Постанова № 26526238, 15.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 р. Справа №2а-5516/11/0170/6

(12 г. 59хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представника позивача - Потапенко Б.П.,

представника відповідача - Мельник І.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримхліб»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 05.05.2011 року №0000394001, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 19045,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 128/40-01/00381580 від 07.04.2010 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Закону України "Про податок на додану вартість".

Ухвалою суду від 04.07.2011 року по справі призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою від 22.09.2012 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 15.10.2012 року замінено відповідача у справі на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Ухвалою від 15.10.2012 року замінено позивача у справі на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Кримхліб».

У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

За період з 06.04.2011 р. по 07.04.2011 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим) була проведена позапланова невиїзна перевірка ВАТ «Кримхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567) за період з 01.10.2009 р. по 31.01.2010 р.

За результатами перевірки був складений Акт від 07.04.2011 р. №128/40-01/00381580.

На підставі висновків акту 05.05.2011 р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення №0000394001 про донарахування грошових зобов'язань у сумі 19 045,25 грн., у т.ч. 10 883,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 8 162,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Донарахування ПДВ у розмірі 10 883,00 грн. здійснено СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим за фактом порушення ВАТ «Кримхліб» п.п.7.2.3, п.7.2., п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту з ПДВ у сумі 10 883,20 грн. за жовтень - грудень 2010 р. по операціях придбання ремонтних робіт вартістю 65 299,20 грн., у т. ч. ПДВ 10 883,20 грн., у ТОВ «Бренд Строй».

Не погодившись з зазначеним висновком ВАТ «Кримхліб» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000394001 від 05.05.2011 року.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №0000394001 від 05.05.2011 року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На час проведення перевірки позивача, прийняття податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено , що поставка товарів - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважаласья дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було вказано , що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Судом встановлено, що СДПІ ВППП в м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки вказує, що ВАТ «Кримхліб» завищено податковий кредит за жовтень - грудень 2010 р. на 10 883,00 грн. внаслідок порушення п.п.7.2.3, п.7.2., п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7И!5 п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту по операціях придбання ремонтних робіт у постачальника ТОВ «Бренд Строй».

Сумнівність операцій ВАТ «Кримхліб» з ТОВ «Бренд Строй», за даними відповідача, пов'язана з відсутністю у контрагентів ТОВ «Бренд Строй» трудових ресурсів, основних фондів та інших виробничих потужностей, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

З зазначеними висновками відповідача суд не може погодитись з огляду на наступне.

Судом встановлено, 18.10.2010 р. між ВАТ «Кримхліб» (Замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (Підрядник) було укладено договір підряду №606, предметом якого є ремонтні роботи печі ФТЛ-2 та технологічного обладнання (п.1.1., п.1.2. Договору).

Відповідно до вищезазначеного договору за період жовтень - грудень 2010 р. ТОВ «Бренд Строй» виконало на користь ВАТ «Кримхліб» ремонтні роботи печі ФТЛ-2 Євпаторійського хлібокомбінату №1 вартістю 65 299,20 грн., у т. ч. 10 883,20 грн. ПДВ, що підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами: актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (додаток №1).

Євпаторійський хлібокомбінат є структурним підрозділом ВАТ «Кримхліб», який було створено з метою розширення діяльності ВАТ «Кримхліб» для отримання додаткового прибутку (п.3.1. Положення про Євпаторійський Хлібокомбінат -структурний підрозділ ПАТ «Кримхліб», затвердженого Наказом №3/2 від 22.04.2011 р.).

У бухгалтерському обліку ВАТ «Кримхліб» господарські операції з придбання ремонтних робіт в повному обсязі в сумі 65 299,20 грн. відображені в регістрах бухгалтерського обліку за жовтень - грудень 2010 р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом рахунків:

№15 «Капітальні інвестиції» в сумі 54 416,00 грн.;

№64 «Розрахунки за податками й платежами» в сумі 10 883,20 грн.

На підставі вказаного договору за період жовтень - грудень 2010 р. ВАТ «Кримхліб» перерахувало ТОВ «Бренд Строй» грошові кошти за ремонтні роботи у розмірі 65 299,20 грн., у т. ч. 10 883,20 грн. ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Господарська операція з перерахування грошових коштів в сумі 65 299,20 грн. на користь ТОВ «Бренд Строй» відображена в регістрах бухгалтерського обліку ВАТ «Кримхліб» за дебетом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з кредитом рахунку №31 «Рахунки в банках» за період жовтень - грудень 2010р.

За датою зарахування коштів від покупця/датою оформлення актів виконаних робіт на суму 65 299,20 грн. з ПДВ у постачальника (ТОВ «Бренд Строй») відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 10 883,20 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 10 883,20 грн. постачальник (ТОВ «Бренд Строй») відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону №168 та п.17 Наказу №165 склав податкові накладні на суму ПДВ 10 883,20 грн.

Зазначені податкові накладні на суму ПДВ 10 883,20 грн. були складені ТОВ «Бренд Строй» у межах одного податкового періоду (календарного місяця) - періоду виникнення податкових зобов'язань.

Постачальник ТОВ «Бренд Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567) мав право на складання податкових накладних за період жовтень - грудень 2010 р. відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону №168, так як за даними офіційного веб-сайту ДПС України дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бренд Строй» - 11.04.2012р., тобто на момент складання податкових накладних останній був зареєстрованим платником ПДВ.

Податкові накладні на суму ПДВ 10 883,20 грн. містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7. Закону №168.

За період жовтень - грудень 2010 р. продавець (ТОВ «Бренд Строй») відповідно до п.п.7.2.6. п. 7.2. ст.7. Закону №168 надав покупцю (ВАТ «Кримхліб») податкові накладні на суму ПДВ 10 883,20 грн., а покупець (ВАТ «Кримхліб») отримав та відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2. ст.7. Закону №168 відобразив їх у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстру ПН (додаток №2).

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7. Закону №168 за період жовтень - грудень 2010 р. у покупця - ВАТ «Кримхліб» за датою отримання від постачальника - ТОВ «Бренд Строй» податкових накладних, що засвідчують факт отримання результатів робіт/датою оплати, виникло право на податковий кредит у сумі 10 883,20 грн.

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Бренд Строй» за жовтень - грудень 2010 р., відповідно п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7. Закону №168 ВАТ «Кримхліб» нарахувало податковий кредит у сумі 10 883,20 грн. та відобразило його у податкових деклараціях за жовтень - грудень 2010 р.

Витрати на придбання ремонтних робіт у сумі 65 299,20 грн., у складі яких був сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 10 883,20 грн., пов'язані з господарською діяльністю ВАТ «Кримхліб» і тому відповідають вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону №168.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що податковий кредит у сумі 10883,20 грн., який нарахований (сплачений) ВАТ «Кримхліб» у складі витрат на придбання ремонтних робіт, у повному обсязі відповідає вимогам норм Закону №168 та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку, що зокрема, підтверджується висновком судової експертизи №129/11 від 18.09.2012 року.

Здійснення господарських операцій між ВАТ «Кримхліб» та ТОВ «Бренд Строй» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку ВАТ «Кримхліб», а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт та платіжними дорученнями.

Крім того, результати вказаних ремонтних робіт були використані у господарській діяльності ВАТ «Кримхліб», що також підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

Відсутність у контрагентів ТОВ «Бренд Строй» достатніх трудових ресурсів, основних фондів та інших виробничих потужностей, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ТОВ «Бренд Строй» господарські операції з виконання ремонтних робіт ВАТ «Кримхліб».

Більш того, у ВАТ «Кримхліб» відсутній обов'язок та право перевіряти наявність трудових ресурсів, основних фондів та інших виробничих потужностей у постачальників ТОВ «Бренд Строй», а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ВАТ «Кримхліб» від наявності вказаних параметрів у ТОВ «Бренд Строй» та його постачальників.

Отже, суд приходить до висновку, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим за актом перевірки від 07.04.2011 р. №128/40-01/00381580 про завищення податкового кредиту у 2010 році в сумі 10 883,00 грн. первинними документами ВАТ «Кримхліб» не підтверджуються у повному обсязі.

Крім того, первинними документами ВАТ «Кримхліб» у повному обсязі підтверджується фактичне виконання обов'язків за договором підряду №606 від 18.10.2010 р., укладеного з ТОВ «Бренд Строй».

Також, оплата за договором підряду №606 від 18.10.2010 р. була здійснена ВАТ «Кримхліб» на користь ТОВ «Бренд Строй» у повному обсязі у сумі 65 299,20 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями ВАТ «Кримхліб».

Щодо використання у господарській діяльності ВАТ «Кримхліб» робіт, товарів та послуг, отриманих від ТОВ «Бренд Строй» за наслідками виконання договору підряду №606 від 18.10.2010 року суд зазначає наступне.

ВАТ «Кримхліб» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 19.05.1998 р. відповідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №458497.

Відповідно до положень статуту ВАТ «Кримхліб» метою діяльності є здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку (п.3.1. Статуту).

Предметом діяльності ВАТ «Кримхліб» відповідно до п.3.2. Статуту є:

- Виробництво хліба, хлібобулочних, сухарно-бараночних, макаронних та кондитерських виробів;

- Оптова та роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними, сухарно-бараночними, макаронними та кондитерськими виробами;

- Інше.

Основним видом діяльності ВАТ «Кримхліб» відповідно Довідки з ЄДРПОУ №462805 від 30.05.2011 р. є виробництво хліба та хлібобулочних виробів (код за КВЕД 15.81.0).

Відповідно до договору №606 за період жовтень - грудень 2010 р. ТОВ «Бренд Строй» виконало на користь ВАТ «Кримхліб» ремонтні роботи печі ФТЛ-2 Євпаторійського хлібокомбінату №1 вартістю 65 299,20 грн., у т. ч. ПДВ 10 883,20 грн., що підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами: актами приймання виконаних будівельних робіт.

Судом встановлено, Євпаторійський хлібокомбінат є структурним підрозділом ВАТ «Кримхліб», який було створено з метою розширення діяльності ВАТ «Кримхліб» для отримання додаткового прибутку (п.3.1. Положення про Євпаторійський Хлібокомбінат - структурний підрозділ ПАТ «Кримхліб», затвердженого Наказом №3/2 від 22.04.2011 р.).

Піч ФТЛ-2 знаходиться на балансі ВАТ «Кримхліб» відповідно до інвентарної картки основних засобів №566, що заведена в ЗО серпня 1987 р.

Відповідно даних інструкції з монтажу та експлуатації піч ФТЛ-2 призначена для випічки широкого асортименту-хлібобулочних виробів: хліба формового і подового, а також усіх видів булочних, борошнисто-кондитерських і бараночних виробів.

Так, піч ФТЛ-2 відповідає поняттю основного фонду, що викладене у п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону №334, а саме:

1. Має первісну вартість більше 1 000,00 грн. (205 458,67>1 000,00);

2. Використовується в господарській діяльності ВАТ «Кримхліб» (випічка хлібобулочних виробів в рамках основних видів економічної діяльності);

3. Має строк корисного використання більше 365 днів (гарантійний строк експлуатації 24 місяці відповідно до Інструкції з монтажу та експлуатації).

Згідно з даними відомостей розрахунку амортизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку ВАТ «Кримхліб» на витрати з придбання (поліпшення) печі ФТЛ-2 у 2010 р. нараховувались амортизаційні відрахування із застосуванням прямолінійного методу.

Суд встановив, що за 2010р. ВАТ «Кримхліб» отримало від діяльності свого структурного підрозділу - Євпаторійського хлібокомбінату чистий дохід від реалізації готової продукції в сумі 35874578,74 грн., що відображено в регістрах бухгалтерського обліку за дебетом субрахунку №701 «Дохід від реалізації готової продукції» в кореспонденції з кредитом рахунку №79 «Фінансові результати».

Виходячи з цього, піч ФТЛ-2 є основним фондом та була придбана (виготовлена) ВАТ «Кримхліб» з метою використання у власній господарській діяльності ВАТ «Кримхліб».

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що використання у господарській діяльності ВАТ «Кримхліб» ремонтних робіт печі ФТЛ-2, отриманих від ТОВ «Бренд Строй» за договором підряду №606 від 18.10.2010 р., підтверджується документами бухгалтерського обліку ВАТ «Кримхліб» у повному обсязі, що зокрема підтверджується й висновком судової експертизи №129/11 від 18.09.2012 року.

Отже, податкові накладні оформлені відповідно до вимог діючого законодавства є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими і підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ , яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Суд також зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" та інші не ставлять право платника податку на податковий кредит залежно від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Оскільки ВАТ «Кримхліб» отримав від контрагента всі первинні документи по поставці товару, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.

Таким чином, ВАТ «Кримхліб» обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість у розмірі 10883 грн. у перевіряємий період, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

ВАТ «Кримхліб» має первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які надавалися ревізорам для перевірки.

Також, відповідачем не враховано, що до набрання чинності Податкового кодексу України, згідно з абз.1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначало облікову політику підприємства; обирало форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляло систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначало права працівників на підписання бухгалтерських документів, і діючі раніше норми Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні "," Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ", не передбачає прав податкового органу з перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку, оскільки володіли лише правом контролю за справлянням податкових зобов'язань.

Оскільки закон зворотної сили не має, і в період, який охоплювався перевіркою, платник податків самостійно визначав облікову політику і вів бухгалтерський облік з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до висновку експерта №129/11 від 18.09.2012 року висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі, за актом перевірки від 07.04.2010 року №128/40-01/00381580 про завищення податкового кредиту у 2010 році на суму 10883 грн. у період, що перевірявся, як порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», первинними бухгалтерськими документами та податкового обліку ВАТ «Кримхліб» не підтверджені у повному обсязі. Первинними документами ВАТ «Кримхліб» у повному обсязі підтверджується фактичне виконання обов'язків за договором підряду №606 від 18.10.2010 р., укладеного з ТОВ «Бренд Строй». Оплата за договором підряду №606 від 18.10.2010 р. була здійснена ВАТ «Кримхліб» на користь ТОВ «Бренд Строй» у повному обсязі у сумі 65 299,20 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями ВАТ «Кримхліб». Використання у господарській діяльності ВАТ «Кримхліб» ремонтних робіт печі ФТЛ-2, отриманих від ТОВ «Бренд Строй» за договором підряду №606 від 18.10.2010 р., підтверджується документами бухгалтерського обліку ВАТ «Кримхліб» у повному обсязі.

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

Таким чином, з матеріалів справи та висновку експерта № 129/11 від 18.09.2012 року вбачається, що висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, за актом перевірки від 07.04.2010 року №128/40-01/00381580 про завищення податкового кредиту у 2010 році на суму 10883 грн. у період, що перевірявся, як порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», первинними бухгалтерськими документами та податкового обліку ВАТ «Кримхліб» не підтверджені та не знайшли свого підтвердження у суді.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням належного підтвердження позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим стосовно завищення підприємством суми податкового кредиту з ПДВ у період в розмірі 10883 грн. є непідтвердженими, оскільки право на його включення підтвердження відповідними податковими накладними, тому є протиправним нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10883 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8162,25 грн., а прийняте відповідне повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим №0000394001 від 05.05.2011 року не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 10830 від 06.07.2012 року за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-5516/11/6/0170 позивачем сплачено 5000 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 5000 грн., що підтверджено документально.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.10.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 19.10.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000394001 від 05.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України 5003,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства «Кримхліб».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.