Постанова № 26516631, 16.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №7.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/5157/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

позивач не з'явився

представника

1-го відповідача Землянської О.С.,

представників

2-го відповідача Мисливської С.М., Худас Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Луганській області, Державної екологічної інспекції в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ,-

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, яким просить:

- визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо не переведення її на іншу посаду до підприємства - правонаступника;

- скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Луганській області від 06 червня 2012 року №2-ос «Про звільнення ОСОБА_4» та поновити ОСОБА_4 на посаді;

- стягнути з Державної екологічної інспекції у Луганській області на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 07 червня 2012 року по день переводу на роботу.

Ухвалою від 06 липня 2012 року позов був залишений без руху.

16 липня 2012 року було відкрито провадження по справі.

24 липня 2012 року провадження по справі було зупинено до одужання позивача до 05 вересня 2012 року.

05 вересня 2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою від 25 вересня 2012 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну екологічну інспекцію в Луганській області в особі ліквідаційної комісії.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона працювала головним спеціалістом відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області з 2007 року. 06 червня 2012 року згідно наказу №2-о ОСОБА_4 було звільнено з посади відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. Підставою звільнення у наказі зазначено ліквідація установи - Державної екологічної інспекції в Луганській області.

Позивач не згодний із прийнятим наказом про звільнення з наступних підстав.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №995 в процесі ліквідації Державної екологічної інспекції в Луганській області було утворено нову установу - Державну екологічну інспекцію у Луганській області, яка є правонаступником прав та обов'язків попередньої Інспекції.

Позивач вважає, що при переведенні до новоутвореної установи вона мала переваги по переводу до установи - правонаступника, оскільки працювала в Державній екологічній інспекції в Луганській області з 1992 року, має вищу спеціальну освіту за спеціальністю «Геоеколог широкого профілю», має безперервний стаж роботи на державній службі 19 років, а також на момент звільнення та до теперішнього часу є єдиним годувальником у сім'ї та має неповнолітню дитину. За час роботи на посаді вона отримувала подяки за професійну діяльність, проходила щорічну оцінку виконання службових обов'язків.

Після поновлення позивача на посаді за рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/1413/2012 від 04.04.2012 вона звернулася до керівництва Інспекції з питанням про переведення її на іншу рівнозначну посаду, оскільки листом від 07.06.2012 №02-565 Інспекція підтвердила, що вільні вакансії є у наявності, однак заява про перевід була залишена без задоволення з мотиву відсутності вакансії головного спеціаліста відділу екологічного контролю природних ресурсів Лисичанського регіону.

Позивач наполягає на тому, що відповідно до ст.49-2 Кодексу Законів про працю України у разі відсутності посади, яку займала позивач, їй повинні були запропонувати іншу посаду та у разі відмови від запропонованої посади могли її звільнити, але ніяких посад їй не пропонували та відмови від зайняття цих посад вона не підписувала, тому Державна екологічна інспекція у Луганській області не виконала умов діючого трудового законодавства при її звільненні.

У зв'язку із чим позивач просила визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо не переведення її на іншу посаду до підприємства - правонаступника; скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Луганській області від 06 червня 2012 року №2-ос «Про звільнення ОСОБА_4» та поновити ОСОБА_4 на посаді; стягнути з Державної екологічної інспекції у Луганській області на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 07 червня 2012 року по день переводу на роботу.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду клопотання, в якому позов підтримала в повному обсязі та просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Державної екологічної інспекції у Луганській області позов не визнав, суду пояснив, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2011 №359 було ліквідовано спеціальні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у тому числі і Державну екологічну інспекцію в Луганській області.

Згідно п.1 наказу Державної екологічної інспекції в Луганській області від 03.10.2011 №113-о «Про наступне вивільнення» всі працівники були попереджені про наступне вивільнення з 05.12.2011 у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області. ОСОБА_4 була ознайомлена із наказом 05.10.2011.

З січня 2012 року Інспекцією відповідно до ст.15 Закону України «Про державну службу» проводяться конкурси про заміщення вакантних посад, в тому числі і у відділ по Лисичанському регіону. Оголошення про проведення конкурси були опубліковані у газеті «Жизнь Луганска» та розміщені на веб - сайті Інспекції.

Не зважаючи на вимоги Закону України «Про державну службу» щодо порядку прийняття на державну службу, а також пропозицію Інспекції позивачу прийняти участь на заміщення вакантних посад державного службовця на загальних підставах, ОСОБА_4 жодного разу не було подано документи на прийняття участі у конкурсі. Таким чином позивач не скористалась правом прийняття участі у конкурсі, тому Інспекція ставить під сумнів бажання позивача працювати.

У задоволенні позову представник відповідача просив відмовити повністю.

Представники відповідача Державної екологічної інспекції в Луганській області в особі ліквідаційної комісії проти позову заперечували, підтримали позицію 1-го відповідача, додатково пояснили, що постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/1413/2012 від 04.04.2012 позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державного інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області.

Державною екологічною інспекцією у Луганській області в повному обсязі виконана постанова від 04.04.2012, про що свідчать постанови Артемівського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2012 ВП №32504216, ВП №32503613, ВП №32503154.

Наказом Державної екологічної інспекції в Луганській області від 06.06.2012 позивач була звільнена у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області. 06.06.2012 ОСОБА_4 подала заяву про переведення до новоствореної інспекції, на що листом від 07.06.2012 Інспекція запропонувала позивачу взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад державних службовців, але на теперішній час вона не скористувалася своїм правом прийняти участь у конкурсі, тому представники відповідача вважають, що з боку відповідачів порушення трудового законодавства відсутні. Просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши представників 1-го та 2-го відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правовий статус позивача, в тому числі підстави звільнення з публічної служби, врегульовано Законом України "Про державну службу".

Відповідно до абзацу 2 п.13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони, зазначені питання не врегульовують, то необхідно субсидіарно застосовувати законодавство про працю, зокрема, Кодекс Законів про працю України.

Згідно із преамбулою Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, вказаний Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Закон також визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Оскільки позивача було звільнено відповідно до вимог трудового законодавства, тому при вирішенні даного спору застосуванню підлягають норми Кодексу Законів про працю України.

Статтею 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що зазначений Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників.

Системний аналіз змісту ст. 1 КЗпП України та норм Закону України "Про державну службу", свідчить, що до правовідносин, пов'язаних з проходження публічної служби, застосовуються загальні положення трудового законодавства, встановлені Кодексом законів про працю України, в тому числі, щодо підстав та порядку застосування дисциплінарних стягнень під час проходження публічної служби, звільнення з роботи (припинення державної служби).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має статус державного службовця.

У 1996 році ОСОБА_4 закінчила Харківський державний університет за спеціальністю екологія та їй присвоєно кваліфікацію спеціаліста - геоеколога широкого профілю, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Відповідно до запису у трудовій книжці, наказом Державної екологічної інспекції в Луганській області від 21.03.2007 №3-о ОСОБА_4 було призначено на посаду, порядком переведення з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області з 21 березня 2007 року головним спеціалістом відділу екологічного контролю по Луганському регіону, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища (а.с.12).

01 липня 2009 року, на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Луганській області №62-о від 01.07.2009, ОСОБА_4 у зв'язку із зміною істотних умов праці була переведена на посаду головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища (а.с.12 зворотній бік).

Наказом від 20.12.2010 №186-о у зв'язку зі зміною штатного розпису на 2010 рік, позивачка була звільнена у зв'язку із скороченням штату працівників.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 по адміністративній справі №2а-2467/11/1270 ОСОБА_4 було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області з 23.12.2010 (а.с.88-94).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 залишено без змін (а.с.95-98).

Згідно наказу від 03.10.2011 №112/1-о ОСОБА_4 була поновлена на посаді з 23.12.2010, але 30.12.2011 була звільнена у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Також рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 по адміністративній справі №2а/1270/1413/2012 ОСОБА_4 було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області з 31.12.2011 (а.с.99-103).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 залишено без змін (а.с.104-107).

Наказом №1-о від 05.06.2012 позивач була знов поновлена на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища з 31.12.2011 та наказом №2-о від 06.06.2012 звільнена з посади у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.14).

Штатним розписом Державної екологічної інспекції в Луганській області на 2012 рік, затвердженим головою Державної екологічної інспекції України від 20.12.2011 було передбачено штат Державної екологічної інспекції у Луганській області в кількості 136 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 155 735,00 грн., у тому числі з них у відділі екологічного контролю по Лисичанському регіону затверджено 10 штатних посад, у тому числі головних спеціалістів, держінспекторів - 8 посад (а.с.123-125).

Згідно п.1 Наказу Державної екологічної інспекції в Луганській області від 03.10.2011 №113-о "Про наступне вивільнення", винесеного на підставі п.1 ст.40., ст.49-2 Кодексу законів про працю України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року №995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції", прийнято рішення попередити про наступне вивільнення працівників з 05.12.2011 у зв'язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області.

Всього 110 чоловік попереджено про наступне їх вивільнення, у тому числі було попереджено про зазначене головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища - ОСОБА_4, про що свідчить її особистий підпис, з зазначенням дати -05.10.2011 (а.с.54-56).

З наданого представником відповідача наказу від 06.06.2012 №2-о вбачається, що у зв'язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області позивач була звільнена з посади 06.06.2012 (а.с.45). В наказі міститься запис, вчинений ОСОБА_4 із зазначенням того, що з наказом вона ознайомлена 06.06.2012 (а.с.45, зворотний бік).

Вирішуючи питання про правомірність прийняття наказу, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За наявності цих обставин, розірвання трудового договору проводиться з обов'язковим додержанням передбаченого статтею 49-2 зазначеного Кодексу, порядку вивільнення працівників, відповідно до якого вони попереджаються про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно роботодавець пропонує працівникові роботу на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи - іншу. При вивільненні працівника враховується його переважне право й перевага перед іншими у залишенні на роботі.

При цьому, як встановлено правилами частини другої ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або, що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Розглядаючи даний трудовий спір суд встановив, що Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2011 № 359 "Про ліквідацію спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та затвердження голів комісій з їх ліквідації", ліквідовано спеціальні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, згідно з додатком 1, у тому числі і Державну екологічну інспекцію в Луганській області(а.с.25-26).

Наказом Державної екологічної інспекції в Луганській області від 03.10.2011 року № 699 було створено комісію з проведення ліквідації, затверджено склад комісії та відповідний план заходів.(а.с.27).

Таким чином, згідно зазначених документів, можливо було б констатувати факт проведення ліквідації, а не реорганізації Державної екологічної інспекції в Луганській області.

Законодавством визначені категорії осіб, чиє звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації за умови обов'язкового працевлаштування.

Однак, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції", якою передбачено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції та установити, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Згідно Переліку до цих органів, що створюються та є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій, віднесено Державну екологічну інспекцію у Луганській області (а.с.71-72).

З огляду на норми чинного законодавства, ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, за якої перестають існувати всі її права та обов'язки без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб.

Реорганізація - це інша форма припинення існування юридичної особи, за якої юридична особа також припиняє свою діяльність, але всі її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової юридичної особи.

В Кодексі законів про працю України вжитий термін "повна ліквідація", оскільки на практиці дуже часто термін "ліквідація" застосовують при реорганізації підприємства, відзначаючи, що "відбувається ліквідація із правонаступництвом".

У зв'язку з цим, з огляду на існуючу практику, варто вважати, що під поняттям повної ліквідації підприємств, яке міститься в ч. 3 ст. 184 КЗпП, слід розуміти ліквідацію, тобто припинення всіх прав і обов'язків юридичної особи без визначення правонаступника,

У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про те, що фактично, в даному випадку, мало місце перетворення Державної екологічної інспекції в Луганській області на Державну екологічну інспекцію у Луганській області, а не його ліквідація, оскільки права та обов'язки Державної екологічної інспекції в Луганській області фактично перейшли до Державної екологічної інспекції у Луганській області, що має місце саме при перетворенні юридичної особи. Зазначений факт був встановлений судом у постанові від 04.04.2012 у адміністративній справі №2а/1270/1413/2012 за позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення від 30.12.2011 №152-о та поновлення на роботі, якою позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області (а.с.99-103). Дане рішення ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 було залишено без змін (а.с.104-107).

Після ліквідації Державної екологічної інспекції в Луганській області та затвердження Штатного розпису Державної екологічної інспекції у Луганській області на 2012 рік, головою Державної екологічної інспекції у Луганській області від 20.12.2011 було затвержено штат Державної екологічної інспекції у Луганській області в кількості 136 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 155735 грн.. у тому числі з них у відділі екологічного контролю по Лисичанському регіону затверджено 10 штатних посад (замість 14 у Державній екологічній інспекції в Луганській області за штатним розписом на 2011 рік), у тому числі головних спеціалістів - держінспекторів - 8 посад, дійсно мало місце зменшення штату у кількості чотирьох штатних посад, а саме 2 посад - головного спеціаліста та 2 посад - провідного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, (а.с.123-125, 162-164).

В разі перетворення одного структурного підрозділу особи публічного права в інший або його перепрофілювання, звільнення зі служби може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, а звільнення у зв'язку з ліквідацією можливе у разі, коли ліквідується юридична особа, а не її структурний підрозділ. Саме собою перетворення, без скорочення штату, не може бути підставою для звільнення з публічної служби.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Судом встановлено, що наказом від 05.06.2012 №1-о позивач на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області.

Наказом від 06.06.2012 №2-о ОСОБА_4 була звільнена з посади у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Луганській області відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Виходячи з наведеного вбачається, що позивача не було попереджено про звільнення із займаної посади та не ознайомлено із наказом про наступне вивільнення за два місяці до самого звільнення, як того вимагає ст. 49-2 КЗпП України, чим було грубо порушено порядок звільнення, передбачений Кодексом законів про працю України.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишенні на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

За змістом ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності та штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Вирішуючи питання про переважне право залишення на роботі при вивільненні у зв'язку із скороченням штату працівників, суд дійшов висновку, що позивач має переваги серед інших інспекторів як за кваліфікацією - геоеколог широкого профілю, спеціальність - екологія, так і за стажем роботи у відділі - 3 роки 8 місяців, стажем у природоохоронних органах - 18 років. Крім того, відповідачем не враховувалась наявність у позивача неповнолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та те, що на момент звільнення та по теперішній час вона є єдиним годувальником у сім'ї, оскільки відповідно до копії трудової книжки чоловік позивачки не мав постійного місця роботи та з 07.07.2012 находиться на обліку у Старобільському районному центрі зайнятості (а.с.80).

Позивачем 06.06.2012 було подано заяву про переведення її на посаду головного спеціаліста, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічного контролю природних ресурсів по Лисичанському регіону Державної екологічної інспекції у Луганській області, але її не тільки не було переведено на зазначену посаду, а й не було запропоновано ніякої іншої посади у Державній екологічній інспекції у Луганській області та того ж числа ОСОБА_4 було звільнено відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із чим суд доходить висновку про порушення порядку вивільнення позивача у зв'язку із скороченням штату та протиправність винесеного відповідачем наказу про звільнення.

Пленум Верховного Суду України роз'яснює, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках -правонаступника), виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (частина друга ст. 235 КЗпП).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.09.2012 юридична особа - Державна екологічна інспекція у Луганській області, ідентифікаційний код -37991372, зареєстрована як юридична особа 19.12.2011 (а.с.166).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 08.10.2012 державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради внесено реєстрацію припинення юридичної особи - Державної екологічної інспекції в Луганській області, ідентифікаційний код 34942448 (а.с.193-195).

З огляду на викладене, ОСОБА_4 повинна бути поновлена на посаду в новоутвореній установі - Державній екологічній інспекції у Луганській області, оскільки 08.10.2012 Державна екологічна інспекція в Луганській області припинила свою діяльність та права та обов'язки припиненої Інспекції перейшли до новоутвореної установи.

При винесенні рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При проведенні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд враховує, що час вимушеного прогулу позивача починається з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 07 червня 2012 року, та закінчується днем прийняття судового рішення - 16 жовтня 2012 року. Суд вважає необхідним зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 червня 2012 року по 16 жовтня 2012 року за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з урахуванням виплат, здійснених Державним центром зайнятості.

Щодо вимоги позивача про визнання дій Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо не переведення її на іншу посаду до підприємства - правонаступника незаконними, суд виходить з того, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - наказ про звільнення. Саме він має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод ті інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору зо подання позову про поновлення на роботі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Луганській області, Державної екологічної інспекції в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задовольнити частково.

Скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Луганській області від 06.06.2012 №2-о «Про звільнення ОСОБА_4».

Поновити ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області з 07 червня 2012 року.

Зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 червня 2012 року по 16 жовтня 2012 року за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з урахуванням виплат, здійснених Державним центром зайнятості. Суму заробітку у межах платежів за один місяць сплатити негайно, а інші суми виплатити після набрання постановою суду законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення оплати за вимушений прогул у межах платежів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2012 року.

СуддяС.В. Прудник