Ухвала суду № 26521516, 16.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-8234/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Милосердного М.М.,

суддів -Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі -Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ПП "СИББ" -Філевського Ростислава Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "СИББ" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "СИББ" до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій, встановлення відсутності компетенції,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2010 року приватне підприємство (далі ПП) "СИББ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Березанському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій по проведенню документальної невиїзної перевірки підприємства з питання правильності нарахування та сплати в бюджет податку на додану вартість (далі ПДВ) за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, результати якої оформлені актом перевірки від 29 жовтня 2010 року №866/2301/34129574. Також, позивач просив встановити відсутність компетенції у податкового органу на визнання недійсними угод за вказаним актом перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, директором ПП "СИББ" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена при неповному з`ясуванні обставин у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП "СИББ" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 вересня 2010 року слідчим СВ ПМ ДПА у Миколаївській області при розгляді матеріалів кримінальної справи №10800011, порушеній у відношенні директора ПП "СИББ", прийнята постанова про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "СИББ" з питань правильності нарахування та сплати в бюджет ПДВ за період з січня 2009 року по березень 2010 року.

На виконання зазначеної постанови начальником ДПІ у Березанському районі Миколаївської області видано наказ від 24 вересня 2010 року №181 про проведення в термін з 27 вересня 2010 року по 22 жовтня 2010 року документальної нев'їздної перевірки ПП "СИББ" по ПДВ за період з січня 2009 року по березень 2010 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 29 жовтня 2010 року №866/2301/34129574, яким встановлено порушення підприємством:

- п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п. 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань у сумі 1118305 грн.;

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1, 7.5.2 п. 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про ПДВ" зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у 1114708 грн.

Також, в акті перевірки міститься висновок перевіряючих про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, оскільки всі господарські операції за перевіряємий період щодо придбання ПП "СИББ" товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ПП "СИББ" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, тобто угоди є нікчемними.

Вважаючи, що призначення та проведення перевірки суперечить вимогам Закону України "Про державну службу у Україні", а висновки перевіряючих про визнання правочинів недійсними здійснені поза межами їх компетенції, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 509-XII). Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до пункту першого ч. 1 статті 11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно ч. 13 статті 11-1 Закону № 509-XII обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Як зазначалось вище, підставою для прийняття наказу № 181 щодо здійснення позапланової перевірки ПП "СИББ" стала постанова слідчого органу. Згідно зазначеної постанови обов'язок проведення документальної перевірки позивача покладено на ДПІ у Березанському районі Миколаївської області.

Так, частиною 1 статті 66 КПК України встановлено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Таким чином, постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про помилковість твердження позивача щодо відсутності підстав для проведення документальної перевірки ПП "СИББ", а також видачі наказу на її проведення під час розслідування кримінальної справи, порушеної стосовно такого платника податків.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність компетенції відповідача на визнання угод недійсними, колегія суддів вважає наступне.

Частиною першою статті 10 КАС України зазначається, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.11 КАС України).

Також, частиною першою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу зазначених статей, колегія суддів вважає, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Такий самий обов'язок є у і позивача що не являється суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом зроблено висновок про нікчемність операцій ПП "СИББ" з купівлі продажу, оскільки вони не причиняють реального настання правових наслідків. Такий висновок перевіряючими зроблено у зв'язку з неможливістю фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

При цьому, як було встановлено, в акті відсутні посилання податкового органу про визнання угод недійсними.

Приймаючи до уваги викладене та те що позивачем не спростовано встановленого у акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду про необґрунтованість позовних вимог в цій частині позову.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Також, при апеляційному розгляді справи, суд за клопотанням представника Очаківської ОДПІ, допустив заміну належного відповідача у справі, а саме: Державну податкову інспекцію у Березанському районі Миколаївської області на її правонаступника -Очаківську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "СИББ" -залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: