Постанова № 26520250, 16.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1278/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №815 від 15.10.2012р.)

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури -Ставська І.С. -за посвідченням

від позивача -Фекліна Л.В. -за довіреністю

від відповідача - Сорокін К.О. -за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

на рішення господарського суду Одеської області від 25 червня 2012 року

у справі № 5017/1278/2012

за позовом заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

до відповідача Компанії „Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)

про стягнення 515706,58 грн.

встановив:

У квітні 2012 року заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення з Компанії „Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 515706,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ст.ст.1, 4, 5, 11, 16, 20, 35, 37, 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 17, 33, 43, 44 Закону України „Про відходи", ст.ст.46, 56 Закону України „Про охорону земель".

Рішенням господарського суду Одеської від 25 червня 2012 року (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

Заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржене рішення залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор та представник позивача підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, під час проведення планової перевірки 10 - 21.10.2011р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліною Л.П., Ковачем В.В., Далеченко І.О., Павловим В.В. у присутності головного інженера компанії „Еліт Теніс Клаб" (у формі ТОВ) Худякова В.І. було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Компанією „Еліт Теніс Клаб" (у формі ТОВ), яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, яким встановлено, що Компанією, у порушення вимог ст.ст.17, 33 Закону України „Про відходи", ст.96 Земельного кодексу України та ст.46 Закону України „Про охорону земель" здійснено засмічення земельної ділянки площею 15,9 м. кв., без твердого покриття, твердими побутовими відходами.

Присутній при проведенні перевірки головний інженер Компанії Худяков В.І. був незгодний зі змістом акту та підписав його з поясненнями, що на орендованій Компанією земельній ділянці немає засміченої твердими побутовими відходами земельної ділянки без твердого покриття довжиною 3,10 м., шириною 4,90 м., висотою у трьох точках 067 м, 0,23 м., 0,49 м., як це зазначено в акті.

За фактом засмічення земельної ділянки був складений також протокол про адміністративне правопорушення №104298 від 20.10.2011 та постанова про накладення на відповідальну особу Компанії, а саме головного Інженера Худякова В.І. адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст.52 КУпАП, від 25.10.2011р. №104298.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 №171, Інспекцією 30.11.2011р. розрахований розмір шкоди внаслідок засмічення земель, що складає 515706,58 грн.

Державна екологічна інспекція Північно - Західного регіону Чорного моря звернулася до Компанії з письмовою претензією від 13.01.2012р. за №100010 з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 515706,58 грн. у добровільному порядку та повідомила, що у випадку відмови від добровільного відшкодування викладених в претензії вимог змушена буде пред'явити позов на відповідну суму до суду.

Відповідач залишив зазначену претензію без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом порушених інтересів держави.

Господарський суд Одеської області, відмовляючи в позові, послався на недоведеність позивачем наявності всіх умов, необхідних для стягнення шкоди.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно статті 56 цього Закону юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом .

В статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, у шкідливому впливі на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених Законодавством України.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідач не може бути зобов'язаний сплатити шкоду у зв'язку з відсутністю складу цивільного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено, що саме відповідач вчинив дії по засміченню території твердими побутовими відходами.

При проведенні перевірки не було прийнято до уваги ту обставину, що на території орендованої Компанією земельної ділянки постійно проживали інші особи, на поведінку яких Компанія не мала жодного впливу, та які були остаточно відселені лише в квітні 2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних КП „Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська, згідно довідки за №14-892 від 13.08.2008 року, на орендованій Компанією земельній ділянці були розташовані будівлі (як зареєстровані, так і не зареєстровані в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно). Ці будівлі також зазначені й в акті встановлення меж земельної ділянки, що є складовою частиною технічної документації, розробленої ПП „Одесагеопроект" для складання договору короткострокової оренди на земельну ділянку для розташування Компанією другої черги спортивно-оздоровчого тенісного клубу. Факт проживання сторонніх людей на території орендованої Компанією земельної ділянки під час проведення перевірки Інспекцією підтверджується змістом нотаріально посвідчених заяв, а саме від Слєсаренко Анжели Іванівни, Туз (до шлюбу Слєсаренко) Анастасії Віталіївни, Слєсаренко Владіслава Віталійовича від 27.02.2012 року, Грязнової Світлани Василівни, Грязнова Олексія Михайловича, Грязнова Михайла Олексійовича від 02.03.2012 року, Кульчевич Лариси Василівни від 04.04.2012 року.

Абзацом 24 ст.1 Закону України „Про відходи" визначено, що побутові відходи- це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення, абзацом 25 цієї статті Закону визначено, що тверді відходи - це залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

Державним Класифікатором відходів ДК 005-96, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996р. №89, уточнюється, що побутовими відходами є залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи на території Компанії в одному місці були складені обрізані вітки дерева, однак ці вітки не були відходами, оскільки їх планувалось використати при будівництві другої черги спортивного комплексу, на що у Компанії був наявний Дозвіл на виконання підготовчих робіт від 04.06.2010р. №17/п. Поруч з вітками були складені будівельні матеріали, необхідні для здійснення будівельних робіт по будівництву другої черги спортивного комплексу (пісок в кількості 9,8 т. та щебінь в кількості 10,2 т), що підтверджується довідкою про будівельні матеріали на орендованій території від 20.10.2011 року за підписом в.о. Генерального директора Компанії Васильєвої В.Г.

Таким чином, обрізані вітки дерева, а також будівельні матеріали не були відходами, і навіть не могли бути прийняті за відходи, оскільки вони призначались для подальшого використання тобто, ці матеріали та вітки не підпадають під визначення самого терміну „відходи".

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 лютого 2012 року визнано протиправними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення за ст.52 КУпАП відносно Худякова В.І.; постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. про притягнення Худякова В.І. до адміністративної відповідальності за ст.52 КУпАП і накладання адміністративного штрафу в сумі 1700,00 грн. - скасовано, справу закрито.

Крім того в мотивувальній частині постанови від 29.02.2012 року Київським районним судом м. Одеси встановлено, що при перевірці дотримання Компанією вимог природоохоронного законодавства не було встановлено ким було допущено засмічення земельної ділянки та коли це відбулось.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 25 червня 2012 року у справі №5017/1278/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.