Ухвала суду № 26517744, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. м. Київ К-58206/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Гончар Н.О.

за участю представника відповідача -Назарко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 року

по справі № 2-а-1951/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко»

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області 09.06.2008 року № 0000262341/1, № 0000252341/1.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.09.2008 року позов задоволено; визнано недійсними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Городокконсервмолоко»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р., складено акт № 0512/23/33177611 від 17.04.2008р., в якому зафіксовано порушення: п. 5.1, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що спричинило заниження податку на прибуток за 2006 рік, І півріччя 2007 року та 2007 рік в розмірі 704 973 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило заниження податку на додану вартість на 277 916 грн. за деклараціями, які складаються переробним підприємством; заниження суми нарахованого податку на додану вартість по деклараціях, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом на 383 181 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 09.06.2008 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000252341/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 057 459,50 грн., в т.ч.: 704 973 грн. основного платежу та 352 486,50 грн.;

№ 0000262341/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 852 678,50 грн., в т.ч.: 661 097 грн. основного платежу та 191 590,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач виходив з нікчемності укладених договорів між позивачем та ТОВ «Компанія Агронафта»№ 04/01-01 від 01.04.2007р. про навчання бухгалтерів та економістів щодо використання програми «1:С Підприємство 8.1», № 01 01-04 від 01.04.2007р. про юридичні послуги, № 04/01-02 від 01.04.2007р., 04 01-03 від 01.03.2007р. про транспортну логістику, а також недійсність договору № 134 від 01.11.2005р., укладеного між позивачем та ПП «Форагро»; неправомірністю відображення в загальній декларації операцій з поставки на експорт продукції власного виробництва, оскільки такі операції повинні відображатися у скороченій декларації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не наділений повноваженнями визнавати угоди недійсними; позивачем правомірно відображено в складі валових витрат вартість виконаних робіт та наданих послуг за договорами між ТОВ «Городокконсервмолоко»та ТОВ «Компанія «Агронафта», ПП «Форагро»; та правомірно обраховано за нульовою ставкою операції з експорту продукції, її експорт засвідчений митною вантажною декларацією, оформленою згідно вимог законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, згідно актів здачі-приймання робіт, та договорів 04/01-01 від 01.04.2007 року про навчання бухгалтерів та економістів щодо використання програми «1:С «Підприємство 8.1»; від 01 01-04 від 01.04.2007 року про юридичні послуги; 04./01-03 від 01.03.2007 року про транспортну логістику; 04/01-02 від 01.04.2007 року, не дотримано вимог вказаної норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Городокконсервмолоко» розрахунки з ТОВ «Компанія «Агронафта» та ПП «Форагро», за укладеними між ними договорами, не провело і станом на 01.01.2008 року за першим рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Компанія «Агронафта» в сумі 720 000 грн. та ПП «Форагро» в сумі 10 076 493,26 грн.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток є правильним та таким, що відповідає встановленим обставинам по справі.

Щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 цього Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 вказаного Закону до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем неправомірно відображено в загальній декларації операції з поставки на експорт продукції власного виробництва, оскільки такі операції повинні відображатися у скороченій декларації.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко»залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний