Постанова № 26524940, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6989/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним рішення відповідача,-

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, у якому просило визнати протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача від 17 серпня 2011 року № 0007472302.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «податку на додану вартість»з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у загальному розмірі 1307997,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»-задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року -скасувати.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що 12.04.2012 р. позивач отримав від відповідача листа № 8125/10/11-010 та копію акту від 03.08.2011 р. № 990/23-2/35141676 про результати документальної позапланової перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Грандторг»за лютий 2011 року (далі - Акт).

Позивач звернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби із листом № 408 від 18.04.2012 р, в якому просив надати податкове повідомлення-рішення, складене Відповідачем на підставі Акту.

07.05.2012 р. ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»отримало від відповідача листа від 24.04.2012 р. № 9364/10/11-010 та копію податкового повідомлення-рішення від 17.08.2011 р. № 0007472302.

Ознайомившись зі змістом Акту та Податкового повідомлення-рішення, позивач вважає, що вони не відповідають чинному законодавству України, складені при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи.

Так, відповідачем 03 серпня 2011 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 990/23-2/35141676 від 03 серпня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Трандторг" за лютий 2011 року, згідно з висновками якого, перевіркою встановлено заниження позивачем ПДВ за лютий 2011 року у загальному розмірі 1307996,00 грн., чим порушено вимоги ст. 185, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. З Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165.

На підставі акту перевірки, 17 серпня 2011 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 1307996,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовує свої позовні вимоги.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

Понад 1 мільйон гривень -з 1 січня 2011року;

Понад 500 тисяч гривень -з 1 квітня 2011 року;

Понад 100 тисяч гривень -з 1 липня 2011 року;

Понад 10 тисяч гривень -з 1 січня 2012 року.

Згідно абз. 3 ст. 11 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України до платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, в даному випадку відсутність факту реєстрації податкових накладних за лютий 2011 року в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на податковий кредит.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження», в період що перевірявся відповідачем (лютий 2011 року) не отримував від ТОВ «Грандторг»податкових накладних на суму понад 1 мільйон гривень, а тому обов'язку щодо реєстрації таких накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та перевірки факту такої реєстрації у ТОВ «Грандторг»та у позивача не виникало.

Із податкового кредиту позивача, сума якого є предметом даного спору і який складається із податкових накладних за лютий 2011 року, отриманих від ТОВ «Грандторг», найбільшою є сума 598 560, 00 грн., зазначена у податковій накладній від 07.02.2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправомірно зробив висновок, що податкові накладні за лютий 2011 року, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, не відповідають нормам чинного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вважає необґрунтованим сформовану позивачем суму податкового кредиту, посилаючись на акт від 17.05.2011 року № 01245/2301/37181024, складений ДПІ у м. Черкаси щодо ТОВ «Грандторг».

ДПІ у м. Черкаси встановлено, що засновник, директор ТОВ «Грандторг»- Бондаренко Г.М., відношення до діяльності даного підприємства не має, перебуває в розшуку, місцезнаходження не встановлено, відповіді на листи з проханням надати підтверджуючі документи, які надіслано підприємству рекомендованими листами з повідомленням про вручення не отримано, оскільки вони повернулися до ДПІ у м. Черкаси, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Зазначену інформацію відповідач вважає достатньою для того, щоб зробити висновки про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, та необґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Грандторг».

На думку колегії суддів, самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»та ТОВ «Грандторг».

Відсутність директора підприємства і неможливість встановлення місця його перебування, самі по собі, не можуть бути підставами для визнання фіктивними усіх правочинів такого підприємства і, більше того, виключення зі складу податкового кредиту контрагентів сум ПДВ, сплачених такому підприємству.

Висновки відповідача, щодо фіктивності усіх договорів укладених ТОВ «Грандтор㻴рунтуються лише на припущеннях інспектора ДПІ у м. Черкаси та не підкріплені жодними документами, матеріалами, рішеннями суду чи іншими належними доказами.

В свою чергу позивачем, вчасно і у повному обсязі були надані документи за запитами відповідача, які підтверджували повноту та правильність складання первинних документів у взаємовідносинах з ТОВ «Грандторг». Документи, які підтверджують правомірність операцій з ТОВ «Грандторг», видаткові та податкові накладні долучені до матеріалів справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано не належну оцінку дослідженим доказам та прийнято не законне та не обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»-задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2012 року -скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромвпровадження»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2012 року -скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.