Рішення № 26528338, 11.10.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р. Справа № 5024/1147/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДЕКС ФІНАНС", м. Київ,

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

про стягнення 109 295,22 грн.,

за участі представників сторін:

від позивача: Вєтров А.І., уповн. представник, дов. № 1045/12 від 10.02.2012р.,

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 99 236,44 грн. кредитних коштів та 1 201,02 грн. відсотків за користування кредитом, а також 8 857,76 грн. в якості річних (3 %), у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 1196 від 05.07.2006р.

За заявою про зменшення розміру позовних вимог (надійшла до суду з супровідним листом (вх. № 12021)) позивач просить стягнути з відповідача 47 387,44 грн. заборгованості за кредитом та 3 937,70 грн. річних (3 %). Після зменшення розміру позовних вимог ціною позову є 51 325,14 грн. Суд приймає до справи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. № 2/2995), в якому стверджує, що позивач не врахував здійснення відповідачем у період з 30.09.2009р по 01.07.2011р погашення 53 050,02 грн. з 100 437,46 грн. заборгованості за кредитом та відсотками, та неправильно (на вже погашену відповідачем частину боргу) нарахував відсотки. Також, стверджує, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду, оскільки після закінчення строку дії кредитного договору (кінцевого строку повернення кредиту) до звернення позивача до суду пройшло більш ніж три роки. Відзив відповідача містить у собі заяву про застосування наслідків спливу позовної давності щодо заявлених позовних вимог. Крім цього, у відзиві вказано, що відповідачу не було відомо про відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1196 від 05.07.2006р.

Відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, але явку свого представника у судове засідання 11.10.2012р не забезпечив, про причини неявки не повідомив. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за відсутності цих представників неможливо розглянути певну справу. Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суд представників обох або однієї з сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 5024/1147/2012. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 21.08.2012р., 27.09.2012р.,11.10.2012р.

Розгляд справи відкладався з 06.06.2012р. на 27.09.2012р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін. За клопотанням відповідача (вх. № 12512) розгляд справи було продовжено понад двомісячний строк.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 11.10.2012р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Індустріально - експортний банк" (надалі - банк) та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач, позичальник) уклали 05.07.2006р. між собою кредитний договір № 1196 (а.с.13-14) (надалі - кредитний договір). Відповідно до п.1.1. цього договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 40 000,00 дол.США, із сплатою 14,00 % річних, на умовах договору, з 05.07.20006р. по 04.07.2009р., з кінцевим строком повернення кредиту - 04.07.2009р.

Відповідно до п.2.12. кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити повернення усієї суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії за управління фінансовою заборгованістю в сумах та у строки, згідно з умовами кредитного договору.

Відповідно до п.8.6. кредитного договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, можливих штрафних санкцій, а також до повного виконання усіх інших умов даного договору.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у розмірі 40 000,00 дол.США. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення банку усієї суми кредиту та сплати на користь банку відсотків, у повному обсязі, за користування кредитом станом на 04.07.2009р. (кінцевий строк повернення кредиту) не виконав. Обидва ці факти не спірними у справі, зокрема, не заперечуються згідно із відзивом позичальника (а.с.60-62) на позовну заяву.

З матеріалів справи слідує, що загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором складається з суми боргу за кредитом та боргу з оплати відсотків за користування кредитом. Станом на 26.09.2009р. розмір заборгованості позичальника за кредитним договором складав 100 437,46 грн., з яких 99 236,44 грн. боргу за кредитом та 1 201,02 грн. боргу з оплати відсотків за користування кредитом. Станом на час розгляду даної судової справи розмір заборгованості позичальника за кредитним договором складає 47 387,44 грн. заборгованості за кредитом.

Банк та Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (надалі - фактор) уклали 26.09.2009р. між собою договір факторингу № 03/09 (а.с.16-21), згідно із яким фактор набув право вимоги до позичальника стосовно сплати 99 236,44 грн. простроченої заборгованості з повернення кредиту та 1 201,02 грн. заборгованість з оплати відсотків за користування кредитом. Згідно з п.п. 5.3.3. цього договору передбачено, що фактор має право розпоряджатися правом вимоги до позичальника на свій власний розсуд, в тому числі відступати це право вимоги на користь третіх осіб.

В подальшому, 05.02.2010р., керуючись ч. 2 ст.1083 Цивільного кодексу України, фактор та позивач уклали договір факторингу № 01/2010 (а.с.23-28), згідно із яким позивач набув право вимоги до позичальника стосовно сплати 99 236,44 грн. простроченої заборгованості з повернення кредиту та 1 201,02 грн. заборгованість з оплати відсотків за користування кредитом. За п.4.1. цього договору факторингу право вимоги переходить до позивача на наступний день після підписання ними відповідного додатку з Реєстром прав вимог до цього договору.

Позивач 20.09.2010р. уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю" (надалі - агентство) договір доручення № 20/09/10-Ф-1 (а.с.30-33) (надалі - договір доручення). Згідно з п.1.1. цього договору агентство, за дорученням позивача, прийняло на себе зобов'язання від свого імені або від імені позивача, але за рахунок позивача, здійснювати дії по стягненню заборгованості фізичних та/або юридичних осіб - боржників позивача. Згідно з п.п.2.3.1. договору доручення, позивач зобов'язався надати агентству довіреність на представлення інтересів позивача в цілях виконання доручень, передбачених цим договором. На виконання цього пункту договору доручення, позивач надав агенції довіреність № ДІ3 від 01.12.2010р. (а.с.34).

На підставі цих договору доручення та довіреності агенція звернулася до суду з позовною заявою в інтересах позивача, про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. За ст.ст.1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно із ст. 1078. Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Аналогічне визначення договору факторингу містить у собі ст.350 Господарського кодексу України, за якою також передбачено, що загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним та Господарськими кодексами України, іншими законодавчими актами, нормативно-правовими актами Національного банку України та спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Згідно із ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі цього договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Відповідно до ст.1004 цього ж Кодексу, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Суд відхиляє доводи відзиву відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Приписами ст.257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Діями по визнанню боргу є дії боржника, які свідчать про те, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситися повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або неустойки), сплата процентів по основному боргу, прохання про відстрочку виконання.

Часткове погашення позичальником спірної заборгованості, яке мала місце протягом періоду часу з 30.09.2009р. по 01.07.2011р., свідчать про визнання боргу, що перериває строк позовної давності, згідно ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України.

Позичальник, як то слідує з відзиву на позовну заяву, протягом періоду часу з 30.09.2009р. по 01.07.2011р. здійснював погашення спірної заборгованості. З огляду на це слідує вважати, що перебіг позовної давності переривався у вказаний період часу.

Доводи відзиву позичальника щодо необізнаності із змінами його кредиторів за кредитним договором, відхилено судом, оскільки як слідує із наданих позичальником копій платіжних документів, у період з 30.10.2009р. по 01.07.2011р. позичальник здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, вказуючи у платіжних документах (а.с.64-71) одержувачем платежів саме ТОВ "АУЗ Факторинг" (фактора), та, оскільки позивач направляв позичальнику відповідну вимогу - повідомлення (вих. № 2944/2012 від 02.07.2012р), що підтверджується матеріалами справи (а.с.89-92) .

Також, суд враховує, що згідно свідоцтва від 30.09.2009р. серії ФК № 224 про реєстрацію ТОВ "АУЗ Факторинг" як фінансової установи та додатку до цього свідоцтва (а.с.93-94) ТОВ "АУЗ Факторинг" має право надавати таку фінансову послугу як факторинг. А згідно свідоцтва від 04.02.2010р. серії ФК № 249 про реєстрацію позивача як фінансової установи та додатку до цього свідоцтва (а.с.95-96) позивач має право надавати таку фінансову послугу як факторинг.

Розрахунок заявлених до стягнення 3 937,70 грн. річних (3 %), які нараховано на суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 47 387,44 грн. за період з 27.09.2009р. по 03.07.2012р., судом перевірений та встановлено, що він є правильним.

За таких обставин та на підставі раніше зазначених норм права позовні вимоги про стягнення 47 387,44 грн. заборгованості за кредитом та 3 937,70 грн. річних (3 %) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог та внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивач у липні 2012 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з відповідача 109 295,22 грн. та сплатив за подання цієї заяви 3 194,92 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2012р № 1822. При цьому, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 % від ціни позову, або 2 185,90 грн. = (109 295,22 грн. / 100) х 2. Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті за законом становить (3 194,92 -2 185,90) грн. = 1 009,02 грн. Зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1 009,02 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Первинна ціна позову складала 109 295,22 грн. Після зменшення позивачем позовних вимог ціна позову складає 51 325,14 грн. У відповідності до приписів п.2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 51 325,14 грн. підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. Різниця між сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем виходячи із первинного розміру позовних вимог, та сумою цього ж збору, яка підлягає сплаті позивачем, виходячи із зменшеного розміру позовних вимог, становить (2 185,90 - 1609,50) грн. = 576,40 грн. Різниця між вказаними сумами судового збору підлягає поверненню позивачеві.

Загальна сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачеві, становить 1 585,42 грн. = (1009,02 + 576,40) грн.

Судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1; ідент. номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (місцезнаходження - м. Київ, вул.Танкова,8, поверх 6, оф.1; ідент. код ЄДР - 36799749) - 47 387 (сорок сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 44 коп. заборгованості за кредитом, 3 937 (три тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 70 коп. , а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (місцезнаходження - м. Київ, вул.Танкова,8, поверх 6, оф.1 ; ідент. код ЄДР - 36799749) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 1 585 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. сплаченого, згідно із платіжним дорученням від 12.07.2012р № 1822, судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2012 року

Суддя К.В. Соловйов