Ухвала суду № 26524151, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7117/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»заявлені позовні вимоги до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 березня 2012 року №0000181501, №0000191501. свої вимоги позивач мотивував тим, що він повністю сплатив суми рентної плати за нафту за звітні періоди серпень-листопад 2011 року, що підтверджується платіжними дорученням від 30.11.2011р. № 251, від 28.12.2011р. № 3568 та від 29.12.2011р. № 3712 і № 3726. Крім того, Позивач наголошує на тому, що в Акті перевірки зазначаються порушення сплати рентної плати за нафту, що видобувається в Україні за серпень і вересень 2011 року, які не входять в період перевірки встановлений у Акті, а саме - період з 01.10.2011р. по 14.01.2012р. Таким чином, перевірка була проведена Відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а штрафні санкції застосовані за період, який виходить за межі періоду, що перевірявся.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 р. відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу апелянта - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, Полтавською МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»(код ЄДРПОУ 30019775) з питань своєчасності сплати нею самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за нафту по Зачепилівському родовищу протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 розділу II Податкового кодексу України за період з 01.10.2011р. по 14.01.2012р., за результатами якої складено Акт від 20.02.2012р. № 10/15-30019775 (далі - Акт перевірки), примірник якого був отриманий Позивачем 24 лютого 2012 року. В Акті перевірки зафіксовано, що ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»до Новосанжарського відділення Полтавської МДПІ були поданні податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ і газовий коннсат, що видобуваються в Україні, по яких несвоєчасно сплачені грошові зобов'язання по строку сплати з 01.10.2011р. по 14.01.2012р.

На підставі вищезазначеного перевіряючим встановлено, що в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»були несвоєчасно сплачені самостійно визначені грошові зобов'язання по рентній платі за нафту по Зачепилівському родовищу. Всього сума погашеної заборгованості із затримкою до 30 календарних днів становить 3 066 309, 05 грн., а сума погашеної заборгованості із затримкою більше ЗО календарних днів -3 434 867, 88 грн. Так, 05 березня 2012 року Полтавська МДПІ прийняла на підставі вказаного Акта перевірки спірні податкові повідомлення-рішення:

Як встановлено судом під час розгляду справи, 29 квітня 2011 року ДПА у Полтавській області прийняла Рішення № 40 про розстрочення грошових зобов'язань, згідно з яким ДК «Укргаз-видобування»НАК «Нафтогаз»надано розстрочення сплати грошових з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в розмірі 2 405 513, 54 грн. (основний платіж) з 30.04.2011р. по 26.12.2011р. із наступними строками сплати: 25 травня 2011 року - 300 690, 54 грн.; 24 червня 2011 року, 25 липня 2011 року, 25 серпня 2011 року, 26 вересня 2011 року, 25 жовтня 2011 року, 25 листопада 2011 року та 26 грудня 2011 року - по 300 689, 00 грн.

30 квітня 2011 року між Новосанжарським відділенням Полтавської МДГП та ДК «Укргаз-видобування»НАК «Нафтогаз»був укладений Договір про розстрочення грошових зобов'язань за № 8 відповідно до згадуваного вище рішення ДПА у Полтавській області від 29 квітня 2011 року № 40. Зокрема, згідно зазначеного Договору орган державної податкової служби надав Позивачу розстрочення сплати грошових зобов'язань з врахуванням переплати в розмірі 9 838, 71 грн., на загальну суму 2 395 674, 83 грн. під проценти строком з 30.04.2011р. по 26.12.2011р.

12 жовтня 2011 року ДПА у Полтавській області прийняла Рішення № 40/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань, яким на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст. 100 Податкового кодексу України вирішено скасувати з 12 жовтня 2011 року Рішення від 29 квітня 2011 року № 40 про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргаз-видобування»НАК «Нафтогаз»у зв'язку з тим, що платник податків накопичує податковий борг, після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання. Як наслідок суми грошових зобов'язань з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні за звітні періоди серпень-вересень були погашені Позивачем з порушенням їх граничного строку сплати - 29 грудня 2011 року згідно платіжних доручень від 29.12.2011р. за № 3712 та № 3726.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на граничну дату сплати податкових зобов'язань, у позивача рахувався борг, що виник раніше (минулих періодів) у розмірі суми, яка за кожним випадком визнана Відповідачем як недоплата по поточним зобов'язанням, статус якої як податкового боргу зумовлювався самостійним, декларуванням позивачем податкових зобов'язань з рентної плати за попередні періоди та несплатою цих податкових зобов'язань у повному обсязі у встановлений строк, внаслідок чого не в повній мірі сплачені податкові зобов'язання за минулі періоди набували статусу податкового боргу станом на наступний день після закінчення граничного строку їх сплати.

В даному випадку податковий борг, що виник раніше, був погашений Полтавською МДШ саме за рахунок частини поточних платежів позивача із сплати поточних податкових зобов'язань рентної плати за нафту за жовтень-листопад 2011 року (платіжні доручення позивача від 30.11.2011р. №251, від 28.12.2011р. №3568).

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 цього Кодексу також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Також, відповідно до п. 260.1 ст. 260 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п. 260.3 ст. 260 ПК України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

В силу норм п. 261.1 ст. 126 ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Також колегія звертає увагу, що згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до ЗО календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зважаючи, що граничним терміном для сплати самостійно узгоджених у вказаних розрахунках податкових зобов'язань з рентної плати були відповідно ЗО вересня, 31 жовтня, 30 листопада та 31 грудня 2011 року, суд дійшов обгрунтованого висновку про обґрунтованість висновку Акта перевірки про прострочення позивачем сплати одних сум самостійно узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за нафту менше ніж на тридцять календарних днів, а інших сум самостійно узгоджених податкових зобов'язань - більше ніж на 30 календарних днів.

Також, органи державної податкової служби мають право надавати, зокрема, розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законом (пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Згідно з п. 32.1 і 32.2 ст. 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки.

Пунктом 100.1 ст. 100 ПК України також визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Окремі питання розстрочення сум грошових зобов'язань визначені у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом ДПА України № 1036 від 24.12.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України ЗО грудня 2010 року за № 1431/18726, який прийнятий на виконання п. 100.13 ст. 100 ПК України (далі -Порядок № 1036).

Пунктом 2.1 Порядку № 1036 передбачено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком.

Пунктом 1.9 вказаного Порядку передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.9 Порядку № 1036 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно з п. 4.5 зазначеного Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

При цьому у п. 4.6 Порядку № 1036 встановлено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Крім того, з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення) (п. 4.7 Порядку № 1036).

Згідно з п. 4.9 Порядку № 1036 рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 886 973, 58 грн. (20 % х 4 434 867, 90 грн.) і в сумі 306 630, 91 грн. (10 % х 3 066 309, 50 грн.) спірними податковими повідомленнями-рішеннями на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 89 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за нафту в розмірі 4 434 867, 90 грн., та відповідно на 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за нафту в розмірі 3 066 309, 50 грн., є правомірним. А висновок Полтавської МДПІ Полтавської області про прострочення позивачем сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, за серпень-вересень 2011 року та Договором розстрочення про розстрочення грошових зобов'язань за № 8 більше ніж на ЗО календарних днів, та за жовтень 2011 року - менше ніж на 30 календарних днів, - обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.