Ухвала суду № 26522458, 16.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р. Справа № 26206/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Долинської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Буському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «МП Україна» компанії «МП Льогер А/С» (Данія) до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В січні 2010 року позивач Дочірнє підприємство «МП Україна» компанії «МП Льогер А/С» (Данія) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, в якому просив податкове повідомолення-рішення відповідача від 16.01.2007 року № 0000012303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2010 року в позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.01.2007 року № 0000012303/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, вважаючи що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликаючись на п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначає, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника податку виникає у зв'язку з надмірною його сплатою до бюджету, а не із самого факту здійснення операції з придбання та сплати податку постачальнику у ціні придбання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області в період з 15.01.2007 р. по 15.01.2007 р. проводилась позапланова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства «МП Україна» компанії «МП Льогер А/С» (Данія) з приводу достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.01.2007 р. за №2/23-0/31475377, яким встановлено, що в серпні 2006 р., підприємством було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 45487 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.2007 р. №0000012303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає, що такі висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, виходячи з наступного.

В силу норми пп. 7.7.1 та 7.7.2. п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту та включення до розрахунку бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за перевірений період позивачем були надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме товарні накладні, податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством, а також документально підтверджено факт сплати на користь свого постачальника сум податку на додану вартість у складі ціни придбання продукції.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість» платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підп. "а", "в", "г", "д" ст. 10.1 ст. 10 вищезазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Відтак, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Виходячи з встановленого законодавством порядку визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, покупець товарів не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника, і тим більше за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не покладають на платника податку обов'язку самостійної сплати цього податку до бюджету при придбанні товарів, робіт, послуг. Обов'язок сплати до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладено на їх продавця, а не покупця, тому що саме він здійснює операції, що є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Також жодна норма цього чи будь-якого податкового закону не покладає на покупця товарів, робіт, послуг жодних обов'язків по здійсненню контролю за діями їх продавця і не надає йому для цього жодних повноважень.

З врахуванням вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість», право покупця на бюджетне відшкодування ніяк не пов'язане з добросовісним виконанням продавцем товарів свого обов'язку по перерахуванню сум податку на додану вартість до бюджету.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обгрунтованість позову та необхідність його задоволити.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Зважаючи на викладене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2010 року у справі № 2а-454/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2012 року