Ухвала суду № 26518187, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/54441/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року

у справі № 2а-4718/11/1070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»

до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області № 0000682353 від 23.09.2011 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року, позов задоволено; визнано протиправним та нечинним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, складено акт № 328/23-011/00951770 від 06.09.2011р., в якому зафіксовано порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, а також ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, а саме: вчинення правочинів не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Ріца»за січень 2011 року в сумі 20 833 грн. та за лютий 2011 року в сумі 41 937 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.09.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000682353 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 62 770 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в грудні 2010 року позивач придбавав у ПП «Ріца»товар -рибне борошно. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника -ПП «Ріца»в розмірі 376 622 грн., в т.ч. ПДВ -62 770,33 грн.

Факт виконання вказаного правочину судами встановлений з підтвердженням матеріалів справи, а саме: рахунків-фактур, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, банківських виписок.

На підставі виписаних ПП «Ріца»податкових накладних на загальну суму 376 622 грн., в т.ч. ПДВ -62 770,33 грн., позивачем включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту в січні-лютому 2011 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування позивачем податкового кредиту в січні -лютому 2011 року, за результатами господарських операцій з ПП «Ріца»; недоведеністю податковим органом фіктивності та безтоварності господарських операцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.2.1., абз. 1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(станом на момент здійснення господарських операцій) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно до абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередньому податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний