Ухвала суду № 26525636, 04.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7700/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство Укрпродконтракт" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання частково протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 р. адміністративний позов задоволено: визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 16 травня 2012 року № 0001052220/4124, винесене щодо ПАТ «КАП «Укрпродконтракт»в частині основного платежу на суму 158173,00 грн. та в частині застосування фінансової санкції на суму 21323,5 грн.; визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 16 травня 2012 року № 0001062220/4125, винесене щодо ПАТ «КАП «Укрпродконтракт»в частині основного платежу на суму 111086,00 грн. та в частині застосування штрафних санкцій на суму 27771,5 грн.; визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС від 16 травня 2012 року № 0001082220/4127 винесене щодо ПАТ «КАП «Укрпродконтракт» в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 221783,66 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства позивача за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 25 квітня 2012 року № 1514/22-20/05415608.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», донараховано податку на прибуток у розмірі 178177,00 грн., у тому числі І квартал 2010 року - в сумі 65510,00 грн., ІІ квартал 2010 року - в сумі 1445,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - в сумі 18329,00 грн., І квартал 2011 року - в сумі 92883,00 грн. та на підставі пункту137.1 статті 137 Податкового кодексу України зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011року в сумі 255031,00 грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, тобто підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 175253 грн., у тому числі по періодам: у червні 2009 року - 68 грн., липні 2009 року -840,00 грн., серпні 2009 року - 840,00 грн., вересні 2009 року - 69106,40 грн., листопаді 2009 року - 2280,00 грн., грудні 2009 року - 35338,08 грн., березні 2010 року - 2410,53 грн., липні 2010 року -1819,63 грн., вересні 2010 року - 32613,00 грн., жовтні 2010 року -27136,67 грн., червні 2011 року -1280,00 грн., липні 2011 року -1520,00 грн., що підлягає до сплати в бюджет (з урахуванням залишку від'ємного значення) у серпні 2009 року - 1748,00 грн., вересні 2009 року -68640,00 грн., листопаді 2009 року - 2746,00 грн., грудні 2009 року -35338,00, березні 2010 року - 2411,00 грн., липні 2010 року - 1820,00 грн., вересні 2010 року -32613,00 грн., жовтні 2010 року - 27137,00 грн., червні 2011 року -12189,00 грн., липні 2011року - 1520,00 грн.; п. 246.4 ст. 246, п. 249.6 ст. 249 Податкового Кодексу України та встановлено заниження суми податкового зобов'язання по екологічному податку в І-ІV кварталах 2011 року на загальну суму 573,54 грн.; п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень за кожне таке порушення.

На підставі наведеного відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 16 травня 2012 року № 0001052220/4124, яким за порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток підприємств»на суму 199501,50 грн. (за основним платежем -17877,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -21324,50 грн.); від 16 травня 2012 року № 0001062220/4125, яким за порушення вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість»на суму 218747,25 грн. (за основним платежем -175253,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -43494,25 грн.); від 16 травня 2012 року № 0001082220/4127, яким за порушення вимог підпункту 137.1 статті 137, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року у розмірі 246123,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що викладені в Акті перевірки висновки відповідача є неповними та такими, що не ґрунтуються на аналізі всіх фактичних обставин спірних правовідносин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0001052220/4124 в частині основного платежу на суму 158173,00 грн. та в частині застосування фінансової санкції на суму 21323,5 грн., від 16 травня №0001062220/4125 в частині основного платежу на суму 111086,00 грн. та в частині застосування штрафних санкцій на суму 27771,5 грн., від 16 травня 2012 року №0001082220/4127 у частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 221783,66 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується повністю з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Щодо виключення зі складу податкового кредиту в розмірі 62500 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 15625,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з доводів апелянта, основною підставою виключення зі складу податкового кредиту є те, що позивачем в процесі податкової перевірки не надано доказів отримання податкових накладних від TOB «Рембудшлях»із запізненням (конвертів), що не передбачено жодним нормативним актом України.

Так, ст. 15 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено строки давності, які позивачем не були порушені - вони становлять 1095 днів і протягом цього періоду дають право позивачеві зараховувати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за умови наявності податкових накладних, що підтверджують такі суми податку.

У випадку з отриманими податковими накладними від TOB «Рембудшлях»максимальний термін давності податкової накладної становить 613 днів. Тож податкові накладні від TOB «Рембудшлях»були надані без порушення строків давності.

Позивач дійсно не скористався правом, викладеним в пп.7.2.6 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо включення до податкової декларації відповідного періоду вищевказаних податкових накладних разом із скаргою на постачальника, але це є його правом, а не прямим обов'язком.

Посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної перевірки TOB «Рембудшлях»у зв'язку з тим, що за рішенням власників було прийнято рішення про його ліквідацію не може бути аргументом, оскільки як на момент перевірки так і на даний момент TOB «Рембудшлях»не було ліквідовано, перебуває лише в стані припинення підприємницької діяльності за даними ЄДРПОУ.

Колегія суддів вважає, що відповідачем було безпідставно виключено із складу податкового кредиту суму в розмірі 62500 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція 15625,00 грн., про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Що стосується заниження валових доходів в сумі 238522,2 грн. в 2011 році при реалізації автомобілів фізичним особам, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів не погоджується із висновком відповідача про те, що останній не зобов'язаний коригувати витрати позивача та дана функція покладена на аудиторські компанії - цей аргумент жодним чином не підтверджений відповідачем.

Крім того, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що органи податкової служби мають право «під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби»(п. 20.1.8. Статті 20 Податкового кодексу України) та «залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів»(п. 20.1.26 Статті 20 Податкового кодексу України). У свою чергу, платник податків має право «вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків»(п. 17.1.8. Статті 17 податкового кодексу України).

Так, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток позивачем були порушені норми законодавства: вказано не донарахований дохід у загальній сумі 238522,2 грн., але відповідачем проігноровано витрати позивача у вигляді собівартості реалізованих автомобілів на загальну суму 230 692,46 грн. (бухгалтерська довідка про собівартість реалізованого товару та накладні на автомобілі знаходяться у матеріалах справи). Тож, враховуючи положення пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України: «об'єктом оподаткування для цього розділу є прибуток з джерелами його походження на Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно статей 135-138 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно статей 138-143 Кодексу, з врахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу», з урахуванням собівартості позивач не донарахував прибутку в 2-4 кв. 2011 р. на суму 16 739,12 грн.

Таким чином, з урахуванням собівартості реалізованого товару позивач не донарахував прибутку в 2-4 кв. 2011 р. за даною операцією лише на суму 16739,12 грн., а не 238522,78 грн., як помилково визначено відповідачем; різниця становить 221783,66 грн. - на цю суму повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 16.05.2012р. №0001082220/4127 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у 4 кв. 2011р. є протиправним та підлягає скасуванню, про що було правомірно прийняте відповідне рішення Окружним адміністративним судом м. Києва.

Твердження апелянта щодо неправомірного включення до складу валових витрат, витрат на юридичні послуги в розмірі 291516,66 грн., в т.ч. в 4 кв. 2009р. на суму 155833,33 грн., в 4 кв. 2010р. на суму 135683. 33 грн., колегія суддів також спростовує, погоджуючись з мотивами, які зазначені в оскаржуваному рішенні.

Щодо розрахунку штрафних санкцій з податку на прибуток за 2010 рік.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки відповідачем не враховано те, що протягом усього 2010 року, починаючи з 1-го кварталу, ПАТ «КАТП «Укрпродконтракт»мало від'ємне значення об'єкту оподаткування. Протягом 2010 року позивач не показував в поточних деклараціях від'ємне значення об'єкту оподаткування, а по закінченню 2010 року ним було здано уточнюючу декларацію за 2010 рік (за всі податкові періоди 2010 року одночасно) за №123786 від 05.05.2011 року.

Матеріалами справи підтверджується, що об'єкт оподаткування за 1 квартал 2010 року від'ємний - 794081 грн., об'єкт оподаткування за півріччя 2010 року від'ємний -875536 грн., об'єкт оподаткування за 3 квартали 2010 року від'ємний - 872871 грн., об'єкт оподаткування за 2010 рік

Крім того, згідно п.11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.) для цілей цього Закону використовуються наступні податкові періоди: календарні квартали, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких податковий період починається з 01 липня поточного (бюджетного) року.

Таким чином, за результатами діяльності за 2010 рік (податковий період з 01.01.2010р. По 31.12.2010 р.) позивач має від'ємний результат в сумі 1924768 грн., отже в цілому нарахування зобов'язання зі сплати податку на прибуток та штрафних санкцій на нього за 2010 рік неправомірними.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем за результатами перевірки безпідставно визначені податкові зобов'язання та донарахований податок на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 158173,00 грн. та в частині застосування фінансової санкції (штрафу) на суму 21323,5 грн., що також вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 09.10.2012.