Ухвала суду № 26518152, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Київ К-19902/09-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року

у справі № 3/537/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика»звернулось до суду, з урахуванням зміни позовних вимог, з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000300804/0 від 12.06.2008 року та № 0000300804/1 від 13.08.2008 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2008 року в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.04.2008р. позивачем до податкового органу подано податкову декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.05.2008р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування від 21.04.2008р. з визначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 230 297 грн.

Згідно з даними декларації, з урахуванням уточнюючого розрахунку, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації) складає 476 341 грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації) - складає 1 490 452 грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 230 297 грн.

За результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика» з питань правильності визначення від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий - березень 2008 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року, складено акт №292/08-04/00382094 від 06.06.2008р., в якому зафіксовано порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 130 246 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповдачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000300804/0 від 12.06.2008 року та № 0000300804/1 від 13.08.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року на 130 246 грн.

Зменшуючи бюджетне відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням відповідач виходив з того, що позивачем у лютому 2008 року завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість в ціні отриманого позивачем борошна І ґатунку за договором поставки від 10.01.2007р. № 6, укладеним з ТОВ «Вест», який подавав останню звітність за листопад 2007 року та згідно акта від 04.03.2008р. за юридичною адресою не знаходиться; в ціні отриманої масложирової продукції від ТОВ «Агрокосм»за договором № 39 від 17.01.2006р., придбання якої здійснено у ПП «Ідея Плюс», за результатами проведеної перевірки якого встановлено, що договір укладений між ПП «Ідея Плюс»та ТОВ «Агрокосм»не спричинив реального настання правових наслідків.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення відсутністю реальних наслідків за укладеними угодами між позивачем та ТОВ «Вест», ТОВ «Агрокосм».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку (позивача), встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань за відповідними господарськими операціями.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем та підтверджена податковими накладними. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний