Рішення № 26533402, 24.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/10881-2012 24.10.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Криворіжгаз»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді» простягнення 66 468,49 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -Стаднік Я.В. (представник за довіреністю);від відповідача -Вахненко М.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» (далі -ПАТ «Криворіжгаз»або позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді»(далі -ТОВ «Грімальді»або відповідач) про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та надання послуг з його транспортування у загальній сумі 57 847,37 грн., а також нарахованих за прострочення сплати вказаної суми 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено у повній сумі оплату отриманого ним за договором від 28 листопада 2011 року №1955-ТПУ у листопаді-грудні 2011 року 31,826 тис. м. куб. природного газу та наданих послуг з його транспортування. За прострочення сплати вказаної заборгованості позивачем, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), за період з 25.10.2011 до 17.07.2012 нараховані інфляційні втрати в сумі 835,44 грн. та 3% річних у сумі 1 603,33 грн., а також на підставі пункту 7.2 зазначеного Договору нарахована пеня за період з 25.10.2011 до 24.04.2012 у сумі 6 182,35 грн.

Відповідач проти позову заперечив та просив припинити провадження у даній справі в зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки в нього відсутня спірна заборгованість. На підтвердження даної обставини відповідач зазначив, що за платіжними дорученнями № 981 від 12.12.2011, № 58 від 31.01.2012, № 63 від 03.02.2012, № 78 від 14.02.2012, № 93 від 20.02.2012 позивачу були перераховані кошти в загальній сумі 124100,16 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором від 28 листопада 2011 року №1955-ТПУ.

У судових засіданнях, на вказані заперечення, представник позивача пояснив, що при здійсненні розрахунку заборгованості ним були враховані суми сплачені відповідачем за платіжними дорученнями № 981 від 12.12.2011, № 63 від 03.02.2012, № 78 від 14.02.2012, № 93 від 20.02.2012. Кошти в сумі 45 000 грн., які надійшли за платіжним дорученням № 58 від 31.01.2012, позивачем були зараховані в рахунок погашення заборгованості за договором № 1955-П від 31.12.2011. Представник позивача зазначив, що відповідач не висунув заперечень проти зарахування вказаної суми коштів за іншим договором ніж той, який був зазначений у платіжному дорученні № 58 у графі «призначення платежу».

Ухвалою суду від 10.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.09.2012.

Ухвалою суду від 26.09.2012 продовжено строк вирішення спору на 15-ть днів.

У судових засіданнях призначених на 05.09.2012 та 26.09.2012 оголошувались перерви до 26.09.2012 і 24.10.2012, відповідно.

У судовому засіданні 24.10.2012 представник відповідача надав суду довідку про стан заборгованості за договором від 28 листопада 2011 року №1955-ТПУ, відповідно до якої визнав заборгованість за цим договором у сумі 12 847,27 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2011 року між ПАТ «Криворіжгаз»та ТОВ «Грімальді» було укладено договір № 1955-ТПУ на постачання природного газу та надання послуг з його транспортування (далі -Договір № 1955-ТПУ від 28.11.2011), відповідно до якого позивач, як газорозподільне підприємство, зобов'язувався поставити відповідачу (споживачу) природний газ та надати послуги з його транспортування розподільчими мережами від газорозподільної станції ДК «Укртрансгаз»на вході в розподільні газові мережі ПАТ «Криворіжгаз»до входу в газові мережі ТОВ «Грімальді»в обсягах, визначених цим Договором, а останнє зобов'язувалося прийняти природний газ та оплатити вартість природного газу і послуг з його транспортування на умовах та в порядку, передбаченому даним Договором (пункт 1.1).

За умовами Договору № 1955-ТПУ від 28.11.2011 позивач зобов'язувався здійснювати постачання природного газу та надання послуг з його транспортування відповідачу з 1 листопада 2011 року до 31 грудня 2011 року в заявленому та передплаченому ним обсязі 54,000 тис. куб. м., в тому числі у листопаді -27,000 тис. куб. м., у грудні -27,000 тис. куб. м. Фактичні загальні обсяги поставленого газу та наданих з його транспортування послуг за даним договором визначається, як сума обсягів газу та послуг, поставлених та наданих згідно з щомісячними актами приймання-передачі газу (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 5.1 Договору № 1955-ТПУ від 28.11.2011 відпускна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифу на послуги по транспортуванню газу розподільчими мережами, постачання природного газу, а також обов'язкових платежів та податків, встановлених чинним законодавством України, складає 4303,008 грн., в т.ч. ПДВ -20%.

На виконання договору № 1955-ТПУ від 28.11.2011 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято згідно з актами приймання-передачі природного газу у листопаді -грудні 2011 року 31,826 тис. м. куб. природного газу та надано послуги з його транспортування. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаних актів приймання-передачі природного газу та не заперечується представниками сторін.

Відтак, відповідачем було прийнято природного газу і послуг з його транспортування на загальну суму 136 947,53 грн. (31,826 тис. м. куб. х 4303,008 грн.).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.2 Договору № 1955-ТПУ від 28.11.2011 передбачено, що розрахунки проводяться на умовах 100% попередньої оплати вартості газу та послуг з його транспортування за (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки та надання послуг з його транспортування .

Отже, за умовами вказаного Договору відповідач зобов'язаний був перерахувати на користь позивача кошти у якості попередньої оплати за поставлений газ та надані послуги з його поставки у листопаді 2011 року в термін 24.10.2011, а у грудні 2011 року в термін 23.11.2011.

Проте, відповідачем вказане зобов'язання в установлені строки виконано не було.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З матеріалів справи слідує, що не зважаючи на не здійснення відповідачем попередньої оплати позивач здійснив поставку природного газу: 23.11.2011 у кількості 9,951 куб. м., а 21.12.2011 у кількості 21,875 куб. м.

Таким чином, за встановлених обставин відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача 24 жовтня 2011 року 42 819,23 грн. (9,951 тис. м. куб. поставлених у листопаді х 4303,008 грн.), а 23 листопада 2011 року 94 128,3 грн. (21,875 тис. м. куб. поставлених у листопаді х 4303,008 грн.), всього 136 947,53 грн.

Як убачається з копії довідки Банку Кіпру за вих. № 1502-01-05/2736 від 23 березня 2012 року, відповідачем на користь позивача були перераховані кошти на загальну суму 124 100,16 грн. за наступними платіжними дорученнями:

- № 981 від 12.12.2011 на суму 31 100,16 грн.;

- № 58 від 31.01.2012 на суму 45 000 грн.;

- № 63 від 03.02.2012 на суму 8 000 грн.;

- № 78 від 14.02.2012 на суму 20 000 грн.;

- № 93 від 20.02.2012 на суму 20 000 грн.

Призначення платежу за всіма вказаними платіжними дорученнями зазначено, як передплата за природний газ згідно з договором № 1955-ТПУ від 28.11.2011.

Відтак, за відповідачем рахується заборгованість за договором № 1955-ТПУ від 28.11.2011 у загальній сумі 12 847,37 грн. (136 947,53 грн. вартість прийнятого природного газу та послуг з його транспортування - 124 100,16 грн. сплачених коштів). Доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що кошти у сумі 45 000 грн., які надійшли за платіжним дорученням № 58 від 31.01.2012, були ним зараховані в рахунок погашення заборгованості за договором № 1955-П від 31.12.2011, суд не буре до уваги, оскільки у графі «призначення платежу»вказаного платіжного доручення зазначено, що це передплата за природний газ згідно з договором № 1955-ТПУ від 28.11.2011.

На думку суду, позивач безпідставно змінив призначення платежу, зазначеного у вказаному платіжному дорученні, та зарахував перераховані кошти в рахунок погашення іншої заборгованості відповідача -заборгованості за договором № 1955-П від 31.12.2011.

Позивачем не було враховано вимоги пункту 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», згідно з яким платіжне доручення -розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача, та пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976), відповідно до якого реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Судом враховані умови пункту 6.9 Договору № 1955-ТПУ від 28.11.2011, яким передбачено право позивача за наявності боргу відповідача перед ним за даним Договором зараховувати кошти, що надійшли від відповідача, в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ та послуги з його транспортування у попередні періоди, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначення платежу. Однак, дана умова передбачає право позивача змінювати призначення платежу лише щодо періоду зарахування заборгованості за даним Договором, і лише у рахунок погашення попереднього періоду, і не надає право змінювати призначення платежу в рахунок погашення заборгованості за іншим договором, у рахунок погашення заборгованості, що виникла пізніше, ніж зазначена у призначені платежу.

Суд наголошує, що позивач не позбавлений права за встановленої обставини звернутися до суду з вимогою про стягнення 45 000 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором № 1955-П від 31.12.2011, надавши відповідні докази наявності вказаної заборгованості за цим договором.

Враховуючи зазначене, вимога позивача в частині стягнення основної суми боргу підлягає частковому задоволенню в сумі 12 847,37 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено наявність заборгованості в іншому розмірі ніж заявлено позивачем, то відповідно здійснюються перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, виходячи із встановленої суми заборгованості та зазначених позивачем періодів.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу (грн.)Сума боргу з врахуванням індексу інфляції (грн.)25.10.2011 - 23.11.201142819.231.00142.8242862.0524.11.2011 - 12.12.2011136947.531.0000.00136947.5313.12.2011 - 31.01.2012105847.371.004423.39106270.7601.02.2012 - 03.02.201260847.371.0000.0060847.3704.02.2012 - 14.02.201252847.371.0000.0052847.3715.02.2012 - 20.02.201232847.371.00265.6932913.0621.02.2012 - 17.07.201212847.370.995-64.2412783.13Всього:467.66

Розрахунок трьох процентів річних

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів42819.2325.10.2011 - 23.11.2011303 %105.58136947.5324.11.2011 - 12.12.2011193 %213.86105847.3713.12.2011 - 31.01.2012503 %434.9960847.3701.02.2012 - 03.02.201233 %15.0052847.3704.02.2012 - 14.02.2012113 %47.7832847.3715.02.2012 - 20.02.201263 %16.2012847.3721.02.2012 - 17.07.20121483 %156.28Всього:989.69

Відтак, позов у частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 467,66 грн. інфляційних втрат та 989,69 грн. 3% річних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору № 1955-ТПУ від 28.11.2011 за порушення строків розрахунків за даним Договором відповідач має сплатити на користь позивача, крім суми боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення, також пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

У зв'язку з вищезазначеним, судом здійснюється перерахунок пені, виходячи з встановленої суми заборгованості.

Розрахунок суми пені (виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ)

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення42819.2325.10.2011 - 23.11.2011307.7500 %0.042 %*545.51136947.5324.11.2011 - 12.12.2011197.7500 %0.042 %*1104.96105847.3713.12.2011 - 31.01.2012507.7500 %0.042 %*2247.4460847.3701.02.2012 - 03.02.201237.7500 %0.042 %*77.3152847.3704.02.2012 - 14.02.2012117.7500 %0.042 %*246.1932847.3715.02.2012 - 20.02.201267.7500 %0.042 %*83.4612847.3721.02.2012 - 22.03.2012317.7500 %0.042 %*168.6712847.3723.03.2012 - 24.04.2012337.5000 %0.041 %*173.76Всього:4647.30*Значення є округленим і наводиться з довідковою метою. При розрахунках застосовується неокруглене значення.

Таким чином, пеня підлягає задоволенню в сумі 4647,30 грн.

У інший частині позовних вимог слід відмовити з підстав їх необґрунтованості та незаконності.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грімальді»(01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41, ідентифікаційний код 32829507) на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз»(50051, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, 1, ідентифікаційний код 03341397) 12 847,37 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сорок сім гривень 37 копійок) боргу, 467,66 грн. (чотириста шістдесят сім гривень 66 копійок) інфляційних втрат, 989,69 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 69 копійок) трьох процентів річних, 4647,30 грн. (чотири тисячі шістсот сорок сім гривень 30 копійок) пені, а також 458,91 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 91 копійку) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2012

СуддяСташків Р.Б.