Ухвала суду № 26523811, 23.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/263/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"23" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" травня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс " до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податковго повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011р. №0000012342, від 05.01.2011р. №0000022342.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у м.Рівне подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівне з 15.12.2010р. по 21.12.2010р. проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Галспецбуд плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., за наслідками якої було складено акт від 24.12.2010р. №2127/23-100/35567529 (а.а.с.7-13).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткунання прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (редакція Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3719,00грн. у т.ч. за IV квартал 2008р. на суму 3719,00грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 2975,00грн. у т.ч. за грудень 2008р. - 2975,00грн.

На вказаний акт перевірки позивачем до ДПІ у м.Рівне було подано заперечення (а.а.с.14-15).

На підставі акта перевірки від 24.12.2010р. №2127/23-100/35567529 ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011р. №0000012342, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 4648,75грн., у т.ч.: 3719,00грн. - за основним платежем, 929,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011р. №0000022342, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3718,75грн., у т.ч.: 2975,00грн. - за основним платежем, 743,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.16-17).

З акта перевірки вбачається, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження ним податку на прибуток на суму 3719,00грн. і податку на додану вартість на суму 2975,00грн., пов'язані з нікчемністю правочину, вчиненого ТзОВ "Галспецбуд плюс" з ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП", яка, у свою чергу, обґрунтовується податковим органом даними досудового слідства у кримінальній справі, порушеній щодо посадових осіб контрагента позивача та за фактом фіктивного підприємництва.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгруновано не погодився з такими висновками податкового органу, вказавши на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності ТзОВ "Галспецбуд плюс" є будівництво будівель, інших споруд, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №001738 та ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ №359597 від 10.12.2007р. (а.а.с.6, 72-74).

9 жовтня 2008 року між замовником ТзОВ "Виробничий вектор", генеральним підрядником ТзОВ "Київпроменергобуд", інженером ТзОВ "Архітектурне бюро індивідуальних рішень" та підрядником ТзОВ "Галспецбуд плюс" було укладено договір №ВГ-СП-032, предметом якого є будівництво жилого комплексу "Времена Года"за адресою: м.Київ, вул. Механізаторів, 2 (далі -об'єкт). За умовами договору підряднику ТзОВ "Галспецбуд плюс" доручено виконати весь комплекс робіт, пов'язаних з будівництвом об'єкта в порядку і строки, передбачені даним договором (а.а.с.62-71).

Для виконання окремих робіт за вказаним договором ТзОВ "Галспецбуд плюс" було залучено субпідрядника ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП".

Так, 21 листопада 2008 року між замовником ТзОВ "Галспецбуд плюс" та субпідрядником ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" було укладено договір підряду №03/11 на виконання комплексу робіт з утеплення та оздоблення стін фасадів житлового будинку об'єкта "Будівництво житлового комплексу по вул.Механізаторів, 2 в Солом'янському районі м.Києва (ЖК "Времена года") (а.а.с.44-45).

Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року форми №КБ-3 ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" для ТзОВ "Галспецбуд плюс" були виконані роботи на суму 17850,00грн., у т.ч. ПДВ 2975,00грн. (а.а.с.52-56). За вказаною господарською операцією ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" було виписано податкову накладну від 12.12.2008р. №2998 на суму 17850,00грн., у т.ч. ПДВ 2975,00грн. (а.с.18). Розрахунки з підрядником ТзОВ "Галспецбуд плюс" здійснені у повному обсязі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок першого, що підтверджується банківською випискою від 12.12.2008р. (а.а.с.46-47). Суми витрат на підставі вищевказаних акта, довідки та податкової накладної включено позивачем до складу валових витрат за IV кв. 2008р., а суми податку на додану вартість -до податкового кредиту за грудень 2008 року.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Стаття 11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, валові витрати та податковий кредит, сформовані ТзОВ "Галспецбуд плюс" по господарським операціям з ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП", підтверджуються актом приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, податковою накладною, банківською випискою. Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами, у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що судпершої інстанції прийшов до вірного висновку, що господарські операції ТзОВ "Галспецбуд плюс" з ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" мали реальний характер, а валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача, підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку і підстав для їх неврахування, при проведенні перевірки, у податкового органу не було.

Крім того, підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №165), встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Пунктом 2 Порядку №165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки від 24.12.2010р. №2127/23-100/35567529, посадовими особами податкового органу не встановлено фактів скасування реєстрації платниками податку на додану вартість контрагента позивача на момент вчинення правочинів. Ці обставини не доведені представником відповідача й у судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (далі -Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На момент вчинення правочинів контрагент позивача ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також був зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав ліцензію на господарську діяльність із створення об'єктів архітектури, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи (а.а.с.36, 38, 40-41, 42).

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

За змістом акта перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, господарські операції ТзОВ "Галспецбуд плюс" з ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" оформлені документами, яких, на думку податкового органу, недостатньо, з огляду на неспроможність контрагента позивача здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку останнього. Така неспроможність, на переконання податкового органу, доводиться фактом відсутності технічного та управлінського персоналу ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП". Крім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Так само не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагента, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, норм Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

За таких обставин, ТзОВ "Галспецбуд плюс" не може нести відповідальність ні за несплату податків, неподання звітності його контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, вказаних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

В акті перевірки, як доказ фіктивності господарських операцій ТзОВ "Галспецбуд плюс" з ТзОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП", ревізори ДПІ у м.Рівне посилаються на пояснення фізичних осіб, отриманих органами досудового слідства в ході розслідування кримінальної справи. Поряд з цим, визначення податковим органом суми податкових зобов'язань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, прямо суперечить Закону №996-XIV та Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", чинних на момент виникнення спірних правовідносин. Крім того, належних доказів тому, коли, в який спосіб, з якого джерела та на яких підставах одержано ревізорами інформацію, зібрану у ході розслідування кримінальної справи, суду не надано. Ця інформація за своєю правовою природою не може підтвердити чи спростувати факти здійснення певних господарських операцій, і жодним чином не спростовує дійсність первинних документів обліку позивача.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011р. №0000012342, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 4648,75грн., у т.ч.: 3719,00грн. - за основним платежем, 929,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 05.01.2011р. №0000022342, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3718,75грн., у т.ч.: 2975,00грн. - за основним платежем, 743,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у той час як ТзОВ "Галспецбуд плюс" спростовано належними та допустимими доказами підстави їх прийняття.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.198,200,205,206,212,254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс " вул.Курчатова 62,м.Рівне,33018

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023