Ухвала суду № 26522108, 17.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р. Справа № 29061/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2010р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леотекс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.03.2010р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Леотекс» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Личаківському районі м.Львова № 0001622320/0/18112/10/23-2 від 31.07.2009р., № 0001622320/1/24944 від 23.10.2009р., № 0001622320/4/30323/10/232 від 28.12.2009р. та № 0001622320/2/5457/10/23-2 від 09.03.2010р. (а.с.4-6, 75-76).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2010р. заявлений позов задоволено, скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, а також стягнуто з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп. судового збору (а.с.175-176).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Личаківському районі м.Львова, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.177-178).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом не враховані приписи пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; підприємство в березні 2007 року не скористалося правом подати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на контрагента, який своєчасно не видав податкову накладну.

Законом не передбачено можливості платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, тому слід вважати, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Личаківському районі м.Львова шляхом перетворення в ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби (а.с.190).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 30.06.2009р.-05.07.2009р. відповідачем ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Леотекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено Акт перевірки № 293/23-2/32801324 від 23.07.2009р. (а.с.39-70).

Проведеною перевіркою виявлено, зокрема, порушення платником податку вимог пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість /ПДВ/ за серпень 2008 року на 17150 грн.

На підставі цього Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001622320/0/18112/10/23-2 від 31.07.2009р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 25725 грн., в тому числі 17150 грн. за основним платежем та 8575 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.30).

За результатами процедури апеляційного узгодження скарги позивача щодо донарахування податкових зобов'язань були відхилені (а.с.7-11, 12, 14-18, 20-29), а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001622320/1/24944 від 23.10.2009р., № 0001622320/4/30323/10/232 від 28.12.2009р. та № 0001622320/2/5457/10/23-2 від 09.03.2010р. на аналогічні суми податкових зобов'язань (а.с.13, 19, 77).

Також з'ясовано, що на підставі договорів поставки автомобілів № 205 та № 206 від 20.03.2007р., укладених між позивачем (покупець) та АТ «Українська автомобільна корпорація» (продавець) позивачем придбано два автомобілі вартістю по 51450 грн. кожен, в тому числі ПДВ 8575 грн. (а.с.93-107).

Наведені транспортні засоби зареєстровані за ТзОВ «Леотекс» 23.03.2007р. та використовуються в господарській діяльності товариства, що підтверджують подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.91, 146-169).

Передача автомобілів товариству засвідчується видатковою накладною № УПС-003625 від 22.03.2007р. на суму 102900 грн. (в тому числі ПДВ 17150 грн.); за фактом поставки виписані податкові накладні № 3553/002 та № 3554/002 від 22.03.2007р. (а.с.71, 72, 111).

Разом з тим, вказані податкові накладні були отримані позивачем в серпні 2008 року та включені в реєстр податкових накладних серпня 2008 року, що підтверджується поданими реєстрами отриманих податкових накладних за період з березня 2007 року по серпень 2008 року (а.с.112-145).

При цьому, вказані податкові накладні не були включені до складу податкового кредиту ні березня 2007 року, ні будь-якого іншого місяця у вищезазначеному періоді, що відповідачем не спростовано.

Предметом спору у даній справі є оскарження рішення відповідача про визначення податкових зобов'язань з ПДВ через безпідставне, за твердженням відповідача, включення до складу податкового кредиту суми 17150 грн., оскільки фактично розглядувані господарські операції мали місце у березні 2007 року, у вказаний період у позивача виникло право на формування податкового кредиту, однак таким він не скористався, через що помилково сформував такий лише в період отримання податкових накладних.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У разі коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, у яких фактично відбулися господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. У разі коли платник податку отримує оформлену належним чином податкову накладну із запізненням, він має право включити до податкового кредиту того звітного періоду, в якому отримана податкова накладна, зазначену в цій податковій накладній суму податку в межах строку давності, встановленого ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних № 3553/002 та № 3554/002 від 22.03.2007р.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0001622320/0/18112/10/23-2 від 31.07.2009р., № 0001622320/1/24944 від 23.10.2009р., № 0001622320/4/30323/10/232 від 28.12.2009р. та № 0001622320/2/5457/10/23-2 від 09.03.2010р. слід визнати протиправними і скасувати.

Вказане уточнення не впливає на правильність вирішення заявленого позову, а тому підстав для скасування чи зміни судового рішення колегія суддів не вбачає.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2010р. в адміністративній справі № 2а-2237/10/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний