Ухвала суду № 26530190, 18.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/4350/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Лаврука В.О., Матвєєва Д.В., відповідача - Ярощука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2012р. по справі № 2а-1670/4350/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер"

до Відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області , Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області

про визнання незаконними, скасування акту та припису,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" (далі по тексту - ТОВ «АВМ Ампер», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області (далі по тексту - Відділ, перший відповідач), Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області (далі по тексту - другий відповідач), в якому просило суд:

1. Визнати незаконним та скасувати акт відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області № 280 від 17.05.2012 року.

2. Визнати незаконним та скасувати припис відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області «Про усунення порушень, виявлених під час планової перевірки від 17.05.2012 року № 280».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2012 року по справі № 2а-1670/4350/12 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" до Відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області, Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області про визнання незаконним та скасування припису відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області від 17 травня 2012 року №280 - відмовлено.

У частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування акта відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області від 17 травня 2012 року №280 - провадження у адміністративній справі закрито.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2012 року по справі № 2а-1670/4350/12 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування припису відповідача від 17.05.2012 року № 280; в цій частині прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «АВМ Ампер» до Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області - задовольнити; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.61 Конституції України, ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1, 2 розділу 1, п.4.1 Наказу МНС України «Про затвердження Правил улаштуванням, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» від 15 травня 2006 року № 288, п.2-4 розділу 2 Наказу МНС України «Про затвердження Методики прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті» від 190 квітня 2001 р. № 326/5517. Стверджує, що оскільки ТОВ "АВМ АМПЕР" не є хімічно небезпечним об'єктом, позивач не зобов'язаний розробляти проекту документацію та обладнувати відповідні приміщенні підприємства системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, а відтак, вимоги припису другого відповідача є безпідставними. Крім того, з посиланням на ст.61 Конституції України, ст.2, ч.7 ст.9 КАС України, вважає припис відповідача № 280 від 17.05.2012 року незаконним, оскільки він містить ті ж самі вимоги, що й припис від 21.01.2010 року № 5, за невиконання якого директора ТОВ «АВМ Ампер» вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-16 КУпАП.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги, з підстав, викладених в останній, підтримали, просили суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2012 року по справі № 2а-1670/4350/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов в частині вимог про визнання незаконним та скасування припису № 280 від 17.05.2012 року - задовольнити.

Другий відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначили, що спірний припис другим відповідачем видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак, підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30484951 (а.с. 18).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №275259 основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (31.20.1), ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури (31.20.2), оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (51.87.0), діяльність у сфері інжинірингу (74.20.1), діяльність автомобільного вантажного транспорту (50.24.0), будівництво будівель (42.21.1) (а.с. 17).

17 травня 2012 року старшим інспектором відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області Ярощуком А.В. у присутності уповноваженої особи позивача - начальника штабу цивільної оборони ТОВ "АВМ АМПЕР" Плющ А.І. проведено планову перевірку стану виконання законів та інших нормативно-правових актів України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, готовності органів управління і сил реагування до дій при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій на об'єктах ТОВ "АВМ АМПЕР", розташованих за адресою: вул. Красіна, 6, м. Кременчук, Полтавська область.

За результатами перевірки складено акт від 17 травня 2012 року №280 (а.с. 10-11), в якому вказано, що в порушення вимог Закону України "Про цивільну оборону України", наказу МНС України від 15 травня 2006 року №288 "Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення" позивачем не розроблено проекту документацію на систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення та не обладнано потенційно небезпечний об'єкт - ТОВ "АВМ АМПЕР" системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Вказаний Акт перевірки підписано уповноваженою особою товариства - начальником штабу цивільної оборони Плющ А.І. без зауважень (а.с. 11).

На підставі висновків даного Акта перевірки старшим інспектором відділу державного нагляду з питань техногенної безпеки та аварійно-рятувальних формувань Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області Ярощуком А.В. винесено обов'язковий до виконання припис про усунення порушень, виявлених під час планової перевірки від 17 травня 2012 року №280 (а.с. 12), яким ТОВ "АВМ АМПЕР" запропоновано виконати наступні заходи:

1) в строк до 01 вересня 2012 року розробити проектну документацію на систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення відповідно до технічних завдань, розроблених відповідними службами підприємства за участю проектної організації, та узгодити її з уповноваженим підрозділом МНС та іншими заінтересованими організаціями;

2) не пізніше 6 місяців після розробки проектної документації обладнати потенційно небезпечний об'єкт - ТОВ "АВМ АМПЕР" системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Не погоджуючись з даним приписом суб'єкта владних повноважень, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування припису № 280 від 18.05.2012 року, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки перший відповідач при винесенні спірного припису діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.1, 2, 3 Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №392/2011 Державна інспекція техногенної безпеки України (Держтехногенбезпеки України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України. Держтехногенбезпеки України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах пожежної і техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) у цих сферах, а також щодо контролю за станом цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і діяльності аварійно-рятувальних служб. Держтехногенбезпеки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням. Основними завданнями Держтехногенбезпеки України є: реалізація державної політики у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, державного нагляду (контролю) у цих сферах та за діяльністю аварійно-рятувальних служб, внесення пропозицій її формування; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб; проведення дізнання у справах про пожежі та порушення протипожежних правил; внесення пропозицій щодо формування державної політики у відповідній сфері на розгляд Міністру.

У відповідності до п.6 даного Положення Держтехногенбезпеки України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу територіальних органів Держтехногенбезпеки України входять як структурні підрозділи: органи державного пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки; інші структурні підрозділи.

Згідно із пп.1, пп.19 п.4 Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №392/2011, Держтехногенбезпеки України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства; складає акти перевірок, видає приписи, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, виносить постанови про застосування спеціальних запобіжних заходів.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для видання спірного припису є висновки планової перевірки стану виконання ТОВ "АВМ АМПЕР" законів та інших нормативно-правових актів України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, готовності органів управління і сил реагування до дій при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій стосовно порушення товариством вимог Закону України "Про цивільну оборону України", наказу МНС України від 15 травня 2006 року №288 "Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення". При цьому, дані твердження відповідач обґрунтовує тим, що ТОВ "АВМ АМПЕР" саме як потенційно небезпечний об'єкт (а не хімічно небезпечний) повинне розробити проекту документацію та обладнати об'єкти товариства системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

За приписами статті 8 Закону України "Про цивільну оборону України" від 03 лютого 1993 року №2974-XII керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

На виконання вказаної норми Закону України "Про цивільну оборону України" наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року №288 затверджено Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, що зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 липня 2006 року за №785/12659.

Відповідно до розділу 1 вказаних Правил вони визначають вимоги щодо обладнання потенційно небезпечних об'єктів автоматичними системами раннього виявлення загроз надзвичайних ситуацій та тих надзвичайних ситуацій, що сталися, а також системами оповіщення про надзвичайні ситуації працюючого персоналу та населення, яке перебуває в зонах можливого ураження небезпечними чинниками.

Правила розповсюджуються на потенційно небезпечні об'єкти під час їх будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни функціонального призначення, а також на об'єкти, що експлуатуються.

Вимоги Правил є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду їх діяльності та форми власності, приміщення та інші об'єкти яких підлягають обладнанню системами виявлення загрози виникнення техногенних надзвичайних ситуацій та оповіщення людей, а також тими, які здійснюють проектування, експлуатацію, технічне обслуговування вищевказаних систем та нагляд за їх утриманням.

У розділі третьому Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення наведено визначення термінів, що застосовуються в даних Правилах, а саме:

локальна система виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальні інженерно-технічні засоби, якими обладнуються території, будівлі, споруди, приміщення та устаткування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також можуть завдати матеріальних збитків внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на них;

система - сукупність приладів та елементів, визначених для виконання заданої функції (контроль за технологічними параметрами, оповіщення персоналу та населення, передача сигналів на пульт централізованого спостереження тощо);

комплекс - сукупність систем, що працюють разом для забезпечення безпеки об'єктів.

Визначення понять "об'єкт підвищеної небезпеки", "небезпечна речовина", "потенційно небезпечний об'єкт" міститься у статті 1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 року №2245-III.

Так, відповідно до вказаного ст.1 Закону:

об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;

потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

З метою державного обліку потенційно небезпечних об'єктів та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів в Україні ведеться Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, Положення про який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1288.

Відповідно до пункту 8 вказаного Положення реєстрація в даному Реєстрі є обов'язковою для всіх небезпечних об'єктів незалежно від форми власності і підпорядкування. До осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, належать юридичні та фізичні особи - власники небезпечних об'єктів, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні.

Пунктами 11-12 вищезгаданого Положення передбачено, що під час реєстрації Державний департамент страхового фонду документації надає кожному небезпечному об'єкту окремий реєстраційний номер, який зберігається у Реєстрі до повної ліквідації небезпечного об'єкта.

Реєстрація небезпечних об'єктів вважається закінченою після одержання особами, які зареєстрували небезпечні об'єкти, свідоцтва про їх реєстрацію за формою, встановленою Державним департаментом страхового фонду документації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АВМ АМПЕР" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як потенційно небезпечний об'єкт, реєстраційний номер ПНО-01.53.2009.0018874, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію потенційно небезпечного об'єкта з терміном дії з 18 березня 2009 року по 18 березня 2014 року (а.с. 29).

Відповідно до Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (а.с. 25), Паспорта потенційно небезпечного об'єкта (а.с. 26-28) та Відомості про потенційно небезпечний об'єкт (а.с. 30-31) вид небезпеки ТОВ "АВМ АМПЕР" - хімічна, вибухова (а.с. 25-28, 30-31). Зокрема, як свідчить паспорт потенційно небезпечного об'єкта, небезпека полягає у витоку кислоти соляної та азотної, що може призвести до пожеж чи вибухів (а.с. 26-28).

Відповідно до частин першої - другої розділу 1 Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення потенційно небезпечний об'єкт має бути обладнаний системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що ТОВ "АВМ АМПЕР" як потенційно небезпечний об'єкт зобов'язане розробити проекту документацію та обладнати відповідні приміщенні підприємства системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що ТОВ "АВМ АМПЕР" не входить до Переліку об'єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 вказаного Переліку, що є додатком до пункту 4.1 Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій підлягають усі хімічно небезпечні об'єкти, у тому числі об'єкти хімічної промисловості (виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), хімічної переробки деревини, склади зберігання агрохімікатів, інших хімічно небезпечних речовин. Тобто, даний перелік не є вичерпним.

Крім того, відповідно до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої спільним наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 березня 2001 року №73/82/64/122 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2001 року за №326/5517, хімічно небезпечним об'єктом є промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одна або декілька небезпечних хімічних речовин; небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується представником позивача, на виробничих об'єктах ТОВ "АВМ АМПЕР" зберігається кислота соляна та кислота азотна, що є хімічно небезпечними речовинами, а відтак, їх зберігання створює загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Також, хибними є посилання позивача про те, оскільки ТОВ "АВМ АМПЕР" відповідно до Переліку хімічно небезпечних об'єктів Полтавської області на 2012 рік, затвердженого рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 20 жовтня 2011 року №11 (а.с. 81), не включено до хімічно небезпечних об'єктів Полтавської області, винесення відповідачем відносно позивача спірного припису є неправомірним.

Так, як свідчать матеріали адміністративної справи, твердження відповідача про необхідність розробки позивачем проекту документації та обладнання відповідних приміщень підприємства системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області пов'язує з віднесенням ТОВ "АВМ АМПЕР" саме до потенційно небезпечних об'єктів, а не до хімічно небезпечних. Так, в ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивача у встановленому законодавством порядку зареєстровано як потенційно небезпечний об'єкт, вид небезпеки - хімічна, вибухова (а.с. 25-31).

Зокрема, позивачем самостійно вказано, що одним з видів небезпеки на ТОВ «АВМ Ампер» є хімічна небезпека, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи копії відомості про потенційно небезпечний об`єкт ТОВ «АВМ Ампер» (а.с.30), та відомості про об`єкт підвищеної небезпеки ЗАТ «Кременчуцька електротехнічна компанія «Ампер» від 16.12.2006 р. (а.с.31), підписаних начальником штабу цивільної оборони ТОВ «АВМ «Ампер» та ЗАТ «КЕК «Ампер» Плющем А.І.

Отже, не включення ТОВ "АВМ АМПЕР" до Переліку хімічно небезпечних об'єктів Полтавської області на 2012 рік не свідчить про те, що позивач не є потенційно небезпечним об'єктом, і як наслідок, на його діяльність у спірних правовідносинах повинні розповсюджуватися Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Доводи позивача про незаконність спірного припису № 280 від 17.05.2012 р. з тих підстав, що аналогічні вимоги вже висувалися другим відповідачем у приписі від 21 січня 2010 року №5, колегія суддів відхиляє, оскільки вимоги контролюючого органу, викладені в приписі від 21 січня 2010 року №5, ТОВ "АВМ АМПЕР" не виконано, що позивачем не заперечується.

Тобто, позивачем не усунуто порушень вимог законодавства з питань надзвичайних ситуацій, виявлених попередньою перевіркою, а відтак, не досягнуто мети винесення припису від 21 січня 2010 року №5 (усунення цих порушень), на час проведення планової перевірки позивача 17.05.2012 року правопорушення тривали , що і слугувало підставою для винесення припису № 280 від 18.05.2012 року.

Доводи позивача про те, що спірним приписом директора ТОВ «АВМ Ампер» повторно притягнуто до адміністративної відповідальності, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки, як зазначив сам позивач у наданих суду апеляційної інстанції письмових поясненнях, власне припис лише містить вимоги щодо усунення виявлених порушень і не є актом притягнення до адміністративної відповідальності.

Окрім того, частиною другою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Так, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року №306 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік. При цьому, згідно з пунктом 3 даних Критеріїв до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.

Матеріалам адміністративної справи підтверджено, що ТОВ "АВМ АМПЕР" є підприємством з високим ступенем ризику, потенційно небезпечним об`єктом, що дає підстави стверджувати про те, що у діях відповідача відсутні порушення вимог чинного законодавства в частині періодичності проведення перевірок суб'єкта господарювання.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що другий відповідач при винесенні спірного припису діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2012р. по справі № 2а-1670/4350/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2012 р.