Ухвала суду № 26518178, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/51137/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року

у справі № 2а-7554/11/1370

за позовом Приватного підприємства «Тепло-технічний сервіс»

до Державної податкової інспекції у Пустомитіввському районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Тепло-технічний сервіс»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитіввському районі Львівської області № 0002281550 від 03.06.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року, позов задоволено; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПП «Тепло-технічний сервіс», складено акт №292/150/32819017 від 25.05.2011р., в якому встановлено, що при заповненні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року підприємство неправильно відобразило балансову вартість запасів на початок звітного періоду (відображено 26 064 грн., має бути відображено 0 грн. - балансова вартість запасів на кінець звітного року, відображена у графі 5 Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік), що привело до заниження скоригованого валового доходу за І квартал 2011 року на суму 26 064 грн. і відповідно до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 6 516 грн.(26 064 х 25% = 6 516 грн.), чим порушено п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 3 «Порядку складаня декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 та узгодженого рішенням Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003р. №06-10/239.

На підставі результатів вказної перевірки, 03.06.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0002281550 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 8 145 грн., в т.ч.: 6 516 грн. основного платежу та 1 629 штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що станом на день подання Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік, позивачем відображено приріст балансової вартості запасів підприємства у сумі 2 913 грн.

Зазначене також підтверджується сумою відображеною у Декларації з податку на прибуток за 2010 рік у рядку 01.2 К1, яка, відповідно, становить 2 913 грн.

Згідно Декларації з податку на прибуток за 2010 рік сума приросту балансової вартості запасів у розмірі 2 913 грн. включена позивачем до скоригованого валового доходу за 2010 рік, з якої відповідно до закону сплачено податок на прибуток.

У графі 5 «Балансова вартість запасів на кінець звітного періоду»Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік позивачем відображено «0» грн., тоді як сума в розмірі 26 064 грн. відображена у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності». Водночас, у графі 3-4-5 «Приріст Убуток» цього ж додатку відображено «-2 913» грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного. з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку звітному періоді.

Судами обох інстанцій зроблено правильний висновок, що позивачем при формуванні податкової звітності було допущено саме механічну (не арифметичну, чи методологічну) помилку, яка не вплинула на його податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік.

З огляду на зазначене, висновок судів попердніх інстанцій про відсутність в діях позивача порушень п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний