Постанова № 26530536, 05.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. справа № 2а-0870/7121/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Туркіної Л.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 17 жовтня 2011 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт"

до Запорізької митниці Державної митної служби України

про скасування податкових повідомлень форми «Р»,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.06.2011 року ТОВ "Бізон-Імпорт" отримано акт невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ТОВ "Бізон-Імпорт" №н/7/11/112000014/0034217047 від 30.05.2011 складений Запорізькою митницею. Відповідно зазначеного Акту відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства на предмет правильності класифікації товару "розкидачі добрив" за кодом 8432401000 згідно з УКТЗЕД. Предметом перевірки, стала правильність класифікації за кодом згідно з УКТЗЕД 8432401000, (ставка мита 0%) товару "розкидачі добрив", що були ввезені ТОВ "Бізон-Імпорт" відповідно до вантажних митних декларацій: №112000010N2011X000698 від 01.02.2011; №112000010X2011X000568 від 28.01.2011; №112000010X2010X000676 від 05.02.2010; №112000003X2008X001117 від 14.12.2011. Відповідно до висновків зазначених в Акті, відповідачем здійснено донарахування державного мита на суму 29117 грн. 54 коп. та ПДВ в сумі 5823 грн. 52 коп. Позивачем 18.07.2011 отримані податкові повідомлення форми "Р" від 12.07.2011 за №41 та за №42. Відповідно до податкового повідомлення форми "Р" №41 від 12.07.2011 позивачу донараховано ввізне мито в сумі 29117 грн. 54 коп. та штраф 7279 грн. 39 коп. а всього 36396 грн. 93 коп. Відповідно до податкового повідомлення форми "Р" №42 від 12.07.2011 позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 5823 грн. 52 коп. та штраф 1455 грн. 88 коп. а всього 7279 грн. 40 коп. Позивач оскаржив рішення до Державної Митної Служби України. 12.08.2011 позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги датоване 09.08.2011 за №11.1/4-15.1/11348, відповідно до якого сума донарахуваня зменшена, оскаржувані рішення скасовано, та зобов'язано відповідача направити нові податкові рішення. 15.08.2011 позивачем отримано податкові повідомлення форми "Р" від 11.08.2011 за №54 та №55. Відповідно до податкового повідомлення форми "Р" №54 від 11.08.2011 позивачу донараховано ввізне мито в сумі 29117 грн. 54 коп. та штраф 1477 грн. 47 коп., а всього 30595 грн. 01 коп. Відповідно до податкового повідомлення форми "Р" №55 від 11.08.2011 позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 5823 грн. 52 коп. та штраф 297 грн. 10 коп., а всього 6120 грн. 62 коп.

Отже, на обґрунтування позову Товариство зазначало, що під час митного оформлення товару (розкидачі добрив) за вантажними митними деклараціями 01.02.2011року, 28.01.2011 року, 05.02.2010 року, 14.12.2011 року, воно виконало всі дії, передбачені чинним законодавством України, що було підтверджено і працівниками Митниці, які виконали всі митні процедури, передбачені чинним законодавством, закінчивши митне оформлення товарів, як це передбачено частиною другою статті 78 Митного кодексу України (далі МК).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" відмовлено в повному осязі

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення форми "Р" №54 від 11.08.2011 про донарахування ввізного мита в сумі 29117 грн. 54 коп. та штрафу 1477 грн. 47 коп., а всього 30595 грн. 01 коп. та податкове повідомлення форми "Р" №55 від 11.08.2011 про донарахування податку на додану вартість в сумі 5823 грн. 52 коп. та штрафу 297 грн. 10 коп., а всього 6120 грн. 62 коп.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що безпідставно внесено вказаний товар до ВДМ за кодом товару розкидача добрив, яким не є цей агрегат конструктивно та неправомірно застосовано ставку ввізного мита-0%, як передбачено розділом XVI Закону України «Про Митний тариф України»для розподільників мінеральних добрив.

Проте такий висновок є помилковим.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції виходить із того, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів). А тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, дія якого не поширюється на митні органи.

До такого висновку колегія суддів приходить з огляду на наступне.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК).

У пункті 19 статті 1 МК міститься визначення терміна "митні процедури" операції, повязані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин відповідно до вантажної митної декларації №112000010X2010X000676 від 05.02.2010року) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у даній справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.

Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" .

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року- скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до Запорізької митниці Державної митної служби України -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення форми "Р" №54 від 11.08.2011 року про донарахування ввізного мита в сумі 29117 грн. 54 коп. та штрафу 1477 грн. 47 коп., а всього 30595 грн. 01 коп. та податкове повідомлення форми "Р" №55 від 11.08.2011 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 5823 грн. 52 коп. та штрафу 297 грн. 10 коп., а всього 6120 грн. 62 коп.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.А. Щербак