.01.2011.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 107 046,02 грн. -основного боргу, 3 964,07 грн. -пені, 791,77 грн. -3% річних, 95,50 грн. -інфляційних втрат, 2 237,95 грн. -судового збору.

Ухвалою від 14.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.10.2012.

10.10.2012 представник позивача у судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача на свою користь 155 610,90 грн. - основного боргу, 6 858,18 грн. -пені, 1 440,79 грн. -3% річних, 95,50 грн. -інфляційних втрат, 3 280,11 грн. -судового збору.

10.10.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 23.10.2012.

В судове засідання 23.10.2012 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 24.09.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2012 збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна»(далі по тексту -орендодавець, позивач) та Дочірнім підприємством «Інтер'єр»(далі по тексту - орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна № 10/0 (далі по тексту -Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. Договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно (далі по тексту -об'єкт оренди) загальною площею 294,0 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3 для використання під офіс.

Договір укладено на строк до 31.12.2012 року (п.2.2. Договору, з врахуванням змін внесених Додатковою угодою від 15.12.2011).

Згідно із п. 3.3 Договору орендна плата за місяць становить 20 578,82 грн.

У відповідності до п.п. 3.5, 3.6, 8.4 Договору орендна плата сплачується шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця; орендна плата сплачується за кожний місяць дії Договору незалежно від фактичних обсягів використання Орендарем об'єкту оренди; орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 числа місяця.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 294 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.01.2011 (копія Акту прийому-передачі нерухомого майна від 01.01.2011 міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору у останнього за періоди з березня 2012 по жовтень 2012 перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 155 610,90 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за користування об'єктом оренди, на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Листами № 41/05-12 від 22.05.2012 та № 38/08-12 від 06.08.2012 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, однак листи залишилися без відповіді, а заборгованість не сплаченою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не в повному розмірі сплатив орендні платежі і має заборгованість перед позивачем.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 155 610,90 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач керуючись п. 9.1. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 6 858,18 грн.

Відповідно до п. 9.1. Договору за несвоєчасну сплату орендарем орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, що діяла у період існування заборгованості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 6 858,18 грн. -пені, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за оренду індивідуально визначеного нерухомого майна, позивачем було нараховано 3 % річних в розмірі 1 440,79 грн. та 95,50 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 440,79 грн. та 95,50 грн. -інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 31625094) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна»(01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97, код ЄДРПОУ 33996450) 155 610 (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот десять) грн. 90 коп. -основного боргу, 6 858 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн.18 коп. -пені, 1 440 (одну тисячу чотириста сорок) грн. 79 коп. -3% річних, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 50 коп. -інфляційних втрат, 3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн. 11 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 24.10.2012р.