Постанова № 26520059, 10.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2012 № 5011-7/4529-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Прокурор: Некрасов О.М.

Від позивача: Бутенко Н.В. - дов. № 10-6-03099 від 19.09.2012р.

Від відповідача: Головня М.А. - дов. № 0100/12 від. 06.03.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора м.Чернігова

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р.

у справі № 5011-7/4529-2012 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"

про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2012р. у справі №5011-7/4529-2012 в позові відмовлено повністю

Не погодившись із прийнятим рішенням, заступник прокурора м.Чернігова звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що рішення суду мотивоване тим, що розмір орендної плати може бути змінено лише за погодженням сторін, умови договору є чинними на весь строк його дії, а одностороння зміна розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору, навіть внаслідок прийняття законодавчих актів, які встановлюють інші правила, не допускається.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було порушено норм чинного законодавства, апеляційну скаргу прокурора просить залишити без задоволення.

Ухвалою від 28.08.2012 було призначено справу до розгляду на 26.09.2012р.

В судове засідання з'явились представники позивача, відповідача та прокурор.

26.09.2012р. по справі оголошено перерву до 10.10.2012р.

В судове засідання з'явились представники позивача, відповідача та прокурор.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" про внесення змін до Договору оренди № 32-11 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що 20.09.2011 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 961 від 14.09.11р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1995 року № 629 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єкті оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів", і від 4 жовтня № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" і в зв'язку з цим позивач вважає, що необхідно внести зміни до п. 3.1. Договору оренди № 32-11, а саме, змінити розмір орендної плати.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що чинним законодавством та договором оренди передбачено, що умови договору зберігають силу протягом усього строку його дії, у тому числі у випадках, коли після укладення договору законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові з огляду на наступне:

04.03.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі по тексту - Орендодавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "МТС Україна"(далі по тексту - Орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 32-11 індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 04 березня 2011 р. до 02 березня 2014 р. включно (п.10.1. Договору).

Згідно з п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає: в строкове платне користування, без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне нерухоме майно - 1/4 частину радіовежі (реєстровий номер 08589044.19.AAAAАЖА902) (надалі - Майно), розміщене за адресою: м.Ніжин, вул. Студентства, 2, що перебуває на балансі Управління Міністерства надзвичайних ситуації України у Чернігівській області (далі - "Балансоутримувач"), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 10.12.10 р. і становить за незалежною оцінкою 142 695,77 грн.

Відповідно до п.1.2 Договору Майно передається в оренду для розміщення обладнання стільникового мобільного зв'язку.

Як зазначено у п.2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна.

Згідно з п.3.1 Договору Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995р. № 786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2010 р. - 3 595,93 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень-березень 2011р.

Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п.3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.5.3. Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.7.1 Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Як зазначено у п.10.3. Договору, зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою Сторін та за погодженням з Балансоутримувачем. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

04.03.2011 на виконання умов Договору сторони підписали Акт приймання-передачі, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно, розміщене за адресою: м.Ніжин, вул. Студентства, 2, що перебуває на балансі Управління Міністерства надзвичайних ситуації України у Чернігівській області (далі -"Балансоутримувач"), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 10.12.10 р. і становить за незалежною оцінкою 142 695,77 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, необхідно внести зміни в п.3.1. Договору, а саме, змінити розмір орендної ставки, оскільки 20.09.2011 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 96 від 14.09.11р. "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1995 року № 629 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єкті оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядок надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів" і від 4 жовтня № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна"(далі по тексту - Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу).

Листом від 24.10.2011 № 18-4-03333 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти угоду щодо здійснення перерахунку орендної плати (копія листа міститься в матеріалах справи).

Листами від 16.12.2011 № NT-11-18671, від 14.02.2012 № NT-12-2341 відповідач повідомив позивача про відмову від укладання Додаткової угоди щодо здійснення перерахунку орендної плати (копії листів містяться в матеріалах справи, а.с. 14-16), а саме, збільшення сум оренди по Договорам на 25%, що в грошовому еквіваленті відповідає 1 372 030 грн. на рік і це може призвести до підвищення тарифів на послуги стільникового зв'язку, як для населення так і для організацій і крім того, така зміна може бути проведена за погодженням.

Згідно п.1 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, дану Методику розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до п.2 Методики, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення.

Вказаною Методикою не передбачено зміни погодженого у договорі оренди розміру орендної плати у зв'язку з внесенням змін до ставок орендної плати, які, згідно цієї Методики використовуються для розрахунку розміру орендної плати, як стартової, яку повинен отримувати Орендодавець.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

Спеціальним законом, який регулює організаційні та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, зазначеним пунктом договору сторони встановили "можливість" перегляду орендної плати у разі зміни Методики її розрахунку, що є вільним волевиявленням та в кінцевому випадку - досягненням взаємної згоди між Сторонами Договору щодо перегляду орендної плати, а не обов'язком.

Однак позивачем не було надано належних доказів на підтвердження істотних змін стану об'єкту оренди, з незалежних від сторін обставин, як законодавчо визначеної підстави для зміни розміру орендної плати.

Оскільки у відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другу сторону за договором внести до нього зміни позбавлено правового смислу та не буде сприяти реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача. ( див. правову позицію Вищого господарського суду України у постанові по справі №62/142-10 від 15.02.2011р.).

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Зміни, які пропонує внести позивач в п.3.1 Договору, стосуються збільшення розміру орендної плати від 3 595,93 грн. до 4 999,11 грн. та погіршують становище відповідача як Орендаря, та є неможливими з точки зору ч.4 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов п.10.2 Договору.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, водночас, з урахуванням наведених правових положень, а також того, що зміна ціни і тарифів у справі не відбулась, визначаючи права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що одностороння зміна орендної плати в договорі, в наслідок прийняття законодавчих актів, які встановлюють інші правила, не допускається.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому обґрунтовано відмовив у позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2012р. у справі №5011-7/4529-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора м.Чернігова залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського міста Києва від 31.05.2012р. у справі №5011-7/4529-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-7/4529-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.