Ухвала суду № 26530189, 26.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р.Справа № 2а-3871/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-3871/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортопрот"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

26.03.2012 року ТОВ "Ортопрот" звернулось до суду із позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції від 29.11.2011 року № 0010242340.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.04.2012 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Харківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "Ортопрот" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Ерітаж" за квітень-травень 2011 р. та з ПП "Овд-Трейд" за липень 2011 р.

За результатами перевірки складений акт від 15.11.2011 року № 2583/234/19470004, яким зафіксовані порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 213410,1 грн., а також позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Ерітаж", ПП "ОВД-Трейд" та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року № 0010242340, яким позивачу нараховане зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 230494,4 грн., з яких - 213410,1 грн. за основним платежем, 17084,3 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що 04.01.2011 року між ТОВ «Ортопрот» - замовник та ТОВ «Єрітаж» - виконавець укладено договір про надання маркетингових послуг № 22, за умовами якого виконавець приймає на себе обов'язки по наданню замовнику маркетингових послуг, а замовник зобов'язується оплатити належним способом отримані послуги.

У відповідності до умов додаткових угод № 3 та 4 до договору про надання маркетингових послуг № 22 від 04.01.2011 року вартість послуг складає 248160 грн. та 122400 грн. відповідно.

Крім того, 01.02.2011 року між цими ж сторонами укладений договір № 318 про поставку товару.

У виконання умов зазначених договорів позивачу надані наступні документи: податкова та видаткова накладні № 133 від 01.04.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001679, № 0000001678 від 01.04.2011 року; податкова та видаткова накладні № 416 від 04.04.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001695, № 0000001693 від 04.04.2011 року; податкова та видаткова накладні № 512 від 05.04.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001697, № 0000001696 від 05.04.2011 року; податкова та видаткова накладні № 611 від 06.04.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001700, № 0000001701 від 06.04.2011 року; податкова та видаткова накладні № 428 від 04.05.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001751, № 0000001752 від 04.05.2011 року; податкова та видаткова накладні № 504 від 05.05.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001756, № 0000001757 від 05.05.2011 року; податкова та видаткова накладні № 615 від 06.05.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001762, № 0000001763 від 06.05.2011 року; податкова та видаткова накладні № 1014 від 10.05.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001775, № 0000001776 від 10.05.2011 року; податкова та видаткова накладні № 1118 від 11.05.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001777, № 0000001778 від 11.05.2011 року; податкова та видаткова накладні № 1622 від 16.05.2011 року, товарно-транспортні накладні № 0000001784, № 0000001785, № 0000001786 від 05.05.2011 року; податкові накладні із актами здачі-прийому послуг № 417 від 04.04.2011 року, № 706 від 07.04.2011 року, № 1115 від 11.04.2011 року, № 1514 від 15.04.2011 року, № 1913 від 19.04.2011 року, № 2206 від 22.04.2011 року, № 2505 від 25.04.2011 року, № 2708 від 27.04.2011 року, № 3025 від 30.04.2011 року.

Результатом фактичного виконання умов договору від 04.01.2011 року № 22 про надання маркетингових послуг, укладеного позивачем із ТОВ «Єрітаж» стало - «Маркетингове дослідження конкурентоздатності ТОВ «Ортопрот» у питаннях якості, що наявне у матеріалах справи.

Також, 01.06.2011 року між ТОВ «Ортопрот» - замовник та ТОВ «ОВД-Трейд» - виконавець укладено договір про надання маркетингових послуг № 22, за умовами якого виконавець приймає на себе обов'язки по наданню замовнику маркетингових послуг, а замовник зобов'язується оплатити належним способом отримані послуги.

В подальшому при виконанні зазначених договорів позивачу надані наступні документи: податкова накладна № 25 - акт здачі-прийому послуг № ОУ - 310653 від 04.07.2011 року, податкова накладна № 107 - акт здачі-прийому послуг № ОУ - 310654 від 13.07.2011 року, податкова накладна № 134 - акт здачі-прийому послуг № ОУ - 310655 від 15.07.2011 року, податкова накладна № 169 - акт здачі-прийому послуг № ОУ - 310656 від 20.07.2011 року, податкова накладна № 243 - акт здачі-прийому послуг № ОУ - 310657 від 29.07.2011 року.

Матеріали справи містять «Маркетингове дослідження асортименту та попиту круп у мережі магазинів «Новус» на прикладі магазину «Новус» у м. Севастополі», розроблене ТОВ «ОВД-Трейд» у виконання умов договору № 22 від 01.06.2011 року.

Оплата отриманих послуг ТОВ «Ортопрот» від ТОВ «ОВД-Трейд» та ТОВ «Єрітаж» здійснена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 2204, 2161, 2035, 2410, 2431, 2435, 2452, 2458, 2461, 2482.

Придбані товарно-матеріальні цінності використані підприємством позивача у власній господарській діяльності шляхом продажу їх третім особам, що слідує із первинної документації, що надана ТОВ «Ортопрот» у підтвердження подальшого руху товару, отриманого за договором № 318 від 01.02.2011 року, укладеного із ТОВ «Ерітаж» про постачання товарів, а саме круп різного виду.

А саме, ТОВ «Ортопрот» наданий ряд договорів купівлі-продажу із різними контрагентами, у яких позивач виступав у якості продавця отриманої раніше від ТОВ «Ерітаж» продукції; видаткові накладні, що фіксують подальший рух товару.

Таким чином, ТОВ «Ортопрот» за результатами господарських операцій з ТОВ "Єрітаж" та ТОВ «ОВД-Трейд» включено до складу податкового кредиту у квітні, травні, липні 2011 року.

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкового кредиту в даному випадку не вбачається.

Висновки податкового органу щодо порушень ТОВ «Ортопрот» вимог податкового законодавства при формування податкового кредиту ґрунтуються на твердженні про відсутність під час проведення невиїзної перевірки у органу державної податкової служби деяких документів по господарським відносинам позивача з ТОВ "Ерітаж", а також відсутність документів, які підтверджують реальність господарських відносин з ПП "ОВД-Трейд", які не були надані ТОВ "Ортопрот" до перевірки; та на наявній інформації про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Ерітаж", яка викладена в акті перевірки Харківської ОДПІ № 1429/180/37263358 від 05.07.2011 року, а також про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП "ОВД-Трейд" за липень місяць 2011 року, яка викладена в акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 536/2305/37091177 від 22.09.2011р., складеному ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Такі посилання податкового органу колегією суддів не приймаються, зокрема оскільки положення п. 85.4, 85.6 Податкового кодексу України надають право при проведенні перевірок посадовим особам органу державної податкової служби отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.

Однак, акт перевірки ТОВ "Ортопрот" № 2583/234/19470004 від 15.11.2011 р. не містить посилань на витребування під час проведення невиїзної перевірки будь-яких документів, а також відсутнє посилання на факт відмови представників товариства надати ці документи, акт про відмову у наданні документів податковим органом також не складався.

Отже, первинні документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з вищевказаними контрагентами, під час проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ортопрот" фахівцями Харківської ОДПІ не витребувались.

Також, колегія суддів зазначає, що на момент здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій позивача з ТОВ "Ерітаж" та ПП "ОВД-Трейд" контрагенти у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків.

Податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Стосовно твердження відповідача, що у результаті порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з позивачем мають згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України нікчемний характер, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку, відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та зазначеними в акті контрагентами, визнані судом недійсними.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про хибність тверджень податкового органу щодо неможливості формування ТОВ «Ортопрот» податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ "Ерітаж" та ПП "Овд-Трейд", які здійснені належним чином, реальність яких підтверджена відповідною первинною документацією, наявною у матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції від 29.11.2011 року № 0010242340 прийняте на підставі висновків податкового органу, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-3871/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.