Ухвала суду № 26522145, 17.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р. Справа № 28353/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Приватного підприємства «Авто-Хелп» та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2010р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Авто-Хелп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податкового рішення про застосування штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.03.2010р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Авто-Хелп» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати винесені Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ податкове повідомлення-рішення № 0000182200 від 23.02.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 9542 грн. 79 коп., в тому числі 3180 грн. 93 коп. за основним платежем та 6361 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та рішення № 0000192200 від 23.02.2010р. про застосування штрафних санкцій (пеня в сфері ЗЕД) в сумі 488754 грн. 72 коп. (а.с.3-6).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2010р. заявлений позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000182200/0 від 23.02.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 9542 грн. 79 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.125-129).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили сторони.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Луцька ОДПІ, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.138-140).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що між позивачем та нерезидентом фірмою «Abakus Sp.z.o.o.» укладено контракт від 02.10.2008р., предметом якого був імпорт послуг по управлінню центральним об'єднаним складом автомобілів легкових та вантажних, причепів, напівпричепів, кузовів нових та бувших у використанні. В рамках цього контракту позивачем виплачено на користь нерезидента валютні кошти в розмірі 4309 доларів США, однак під час проведеної перевірки підприємством не надано довідки про резиденство фірми «Abakus Sp.z.o.o.». За таких обставин позивачем не дотримані вимоги п.13.1 ст.13, п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не сплачено податок з доходів нерезидентів в сумі 3180 грн. 93 коп.

У своїй апеляційній скарзі ПП «Авто-Хелп», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати та заявлений позов задоволити в повному обсязі (а.с.134-136).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що в рамках укладеного між позивачем та фірмою Infiniti Auto Leasing Entertprises Inc контракту № 3/І від 01.08.2008р. перераховані валютні кошти нерезиденту на загальну суму 765555 доларів США, отримано товарів (автомобілів) на суму 647200 доларів США. Також на момент проведення перевірки та в межах встановлених законодавством термінів автомобілі були ввезені на територію України, що підтверджується попередніми деклараціями з відмітками митного органу «під митним контролем», через що застосування штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті є неправомірним.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників сторін на підтримання поданих скарг та взаємні заперечення, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 25.12.2009р.-11.01.2010р. відповідачем Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПП «Авто-Хелп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено Акт перевірки № 549/23/31102099 від 15.02.2010р. (а.с.7-48).

Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог пп.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.7.1, п.5.9 ст.5, пп.11.3.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», через що товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 37920 грн., в тому числі IV квартал 2008 року в сумі 13622 грн., І квартал 2009 року в сумі 10417 грн., ІІ квартал 2009 року в сумі 10229 грн., ІІІ квартал 2009 року в сумі 3652 грн.

Також позивачем не дотримані приписи ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту № 3/І від 01.08.2008р. по розрахунках з фірмою Infiniti Auto Leasing Entertprises Inc, по контракту 1/N від 05.05.2008р. по розрахунках з фірмою Northewest Trans LTD.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесені податкове повідомлення-рішення № 0000182200 від 23.02.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 9542 грн. 79 коп., в тому числі 3180 грн. 93 коп. за основним платежем та 6361 грн. 86 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.102), а також рішення № 0000192200 від 23.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 488754 грн. 72 коп. (у вигляді нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) (а.с.75).

Підставою для визначення зазначених податкових зобов'язань та нарахування пені в сфері слугували наступні обставини.

В частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств податковий орган виходив з того, що між позивачем та нерезидентом фірмою «Abakus Sp.z.o.o.» укладено контракт від 02.10.2008р., предметом якого був імпорт послуг по управлінню центральним об'єднаним складом автомобілів легкових та вантажних, причепів, напівпричепів, кузовів нових та бувших у використанні

У рамках цього контракту позивачем виплачено на користь нерезидента валютні кошти в розмірі 4309 доларів США, однак під час проведеної перевірки підприємством не надано довідки про резидентство фірми «Abakus Sp.z.o.o.».

За таких обставин позивачем не дотримані вимоги п.13.1 ст.13, п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не сплачено податок з доходів нерезидентів в сумі 3180 грн. 93 коп.

Згідно з п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно пояснень представника позивача послуги по вказаному договору надавалися фірмою-нерезидентом поза межами України, останні стосуються зберігання і транспортування автомобілів; доказів на спростування такого відповідачем не представлено.

Окрім цього, із наведених положень Акту перевірки убачається, що контракт від 02.10.2008р., укладений між позивачем та фірмою «Abakus Sp.z.o.o.», стосується саме імпорту послуг.

За таких обставин правові підстави для твердження про те, що позивачем виплачено фірмі-нерезиденту доходи із джерелом їх походження з України, що тягне за собою в силу приписів п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сплату податку на доходи нерезидента в сумі 3180 грн. 93 коп., є відсутніми.

З цих підстав колегія суддів вважає доводи апелянта Луцької ОДПІ безпідставними і необґрунтованими.

Стосовно застосування пені в сфері ЗЕД податковий орган виходив з того, що 01.08.2008р. між позивачем та фірмою Infiniti Auto Leasing Entertprises Inc укладено контракт № 3/І на поставку автомобілів (а.с.81-87).

На виконання умов контракту позивачем перераховано нерезиденту грошові кошти в розмірі 765555 доларів США, від нерезидента надійшли товари загальною вартістю 647200 доларів США, в тому числі з порушенням встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті на суму 126000 доларів США. При цьому імпортний товар на суму 118355 доларів США на адресу позивача не поступив (граничний термін надходження імпортного товару на суму 40155 доларів США закінчився 30.03.2009р., на суму 78200 доларів США - 05.04.2009р.).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст.4 наведеного Закону).

Жодних доказів щодо перетину імпортованим товаром митного кордону в межах передбачених законом строків позивачем не представлено; не здобуто таких й під час судового розгляду справи.

Також підприємство не зверталося до Національного банку України для отримання ліцензії на продовження термінів розрахунків по контракту № 3/І від 01.08.2008р.

Окрім цього, судом спростовані посилання представника позивача на подвійне нарахування пені, а звернення ПП «Авто-Хелп» до господарського суду Волинської обл. з позовом до фірми Infiniti Auto Leasing Entertprises Inc про стягнення коштів (ухвала суду від 05.08.2009р. про відкриття провадження) не має відношення до застосування спірної пені в сфері ЗЕД у розглядуваному випадку.

За таких обставин посилання ПП «Авто-Хелп» на неправомірне застосування штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті є необгрунтованими.

З цих підстав колегія суддів вважає доводи апелянта ПП «Авто-Хелп» безпідставними і необґрунтованими.

Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Авто-Хелп» та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2010р. в адміністративній справі № 2а-1062/10/0370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний