Ухвала суду № 26517783, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. м. Київ К-48400/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 01.07.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009

у справі № А6/379-08 (22-а-29105/08)

за позовом Казенного заводу порошкової металургії

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Казенний завод порошкової металургії звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002251503/0 від 08.05.2008.

Постановою Господарського суду Київської області від 07.07.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009, позов задоволено повністю; визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0002251503/0 від 08.05.2008; стягнуто з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області 3,40 грн. судового збору на користь Казенного заводу порошкової металургії.

Броварська ОДПІ Київської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 01.07.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів відповідача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Броварською ОДПІ Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку позивача, в ході якої було встановлено порушення Казенним заводом порошкової металургії граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб та за результатами якої складено Акт перевірки № 271/1503/00186192 від 07.05.2008;

- за наслідками вказаної перевірки Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002251503/0 від 08.05.2008, яким позивачу на підставі пп.17.1.7 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку по м.Бровари (в розмірі 130 541,75 грн.) нараховано штраф у розмірі 50% у сумі 65 271,03 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Причиною виникнення спору у справі став факт зарахування податковим органом сум податкових зобов'язань по земельному податку, сплачених позивачем протягом 2005-2006 років, в рахунок погашення податкового боргу позивача всупереч визначеному платником призначенню платежу.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Встановлена п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»рівність бюджетних інтересів (яка зводиться до того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях) не позбавляє платника як права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до п.7.1 ст.7 цього Закону, так і обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону.

Тому суми податкових зобов'язань (або податкового боргу), з урахуванням положень пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Названим Законом серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, не визначено зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, попередні судові інстанції дійшли правильного та не спростованого доводами касаційної скарги висновку стосовно того, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зокрема, п.7.7 ст.7 цього Закону) не надає податковому органу право змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків, та обґрунтовано скасували спірне податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з чим передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Київської області від 01.07.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний